Від впливу журналістських розслідувань до векторів розвитку медіа: про що говорили на Медіадні Премії Ґонґадзе у Дніпрі

Від впливу журналістських розслідувань до векторів розвитку медіа: про що говорили на Медіадні Премії Ґонґадзе у Дніпрі

2 Березня 2026
0
192

Від впливу журналістських розслідувань до векторів розвитку медіа: про що говорили на Медіадні Премії Ґонґадзе у Дніпрі

0
192
Від впливу журналістських розслідувань до векторів розвитку медіа: про що говорили на Медіадні Премії Ґонґадзе у Дніпрі
Від впливу журналістських розслідувань до векторів розвитку медіа: про що говорили на Медіадні Премії Ґонґадзе у Дніпрі

28 лютого у Дніпрі відбувся "Медіадень Премії імені Георгія Ґонґадзе" — подія, що об’єднала фахівців у сфері журналістики у змістовній розмові про роль медіа у взаємодії з місцевою владою, антикорупційні розслідування, формування спільнот навколо медіа та вектори розвитку медіа на локальному та загальнонаціональному рівнях.

Повну відеоверсія Медіадня можна переглянути за посиланням — https://www.youtube.com/live/pcjI19FZoCA

Відкривали Медіадень представники команди Премії та організаційні партнери Медіадня у Дніпрі.

"Формат Медіаднів існує з 2019 року. Минулоріч ми почали проводити їх у регіонах — вже побували у Полтаві, Одесі, Луцьку, Харкові й сьогодні ми в Дніпрі. Це ми робимо, щоб дати вам, нашим регіональним колегам, голос та вплив. Адже ваша робота є не менш цінною, аніж робота загальнонаціональних медіа", — підкреслила директорка Премії Анастасія Абрамець.

"Саме такі зустрічі та наші поїздки регіонами України — це можливість для нас краще розуміти та знати, що відчуває сьогодні наша країни. Тож Медіадні — платформа, щоб відчувати це разом, думати про спільні цінності, ставити одні запитання", — наголосила голова наглядової ради Премії імені Георгія Ґонґадзе, засновниця культурної аґенції "Терени", журналістка, культурна менеджерка, кураторка книжкових проєктів та літературних програм, колишня виконавча директорка Українського ПЕН Тетяна Терен.

"Нарешті сьогодні з’явилася можливість збиратися у Дніпрі та говорити на такі важливі теми. Я дуже радію за молодь, яка зараз тут, адже ви можете бути на такому заході у своєму рідному місті. Нехай цей Медіадень стане платформою для рефлексії, спілкування та створення зв’язків", — додала співзасновниця та шефредакторка "Місто і річка" Наталя Куліді.

"Я пишаюся тим, що цей Медіадень проходить у Дніпрі. Адже для мене як для медійниці це означає, що Дніпро стає регіоном сильної та впливової журналістики, який не боїться казати правду, відкривати та говорити про те, про що інші мовчать", — зауважила співзасновниця незалежного медіа "Dnipro.media" Анна Матвієнко.

Запит суспільства на справедливість та робота журналістів-розслідувачів

Медіадень Премії імені Георгія Ґонґадзе у Дніпрі стартував панельним обговоренням "Сила слова. Роль медіа у контролі та прозорості". Говорили про взаємодію медіа з місцевою владою, тиск на журналістів, антикорупційні розслідування на локальному та національному рівнях. 

Модерувала обговорення керівниця "Слідство.Інфо", фіналістка Премії імені Георгія Ґонґадзе (2024) Анна Бабінець.

Учасники:

▪️Георгій Шабаєв, журналіст-розслідувач проєкту "Схеми" (Радіо Свобода), лауреат спецпроєкту премії Ґонґадзе "30 до 30: хто творить майбутнє українських медіа?"

▪️Вʼячеслав Мавричев, шефредактор Східного хабу Суспільного;

▪️Інна Попович, журналістка-розслідувачка hromadske;

▪️Ніка Єгорова, шеф-редакторка та співзасновниця Dnipro.media.

Як зауважила Анна Бабінець, останніми роками робота журналістів-розслідувачів стала набагато більш дієвою, аніж була до повномасштабного вторгнення. Однак, на її думку, проведення корупційних розслідувань у регіонах все ще залишається набагато складнішим процесом, зокрема, й через те, що усі одне одного знають.

За словами Георгія Шабаєва, із початком повномасштабного вторгнення журналісти-розслідувачі переключилися на розслідування злочинів війни.

"Після 2022 року наслідків для наших фігурантів стало більше. Це не лише інституційні наслідки з відкриттям кримінальних проваджень та притягненням винних до відповідальності, а також політичні та репутаційні", — розповів він.

Журналіст-розслідувач порадив колегам, які створюють такі матеріали, дізнатися більше про законодавство та те, як працюють корупційні статті. Завдяки цього, на його думку, журналісти можуть створити своєю роботою набагато більше впливу. 

Вʼячеслав Мавричев погодився із колегами, зазначивши, що повномасштабна війна загострила запит суспільства на справедливість. 

"Війна стала великою та щільною ширмою, щоб приховувати зловживання… Але завдяки роботі журналістів-розслідувачів ми не відкотилися у часи Януковича або в епоху "темників", — додав він. 

Шефредактор Східного хабу Суспільного розповів й про те, що посадовці та правоохоронці намагаються тиснути на журналістів, маніпулюючи ситуацією в регіоні чи країні та перекладаючи відповідальність за свої недопрацювання чи злочини на журналістів. 

"Наша редакція майже рік не займалася класичними корупційними розслідуваннями через початок повномасштабного вторгнення. Але корупція не зникла, тож ми почали це знову робити. Запит на справедливість існує, наші фігуранти це знають і вони цього бояться", — пояснила Інна Попович. 

Вона підкреслила, що у контексті антикорупційних розслідувань регіональні журналісти дуже важливі, адже вони можуть знати набагато більше контексту та подробиць того, що відбувається у регіоні.

Своєю чергою, Ніка Єгорова розповіла, що під час запуску Dnipro.media вони з колегами не обговорювали ймовірність відкриття відділу розслідувань. Однак, згодом журналісти побачили значний запит суспільства та їхньої аудиторії на це, тож їхнє медіа стало робити й розслідування. 

"Зараз у Дніпрі мало журналістів-розслідувачів із великим досвідом. Крім того, ускладнився фізичний доступ до відвідування засідань міської ради та спілкування з посадовцями. Але наша аудиторія дуже потребує розслідувань", — поділилась Ніка Єгорова.

Якщо медіа "створює цінність", то спільнота знайде ресурси на його підтримку

Наступною активністю Медіадня у Дніпрі "Медіа і спільноти: як довіра, участь і підтримка формують стійкість". Йшлося про формування спільнот навколо медіа, про те, чому це важливо для виживання й розвитку редакцій, як це працює на практиці та що це дає медіа й аудиторії поза фінансовою підтримкою. Модерувала обговорення співзасновниця та шефредакторка "Місто і річка" Наталія Куліді.

Учасники:

▪️Захар Процюк, операційний директор The Kyiv Independent;

▪️Тарас Прокопишин, співзасновник і керівник The Ukrainians Media, фіналіст Премії імені Георгія Ґонґадзе 2019;

▪️Анастасія Данилко, керівниця SMM-напряму та авторка контенту в Ukraïner; 

▪️Наталя Пахайчук, шеф-редакторка Rayon.in.ua.

Як розповіла Наталія Куліді, спільнота для "Місто і річка" — це не лише про кошти, а й про підтримку та фідбек від аудиторії. 

"Представники спільноти дають нам інфоприводи, стають героями матеріалів та навіть членами нашої команди", — зазначила вона.

За словами Захара Процюка, у The Kyiv Independent найкраще працює формат мембершипу — зараз у видання 27 000 активних платних мемберів.

"Ми вирішили, що будемо робити ставку саме на довгострокові відносини з читачем та всіх запрошували до регулярної взаємодії. Нам підходив саме формат мембершипу. Його різниця у тому, що ми різними інструментами будуємо горизонтальні зв’язки. Наша аудиторія розкидана по всьому світу, але об’єднана цікавістю до України", — розповів він. 

Як додав Тарас Прокопишин, свою спільноту The Ukrainians Media розвиває впродовж останніх шести років — наразі видання підтримує близько 3,5 тис. людей.

"Спільнота — це про спільне… Співпричетність — головне між медіа та аудиторією. Так, зараз у людей менше грошей та вони більше підтримують військо. Але, якщо ви створюєте цінність, то вони знайдуть ці гроші, щоб задонатити", — зауважив він.

Анастасія Данилко розповіла, що в Ukraïner спільнота сформована не лише з людей, які підтримують медіа фінансово, а й з волонтерів, які із виданням вже багато років. 

"Наші донейтерські кампанії були по суті кризовою комунікацією. Тож важливим для нас було потім втримати цих донейтерів. Зараз ми лише шукаємо гачки, за які можна зачепитися… У цьому контексті надзвичайно важлива постійна присутність медіа в інфопросторі, в онлайн та офлайн подіях", — пояснила вона.

За словами Наталі Пахайчук, наразі у спільноті Rayon.in.ua 248 людей, адже розвивати цей напрям медіа почало лише нещодавно.

"До спільноти ми прийшли через краудфандинг. Люди хочуть бути причетними до успіху. Наші фундатори пишаються, що вони причетні. Ми час від часу запитуємо, чому вони підтримують нас. Одна з наших підписниць відповіла: “Тому що він наш”. Ця спільнодія та співучасть — це ключове та найнеочікуваніше", — поділилася Наталя. 

"Запуск медіа можна асоціювати із зачаттям нового життя — медіа має бути готовим грати у довгу гру"

Завершила Медіадень у Дніпрі публічна бесіда із директором Інститут фронтиру, членом наглядової ради Суспільне мовлення Євгеном Глібовицьким.

У розмові з медійницею, співзасновницею дніпровського медіа "Поміж" Олею Василець він розповів про те, як українським медіа варто будувати роботу, щоб не лише існувати, а й розвиватися. 

Євген Глібовицький впевнений, що запуск медіа можна асоціювати із зачаттям нового життя, адже медіа має бути готовим грати у "довгу гру".

"Це означає, що медіа має бути створене так, щоб управлінські рішення ухвалювалися, виходячи з припущення, що воно буде існувати більше, ніж один чи два політичні цикли. Воно має бути готовим існувати тоді, коли настане політична невизначеність або ж в інших політичних, економічних, соціальних умовах", — зауважив він. 

Директор Інституту фронтиру додав, що відтак у медіа має бути управлінська спроможність знаходити ресурси, правильно розставляти пріоритети, будувати правильні відносини зі стейкхолдерами, ухвалювати рішення.

Він також переконаний, що медіа, особливо локальні, часто не створюють достатньої цінності своїм аудиторіям, хоча саме з медіа люди мають отримувати інформацію для ухвалення своїх рішень. 

"Тож медіа має досліджувати інтереси своїх аудиторій та працювати на них. А локальне медіа має наперед бачити та розуміти пункти порядку денного міста чи регіону та готуватися наперед до висвітлення певних процесів. Медіа як пресслужба закінчилися", — додав Євген Глібовицький.

Подія організована за підтримки міжнародного фонду "Відродження". Організаційні партнери: Місто і річка та Dnipro.media

Інформаційні партнери: Детектор медіа, Львівський медіафорум, Комісія з журналіської етики, Інститут масової інформації, Медіацентр Україна

Медіадні Премії імені Георгія Ґонґадзе — це постійний формат професійного діалогу, який Премія розвиває з 2019 року. Впродовж сезону команда проводить публічні події у Києві та регіонах України, створюючи простір для розмов про відповідальність журналістики, виклики воєнного часу, довіру аудиторії та роботу інституцій. окрема, події у регіонах відбулися у: Одесі, Харкові, Полтаві та Луцьку.

Премія Ґонґадзе заснована у 2019 році Український ПЕН, родиною Георгій Ґонґадзе, виданням Українська правда, Києво-Могилянська бізнес-школа та її випускниками.

Сталий розвиток Премії забезпечується завдяки підтримці спільноти меценатів — випускників Києво-Могилянської бізнес-школи, які поділяють її цінності та прагнуть змінювати українське суспільство через якісну журналістику. Зокрема, подію у Дніпрі підтримав меценат Премії Максим Дядик.

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
192
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду