Робоча група Сейму, що переглядає управління Литовським національним радіо і телебаченням (LRT), узгодила визначення місії мовника та зазначила, що хотіла б бачити створення нового правління з 2028 року. Про це повідомили на сайті LRT.

За відсутності більшості представників опозиції та деяких співробітників медіа робоча група вирішила, що місією LRT буде забезпечення права громадськості на надійну, об’єктивну, різнобічну інформацію і різноманітність думок, створення умов для вільної суспільної дискусії та сприяння збереженню і розвитку литовської мови і культури.  Контент мовника має бути доступним у всіх регіонах країни та для різних груп населення.

«Ця місія реалізується шляхом незалежної та неупередженої діяльності, без політичного чи іншого зовнішнього впливу на контент та редакційні рішення», — йдеться у визначенні.

Робоча група домовилася про створення правління національного мовника, яке могло би набути чинності з 1 січня 2028 року. «До початку його роботи мають бути відібрані та призначені члени правління. Була пропозиція зробити це за пів року до початку роботи, щоб члени правління LRT були призначені до 1 липня 2027 року», — сказав голова робочої групи Юозас Олекас.

Згідно з пропозиціями групи, Рада LRT складатиметься з 15 членів замість 12. Ще по одному представнику призначатимуть організації людей з обмеженими можливостями, Союз організацій місцевих громад Литви і Тристороння рада.

У законі також пропонують вказати, що власники інших медіа або є їхні публічні представники зможуть брати участь у створенні контенту LRT лише відповідно до редакційної політики, після декларації конфлікту інтересів і без права використовувати мовника для реклами своїх медіа, переманювання аудиторії чи посилення впливу.

Гендиректор LRT може бути звільнений до завершення терміну повноважень у разі неналежного виконання функцій, порушення суспільних інтересів, грубого порушення обов’язків і невідповідності вимозі бездоганної репутації. Одна й та ж особа не зможе обіймати посаду гендиректора понад два терміни поспіль. Водночас буде збережено наявну планку у дві третини голосів для звільнення керівника LRT у зв’язку з недовірою.

Завершити підготовку проєкту змін до закону про LRT робоча група має до 24 лютого.

Нагадаємо, 25 листопада в Литві журналісти заявили про спробу захопити суспільний мовник країни — Литовське радіо і телебачення. Напередодні члени фракцій «Заря Немана» та Союзу селян, зелених і християнських сімей країни зареєстрували пропозицію щодо спрощення процедури звільнення гендиректора мовника через вотум недовіри.

На тлі розгляду цих правок медіаспільнота Литви 1 грудня оголосила тижневу акцію протесту, що завершилася мітингом біля будівлі парламенту 9 грудня, на який зібралося приблизно 10 тисяч людей.  

Медійники закликали парламент відмовитися від поправок щодо усунення очільника LRT, не підтримувати змін, які обмежують свободу слова чи діяльність журналістів, та узгоджувати майбутні законодавчі ініціативи щодо медіа з журналістською спільнотою.

Гендиректор Європейської мовної спілки Ноель Карран заявив, що пропозиції депутатів заморозити бюджет Литовського радіо і телебачення та спростити процедури звільнення його очільника суперечать закону ЄС про свободу медіа і загрожують репутації Литви.

16 грудня журналісти та представники культурної спільноти поновили протест у Вільнюсі. 17 грудня на вулиці Вільнюса вийшли близько 10 тисяч людей.

Європейська мовна спілка (EBU) в листі до європейського комісара з питань демократії Майкла Макграта висловила занепокоєння щодо законодавчих пропозицій у Литві. Організація закликає Єврокомісію уважно стежити за розвитком подій та рекомендує литовській владі відновити гарантії для національного мовника.

19 грудня стало відомо, що керівні партії Литви відклали розгляд запропонованих поправок до закону щодо суспільного мовника LRT.  

У січні опозиційні фракції Сейму звернулися до Конституційного суду щодо закону про LRT, який передбачає заморожування виділеного фінансування на 2026–2028 роки.  Депутати вважають, що ці зміни у фінансуванні не пов’язані з жодними об’єктивними причинами, і в цьому випадку не було наведено жодного конституційного обґрунтування, чому фінансування мовника законом «заморожується» саме на три роки.

Фото: D. Umbraso / LRT nuotr.