За чотири роки повномасштабної війни Росія скоїла 896 злочинів проти журналістів і медіа в Україні

За чотири роки повномасштабної війни Росія скоїла 896 злочинів проти журналістів і медіа в Україні

24 Лютого 2026
0
275
24 Лютого 2026
13:59

За чотири роки повномасштабної війни Росія скоїла 896 злочинів проти журналістів і медіа в Україні

0
275
За цей період РФ вбила в Україні 125 медійників, 15 з них загинули під час виконання журналістської діяльності.
За чотири роки повномасштабної війни Росія скоїла 896 злочинів проти журналістів і медіа в Україні
За чотири роки повномасштабної війни Росія скоїла 896 злочинів проти журналістів і медіа в Україні

За чотири роки з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 896 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Такі дані наводить Інститут масової інформації.

Як свідчить моніторинг, який ІМІ проводить з 24 лютого 2022 року, велика війна продовжує залишатися головним викликом для існування українських медіа та безпеки журналістів.

Основні російські злочини проти журналістів та медіа, скоєні на українській території:

  • вбивства журналістів – 15 (125);
  • незаконні ув’язнення журналістів – 26 (29);
  • обстріли – 51, поранення журналістів – 46;
  • переслідування, погрози та залякування журналістів – 143;
  • руйнування та пошкодження офісів редакцій – 44;
  • обстріли телевеж – щонайменше 23;
  • вимкнення українського мовлення та запуски на базі українських медіа російської пропаганди – 35;
  • кіберзлочини – 110;
  • закриття медіа внаслідок фінансової та кадрової кризи, спричиненої повномасштабною російською агресією, – 337;
  • юридичний тиск – 34.

За чотири роки з початку повномасштабної війни Росія вбила в Україні 125 медійників. З них 15 загинули під час виконання журналістської діяльності, 96 — як учасники бойових дій та 14 – як цивільні жертви російських обстрілів або катувань.

Якщо у 2022 році головною загрозою для журналістів була артилерія, то станом на 2025–2026 роки домінівним фактором смертельної небезпеки стали безпілотники. У 2025-му троє медійників загинули внаслідок дронових атак: французький фотожурналіст Антоні Лаллікан та двоє українських журналістів телеканалу «FreeДом» — Альона Грамова та Євген Кармазін

За даними ІМІ, загалом з початку російсько-української війни, з 2014 року, загинули 132 українських та іноземних медійники, з них 18 – під час виконання журналістської діяльності. 

За чотири роки повномасштабного вторгнення Інститут масової інформації зафіксував щонайменше 46 поранень журналістів та щонайменше 51 випадок обстрілів знімальних груп російськими військами. 

У 2025-му внаслідок російських дронових атак журналісти зазнавали важких поранень. Зокрема, українському журналісту і фотографу Георгію Іванченку лікарі були змушені ампутувати ногу, а журналісту телеканалу «FreeДом» Олександру Количеву – ліве око.

Хоча нових арештів журналістів на тимчасово окупованих територіях України не було задокументовано, майже всі журналісти, яких раніше РФ затримала з політично мотивованих причин, досі залишаються за ґратами. Наразі в російській неволі перебуває щонайменше 26 цивільних українських медійників.

У 2025 році з російських в’язниць звільнили трьох українських журналістів: Владислава Єсипенка, Дмитра Хилюка і Марка Каліуша. Після звільнення вони розповідали про тортури та порушення прав людини під час свого незаконного ув’язнення Росією.

В ІМІ кажуть, що за підсумками четвертого року великої війни, найпомітніше зростання стосується пошкодження редакцій медіа внаслідок обстрілів: постраждали щонайменше 19 редакцій як у прифронтових містах, так і в тилових. 

Так, росіяни знищили офіс філії Суспільного в Дніпрі: під час російської атаки безпілотниками ввечері 17 листопада 2025 року по території «Суспільне Дніпро» влучив 21 «шахед», з них 13 – безпосередньо в будівлю філії. Орієнтовна сума збитків становить 36 млн грн.

Офіси ще трьох медіа постраждали через наслідки російських обстрілів енергетичної інфраструктури. Серед них — офіс Інституту масової інформації.

З 24 лютого 2022-го щонайменше 337 медіа припинили свою діяльність повністю або частково. Основною причиною закриття стали тимчасова окупація територій та фінансові труднощі, спричинені війною. Російська війна призвела до закриття медіа майже у всіх регіонах України.

Протягом четвертого року великої війни ІМІ зафіксував декілька хвиль псевдомінувань офісів українських медіа, які також супроводжувалися погрозами. На думку експертів ІМІ, ці випадки мають ознаки масованої кампанії залякування медіа та дестабілізації роботи редакцій.

Крім того, експерти ІМІ зафіксували 110 випадків російських кібератак на українські медіа. Росіяни атакували сайти як загальнонаціональних, так і регіональних онлайн-медіа, ефіри телеканалів та намагалися поширити на них свою пропаганду.

Нагадаємо, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну міжнародна організація «Репортери без кордонів» задокументувала понад 175 випадків, коли журналісти стали жертвами воєнних злочинів.

Фото: ІМІ

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
275
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду