68% опитаних російських військовополонених вважають російську війну проти України виправданою і необхідною, а понад 40% заявили, що не вважають українців повноцінними людьми. Про це свідчать результати дослідження, проведеного громадською організацією «LingvaLexa».

Середній рівень сприйняття легітимності «СВО», тобто війни Росії проти України, серед опитаних становив 35,81%. Загалом 68,29% вояків вважали війну легітимною, необхідною та виправданою в певній мірі.

Серед тих військовополонених, які вірять у російську пропаганду, близько 88% сказали, що війна була виправданою і необхідною в певній мірі (давши їй оцінку, відмінну від нуля). Серед тих, хто не вірить роспропаганді, виправданою війну назвали 51%. Близько 13% тих, хто вірив у пропаганду, заявили, що війна є абсолютно виправданою і необхідною (давши їй найвищий можливий бал), порівняно з лише 2% серед скептиків.

«Це означає, що солдати, які повністю вірили в пропаганду, в 6 разів частіше вважали війну повністю легітимною — різниця, яка є психологічно значущою», — зауважили соціологи.

У середньому в кремлівську пропаганду вірять 47,61% опитаних полонених. Принаймні в один пропагандистський наратив вірять 76,95%.

Інфографіка LingvaLexa

Також згідно з опитуванням, 42,94% російських військовополонених вважають, що середньостатистичний українець не є повноцінною людиною. В середньому російські солдати оцінюють, що українці розвинені лише на 88% порівняно з іншими людьми. Соціологи підкреслюють, що віра в російську пропаганду суттєво підвищує рівень дегуманізації українців.

Серед тих, хто вірить у пропаганду слабше, приблизно третина опитаних (36%) демонстрували дегуманізоване ставлення до українців. Серед тих, хто сильно вірить у пропаганду, показник зріс до понад половини (54%).

Крім того, віра у пропаганду підвищує готовність повторно брати участь у бойових діях та знижує схильність до добровільної здачі в полон.

Зокрема, 32,71% учасників хочуть знову вступити до лав Збройних сил РФ після звільнення, 28,92% сказали про готовність повернутися на війну в небойових ролях, а 22,29% — про певну готовність знову піти воювати. Серед тих, хто сильно вірить у пропаганду, було вдвічі більше готових знову піти на війну (33%), порівняно з тими, хто вірить у неї «слабко» (17%).

Рівень добровільної здачі в полон серед вояків, які сильно вірять у пропаганду, був майже вдвічі нижчим (9%), ніж серед тих, хто не вірить (15%).

«У сукупності ці дані підтверджують, що пропаганда є не лише інформаційним явищем, а поведінковим каталізатором агресії. Результати дослідження можуть бути використані в якості доказу суттєвого внеску ключових архітекторів російської пропаганди у ведення агресивної війни, а також як інструмент для розробки політик протидії пропаганді та програм дерадикалізації та попередження масової мобілізації», — резюмували в LingvaLexa.

Дослідження проводили за підтримки Офісу Генерального прокурора України та у партнерстві з European Association of Military Social Psychology, Київською школою економіки й Адвокатським об'єднанням «Mitrax». Методом стандартизованих друкованих анкет опитали 1060 російських військовополонених, середній вік яких 39 років.

Фото зі звіту LingvaLexa