Блогери, психологи, тренери, маркетологи, стилісти, тарологи, астрологи, майстри б’юті-сфери, фотографи та дизайнери, зареєстровані як фізичні особи-підприємці, повинні продавати свої товари й послуги в соцмережах українською мовою. Про це нагадали в Секретаріаті Уповноваженого із захисту державної мови.

Сторінка, яка використовується для роботи або просування послуг, підпадає під вимоги мовного законодавства.

Згідно зі статтею 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Тож компанії, установи, організації та ФОП зобов’язані надавати інформацію українською, зокрема й через інтернет-магазини, онлайн-каталоги та сторінки в соцмережах.

Інші мовні версії сайтів та сторінок у соцмережах можуть існувати, але не можуть містити більше інформації, ніж українська. Українська версія має завантажуватися за замовчуванням для користувачів.

Крім того, підприємці повинні вказувати на своїх інтернет-ресурсах достовірну інформацію про себе — назву компанії або ім’я ФОП, контактні дані та місцезнаходження.

«Наявність такої інформації є важливою умовою прозорої та законної торгівлі. Її відсутність може свідчити про можливе порушення законодавства, ускладнює ідентифікацію продавця та підвищує ризики для споживача, зокрема отримання товару або послуги неналежної якості чи неможливість захисту своїх прав», — зазначили в Секретаріаті Уповноваженого із захисту державної мови.

Нагадаємо, раніше уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська повідомляла, що у 2025 році в соцмережах зросла частка українськомовного контенту.  Найбільш помітними є зміни на платформах, де більшість часу проводять підлітки. Зокрема, кількість контенту українською на ютубі зросла на 19%, а в тіктоці — на 29%.

При цьому у 2025 році на адресу Секретаріату Уповноваженої із захисту державної мови надійшло 2888 звернень громадян щодо порушення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Це на 26% більше, ніж було у 2024-му (2314). Найчастіше порушення торкалися  функціонування вебсайтів та інтернет-представництв (747 скарг), зовнішньої реклами та вивісок (547), обслуговування (517).

Фото: moyo.ua