Постійна парламентська група підтримки України під час зимової сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ провела окреме засідання, присвячене злочинам Росії проти українських журналістів і медіаорганізацій. Про це повідомляє правозахисна організація «Медійна ініціатива за права людини» (МІПЛ).

Засідання відбулося 20 лютого з ініціативи українських народних депутатів та за участі представника Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петра Яценка, звільненого з російського утримання журналіста УНІАН Дмитра Хилюка та президентки Парламентської асамблеї Ради Європи та депутатки парламенту Австрії Петри Баєр.

Представники України наголосили, що заяви, звіти та резолюції міжнародних організацій важливі, але без практичних наслідків вони не зупиняють агресора.

«Ця дискусія була важливою ще й для переосмислення ролі міжнародних механізмів. Адже, на жаль, навіть на майже п’ятий рік повномасштабної війни багато структур, зокрема в системі ОБСЄ, продовжують переважно лише документувати злочини. Показовим є і те, що сьогодні троє офіційних співробітників ОБСЄ залишаються в російському полоні», — розповіла після засідання голова парламентської тимчасової слідчої комісії з питань розслідування злочинів Росії проти журналістів Євгенія Кравчук.

Вона нагадала, що від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано 895 атак на медіа та журналістів, 125 медійників загинули, серед них 15 журналістів під час виконання професійних обов’язків, 14 стали цивільними жертвами обстрілів або катувань, 96 загинули, захищаючи Україну у складі Сил оборони. Серед загиблих є іноземні журналісти, зокрема французький фотожурналіст Антоні Лаллікан, який загинув у жовтні 2025 року внаслідок удару російського дрона.

Голова МІПЛ Тетяна Катриченко додала, що сьогодні Росія утримує щонайменше 30 медійників і понад 2 300 цивільних, серед них — міські голови, працівники Запорізької АЕС та представники Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Вадим Голда, Максим Петров та Дмитром Шабанов.

Тетяна Катриченко наголосила, що практика затримань за поширення суспільно важливої інформації про життя в окупації почалася не у 2022 році, а у 2014-му. Вона нагадала про затримання блогерів із Донецька, лікаря Юрія Шаповалова та місцевої жительки Марини Юрчак. Окупанти звинуватили їх у шпигунстві через дописи у твіттері, де вони розповідали про життя в захопленому місті.

Вже після початку повномасштабного вторгнення у 2023 році у Мелітополі затримали адміністраторів проукраїнських телеграм-каналів, зокрема 18-річну Яну Суворову. Восени 2025-го російський суд у Ростові-на-Дону засудив її до 14 років ув’язнення за звинуваченням у тероризмі.

«Яна — одна з десятків медійників і блогерів, яких Росія затримала під час цієї війни», — сказала Тетяна Катриченко.

На необхідності посилити відповідальність за агресію наголосив і директор з питань адвокації та допомоги «Репортерів без кордонів» Антуан Бернард. За його словами, на початку березня організація планує чергове звернення до Міжнародного кримінального суду щодо злочинів Росії проти українських медіа, які мають розглядатися як злочини проти людяності.

Нагадаємо, у червні 2025 року міжнародна організація «Репортери без кордонів» оприлюднила галерею, яка містить портрети 29 українських медійників, які перебувають у російському полоні. 

• Читайте також: Залякування, викрадення родичів, тортури. Як росіяни переслідують і тримають у полоні українських журналістів

Фото: МІПЛ