Сьогодні, 20 лютого, громадській організації «Інститут масової інформації» (ІМІ) виповнилося 30 років. Про це йдеться на сайті ГО.

Журналістка й медіаекспертка Оксана Романюк, яка очолює Інститут масової інформації з 2013 року, у розмові з «Детектором медіа» сказала, що для неї ІМІ — це не проєкт, а багатопотокова система.

«Це і свобода слова, і безпека, і аналітика, і моніторинги, і міжнародна адвокація, і етика, і стандарти, і юридичні моменти, і медіабаза, і субгранти. Мені здається, що ми стараємось робити все, щоб наше медійне поле могло якісно функціонувати в умовах війни, тому що свобода слова, незалежна журналістика потребує інституційності. Вона потребує правил, відповідальності. Ми й так живемо в хаосі, але хочеться, щоб у нас був простір для розвитку, і ми цей простір стараємось будувати», — поділилася Оксана Романюк.

Директорка ІМІ також подякувала партнерським організаціям за довіру і наголосила на важливості ініціатив з боку медіа.

«Коли наша журналістика є достатньо впевненою в собі, незалежною, суб’єктною, то вона є частиною опору Російській імперії і частиною деколонізації, тому що ми стаємо суб’єктом, який говорить своїм голосом на своїй території. Ми самі описуємо цю війну, ми захищаємо своїх людей. Мені здається, що в цьому є великий внесок саме української медіасфери», — сказала Оксана Романюк.

Головним завданням Інституту масової інформації на найближчі роки медіаекспертка вважає збереження суб’єктності України. Романюк також розповіла, що зараз активно думає над інституалізацією громадської організації.

Фото: Оксана Романюк / фейсбук

З 2012 року ІМІ системно моніторить порушення свободи слова в Україні. До 2026-го моніторинг «Барометр свободи слова» зафіксував 4689 злочинів проти журналістів і медіа в Україні, відповідальність за які лежить на українцях та Росії. З них 870 злочинів скоїли росіяни з початку повномасштабного вторгнення.

Починаючи з 2014 року, але найбільш інтенсивно з 2022-го, Інститут масової інформації надав журналістам спорядження понад 12 тисяч разів. Проте наприкінці січня київський офіс організації разом з обладнанням затопило. Тепер ІМІ шукає нове приміщення і нові бронежилети, якими зможе забезпечувати медійників.

Восени 2022 року, коли почалися масовані російські обстріли енергетики, ІМІ запустив мережу медіабаз, щоб дати журналістам у регіонах робоче місце зі світлом та інтернетом. Наразі хабів є 15. Один з них росіяни зруйнували: 17 листопада 2025 року російська дронова атака по Дніпру знищила медіабазу і майже все її майно.

З 2022 року Інститут масової інформації надав 480 грантів для медіа і медійних організацій. У 2026-му організація отримала 222 заявки від редакцій і наприкінці лютого відбере переможців конкурсу.

У 2019 році вперше зʼявився список прозорих і відповідальних медіа, відомий як Білий список. У 2025-му до списку ввійшли вже 17 загальнонаціональних онлайн-видань, середній рівень відповідності стандартам яких становив близько 96%.

У 2023 році ІМІ разом з «ДМ» запустив проєкт «Мапа рекомендованих медіа». Вона охоплює онлайн-медіа, телебачення і радіо з усіх регіонів України. Після чотирьох хвиль моніторингу там уже 253 медіа: 193 інтернет-видання, вісім розслідувальних центрів, 21 радіо та 31 телеканал. Усі вони перевірені на прозорість, дотримання професійних стандартів та журналістської етики. 

Інститут масової інформації також є організацією-співзасновником Медіаруху, який об’єднує понад 70 медіа та журналістів з усієї України. Серед міжнародних партнерів ІМІ — «Репортери без кордонів» та Freedom House. Організація також входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).

Головне фото: ІМІ / фейсбук