Родина мелітопольської журналістки Анастасії Глуховської, яку в серпні 2023 року затримали російські силовики, за понад два з половиною роки не отримала жодного офіційного підтвердження її місця перебування, не мала можливості листування чи телефонних розмов і досі не знає її процесуального статусу. Про це йдеться в матеріалі Zmina.

«Вона досі в статусі інкомунікадо. Немає суду, немає обвинувачення, немає жодного офіційного підтвердження, де вона», — розповіла близька людина журналістки, імені якої не називають з міркувань безпеки. 

За свідченнями людей, яких звільнили з полону, Глуховську спочатку утримували на одному з підприємств в окупованому Мелітополі, перетвореному на катівню, де її піддавали тортурам, зокрема електричним струмом. Згодом — у Таганрозі. Останнім місцем перебування журналістки називають СІЗО в Кізелі Пермського краю Росії. 

• Читайте також: Журналістку Анастасію Глуховську утримують у тому ж ізоляторі, де загинула Вікторія Рощина, — «Слідство.Інфо»

Анастасія Глуховська родом із Запорізької області. Після школи вона вступила до університету в Бердянську на спеціальність «журналістика». До «РІА-Південь» прийшла після закриття районного телебачення Мелітополя. За словами головної редакторки Світлани Залізецької, Анастасія відразу проявила себе як надзвичайно працьовита і відповідальна.

Журналістка не займалася політичними чи кримінальними темами, висвітлювала лише соціальні або культурні аспекти. Особливу увагу приділяла мові. Завжди вчасно виконувала завдання і не зривала дедлайни.

«Вона настільки вміла все таймменеджерити, що в неї ніколи не було такого, що вона писала в останню ніч. Якщо матеріал потрібно було здати до певного часу, він обов’язково був готовий», — розповіла Залізецька. 

На момент повномасштабного вторгнення Росії в Україну Глуховська вже не працювала в редакції «РІА-Південь». 24 лютого 2022 року вона перебувала в Мелітополі. В березні російські окупанти дізналися, що головна редакторка інтернет-видання виїхала з міста, і почали переслідувати журналістів.

Після затримання Анастасії її родичі, які залишалися в окупації, намагались отримати інформацію в комендатурах. Ті, хто виїхав, подали заяву до поліції, за якою правоохоронці відкрили кримінальне провадження, провели слідчі дії, зокрема відбір зразків ДНК. Звернення скерували до міжнародних організацій.

Однак за два з половиною роки жодного зв’язку з Анастасією в родини не було. Відсутність формального статусу означає, що вона позбавлена права на листування, дзвінки чи передачі. Російські пропагандистські ресурси писали, що Глуховську звинувачують у «шпигунстві» і «держзраді», але офіційних процесуальних документів у «справі» журналістки немає. 

Остання неофіційна інформація про Анастасію Глуховську надійшла восени 2025 року від звільненого з полону військового Євгенія Шолудька. Він розповів, що чув її прізвище серед утримуваних у Кізелі.

«Ми не знаємо навіть, чи вона жива. І це найстрашніше — жити без підтвердження», — сказала близька людина журналістки в коментарі Zmina.

Нагадаємо, 20 серпня 2023 року окупанти затримали шістьох журналістів та адміністраторів видань і телеграм-каналів «РІА Мелітополь» і «Мелітополь — це Україна». Лише у жовтні росіяни повідомили про це на своїх пропагандистських ресурсах. Серед них були працівники телеграм-каналу «Мелітополь — це Україна» Марк Каліуш, Яна Суворова, Максим Рупчов, Олександр Малишев та Владислав Гершон, а також Анастасія Глуховська та Георгій Левченко з телеграм-каналу «РІА Мелітополь».

Через затримання адміністраторів росіяни заволоділи телеграм-каналом українського видання «РІА Мелітополь» та почали публікувати там власні пропагандистські новини. Однак редакція створила новий канал та чат і продовжила працювати.  

Через два роки після незаконного затримання російськими окупантами сімох українських медійників у Мелітополі міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) оприлюднила оновлену інформацію про їхнє становище в російському полоні. Тоді в RSF повідомили, що Кремль усе ще утримує журналістів на окупованих територіях або в Росії. Судові засідання в їхніх справах постійно відкладаються.

24 серпня 2025 року, в День Незалежності, у межах чергового обміну Україна повернула з російського полону 146 людей, серед яких — кореспондент інформаційного агентства УНІАН Дмитро Хилюк та мелітопольський журналіст Марк Каліуш.

2 вересня окупаційний суд Мелітополя засудив до 16 років колонії суворого режиму Георгія Левченка. А 3 вересня Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону засудив до 15 років ув’язнення Владислава Гершона.

23 жовтня суд у Росії засудив до 14 років ув’язнення у виправній колонії загального режиму Яну Суворову. Невдовзі після цього євродепутат з Литви Петрас Ауштрявічюс погодився стати ментором журналістки.

• Читайте також: Окупанти тримали медійницю Яну Суворову в камері із засудженими, які намагалися накласти на себе руки

Фото: Zmina