86% новин у кримських онлайн-медіа стосуються місцевих тем. Про це свідчать результати контент-аналізу шістьох кримських видань, проведеного ІМІ з 16 до 18 лютого 2026 року.

Тематика України та міжнародних подій представлена мінімально — по 1,5%. Згадки про Україну здебільшого пов’язані з війною і подаються через відповідну офіційній риториці російської влади лексику. Українські території називають «територією СВО», а загарбницькі дії Росії — «звільненням».  У новинах міжнародної тематики фігурують переважно країни, які позиціюються як партнери або союзники Росії (Іран, Китай і Північна Корея).

Російські новини (11%) в медіа півострова переважно стосуються соціально-економічних рішень федерального рівня: державних програм, виплат, інфраструктурних проєктів або змін у регулюванні.

Серед джерел інформації кримських онлайн-медіа найбільшу частку (63%) становлять посиланням на кримські окупаційні структури. У 13% матеріалів не вказані джерела інформації, а ще 13% — власні матеріали редакцій. Частка матеріалів з посиланням на російські медіа — 3%, однак, на думку ІМІ, це може насправді свідчити про «замкнену» інформаційну екосистему, де головним виробником новин є сама адміністрація.

Експерти як джерела використовуються лише у 2% випадків, як і соцмережі.

Матеріали в кримських онлайн-медіа часто зосереджені на соціальній (23,5%) та інфраструктурній (17%) тематиці. 

Соціальна тематика охоплює новини про освіту, медицину, працевлаштування та підтримку вразливих категорій населення. Новини про російські соціальні програми часто подаються з посиланням на окупаційну владу. У таких часто фігурує губернатор Севастополя Михайло Развозжаєв і так званий голова Криму Сергій Аксьонов 

Ще 17% матеріалів — кримінальна хроніка та новини про надзвичайні події переважно з посиланням на окупаційні правоохоронні органи. Контент зосереджений на розслідуваннях злочинів, затриманнях і запобіганні правопорушенням, що формує образ контрольованого й безпечного середовища.

Тема війни в кримських медіа становить 15% матеріалів. Переважно вони розповідають про атаки ЗСУ на півострів. Губернатор Севастополя після атаки безпілотників на місто стверджував, що удари були націлені на житлові квартали. Пропагандистський наратив про цілеспрямовані удари ЗСУ по цивільних доповнюють новини про травмування цивільних. Так, сайт «Крыминформ» писав, що внаслідок однієї з атак ЗСУ постраждав дев’ятирічний хлопчик.

Матеріали про «героїв СВО» також популяризують служіння в російській армії та поширюють наратив про «неминучу перемогу РФ».

На теми економіки, сільського господарства та туризму припало до 15% контенту. Ще близько 7,5% новин — погода та екологічна тематика. 

«Кримські медіа системно відтворюють вітрину “нормальності”. Соціалку й інфраструктуру подано як безперервний потік “турботи влади”, підсилений паркетними цитатами Развозжаєва, Аксьонова, що перетворює новини на піар-стрічку адміністрації. Кримінальна хроніка, передана через зведення силовиків, добудовує образ контрольованого, “безпечного” простору, де порядок гарантує окупаційна система.

Воєнна тема діє як пропагандистський каркас. ЗСУ показують загрозою для цивільних, натомість “герої СВО” — як моральний еталон. У підсумку це не журналістика, а керована комунікація, яка легітимізує окупацію через побут, страх і героїзацію, з вкрапленнями замовних матеріалів», — резюмувала директорка ІМІ Оксана Романюк.

Інститут масової інформації провів аналіз у період із 16 до 18 лютого 2026 року. Моніторилися шість онлайн-медіа Криму SevastopolMedia, «Первый Севастопольский», «Крыминформ», Крымское информационное агентство, «Миллет», «Крымская газета».

• Читайте також: Десятки засуджених журналістів, цензура в музиці та кіно: «Суспільне Крим» проаналізувало ситуацію зі свободою слова в Криму

Ілюстрація: ІМІ