ГО CAT-UA дослідила новини та емоції щодо війни, які панували в українських соцмережах протягом минулого тижня 31 січня – 6 лютого 2026 р. Індекс настроїв соцмереж трохи піднявся до мінус 23 пунктів (був мінус 26 пунктів). А саме: хороші новини склали 24%, погані – 47%, неоднозначні – 29%.

Наприкінці тижня проукраїнська спільнота раділа обміну полонених, але до топ-тем періоду новина не увійшла. Найбільше ж традиційно обговорювали обстріли, зокрема й по енергетиці – що поновилися після умовної перерви. Хороші новини – ураження російського тилу (й свіжі, і звістки про січневі удари по Капустиному Яру), блокування Starlink, українські збройні розробки, Індія відмовляється від російської нафти, російські пропагандисти незадоволені ходом війни.

Погані новини – обстріли, блекаути, напади на працівників ТЦК.

Неоднозначні – США намагається менше вкладати в європейську безпеку.

Гнів на І. Маска змінюється на велику вдячність українців. Українці з радістю сприйняли новину про те, що І. Маск відключив російські Starlink – гнів на І. Маска, який довго лишався в соцмережах, негайно змінюється на вдячність і радість за те, що він «відрубав старлінки», «росіяни в паніці», «послухав М. Федорова».

Радість і жарти помітні і від новинних сторінок (зокрема, регіональних), і від простих людей, вона надходить з різних напрямків фронту синхронно в переказах російських військових і воєнблогерів, її підтверджують і деякі українські бійці (як-от С. Бунятов «Осман»). Помітні й демонстративні протиставлення: «у кацапів лягли Старлінки – наші працюють».

Серія вдалих дій СОУ біля Покровська істотно підняла настрої. З посиланням на 7 корпус ДШВ курсує інформація про порятунок 4 українських бійців від полону завдяки дронам (поширюють УП та інші вагомі ресурси). Додавалися новини про зрив там масштабної атаки росіян («поклали» цілих 4 взводи армії РФ), авіаудар Су-27 по ворожій позиції.

Обмін полоненими – від надії до радості. Спочатку на обмін натякає канал «Николаевский Ванёк» (небагатослівний допис «157 на 157»), а згодом і В. Зеленський актуалізує тему полонених після тривалої перерви.

Після появи новини про обмін полоненими починають дуже масово публікуватись фото, поширюватись відео, зокрема яскраво йде історія повернення Н. Далецького, який вважався загиблим, емоційні відео зустрічей, розмов з рідними. Більше поширюють жінки, хоча і чоловіки – теж багато. В регіонах помітні емоційні епізоди зустрічей рідних з експолоненими (приміром, на Волині, в родині з 7 дітей та 8 онуків). Багато акцентів, що значна частина військових, яких відпустила Росія, – це оборонці Маріуполя, зокрема, 4 «азовці».

Додаткова радість – через удар по Капустиному Яру. Новина про удар Фламінго по Капустиному Яру поширюється активно і з радістю, більше розходиться по групах і новинних сторінках, але також долучаються чоловіки, які постійно обговорюють фронт і удари по тилах.

Замах на генерал-лейтенанта В. Алєксєєва добряче потішив тих, хто стежить за подіями війни. Радість через замах у Москві на першого заступника начальника ГУ ГШ ЗС РФ В. Алєксєєва помітна передусім у повідомленнях новинних ресурсів. Чимало в дописах розчарування, що він поки не загинув. Згадують його біографію: народився на Вінниччині (а отже, зрадник України), був співзасновником «Вагнера» і куратором «добровольчих формувань» РФ. З посиланням на командира «Азову» Д. Прокопенка пишуть, що він був представником РФ на перемовинах щодо виходу бійців з «Азовсталі» й гарантував їхню безпеку, але не дотримав слова (катування, відсутність медичної допомоги, голод, теракт в Оленівці).

Раптовий енергетичний колапс 31 січня: помітна зацікавленість причинами. Поширюються спроби пояснення масштабного колапсу (відключення лінії, падіння напруги, негаразди з обладнанням і загальне виснаження енергосистеми, потенційна диверсія – зокрема, від нардепа О. Дунди щодо кібератаки РФ). Також описують наслідки у містах України (зокрема, в Києві та Харкові, де повністю зупинилося метро). Дехто прив’язується до теми енергетичного перемир’я: мовляв, ніщо так не вимикало одночасно світло, тепло, воду, метро і навіть сусідню Молдову, як воно.

Переговори – здебільшого простір для невизначеності. За поточною риторикою щодо перемовин і потенційних домовленостей стежать переважно новинні ресурси, помічаючи заяви В. Зеленського про неможливість вирішити територіальні питання без особистої зустрічі з Путіним і його розрахунок на продовження переговорів наступного тижня. Деякі політичні відеоблоги підтримують опосередковано wishful thinking щодо потенційної зустрічі Зеленського й Путіна, іноді й напряму підтримують настрої, що «іграшки закінчилися» (із входженням до переговорної групи К. Буданова). Курсує теза, що Донбасом Росія не обмежиться, і їй потрібна вся Україна (В. Портников).

Українці помітно втомлені та хейтять владу разом з ТЦК та поліцією. Поширення у Фейсбуці (разом з тезами про «м’ясорубку» і подібними) набув іще один ролик про втечу чоловіка на трасі від ТЦК, під пісню В. Висоцького «Охота на волков», з засудженням байдужості водіїв («Війна – це від початку не норма...»). Відлунюють минулі інциденти, як-от напад у Львові на ветерана. Помітні втомлені згадки довоєнних часів.

До традиційної критики ТЦК дуже помітно додається хвиля розрізненого хейту Нацполіції за допомогу ТЦК та неучасть у війні. Випадок з убивством поліцейських у Черкасах кілька днів дуже активно обговорюється в соцмережах – його коментують кілька експертів, а також триває великий бот-розгін меседжів з виправданням нападника.

Зокрема ми зафіксували поширення (з ознаками бот-розгону) новин про великий мітинг (де «більшість людей були онлайн», як написано в повідомленнях) із захистом нападника і зі звинуваченнями до влади, яка його знищила, і тепер звинувачує. Паралельно повідомляють про напад на групу оповіщення ТЦК у Вінниці. Широкого розголосу набув мітинг у Черкасах, де скандували «ментів – на фронт» (заголовок відео в Facebook, що стало вірусним), йдеться про автопробіг з вимогами об’єктивного розслідування вбивства ветерана і поліцейських (теж ветеранів війни).

Емоції українців

Гнів – 38,2% – на росіян, особливо через удари по Дружківці, по пологовому в Запоріжжі та по Києву, коли вони знищили ТЕЦ, також постійно тримаються гнів і ненависть до росіян. Гнів на Трампа вищий на початку тижня, згодом поступово знижується, але загалом тримається. Хейтять владу разом з ТЦК та поліцією.

В кінці тижня зростає гнів на владу через публікацію ролика М. Ткача, що вірусно поширився соцмережами.

Тривога – 16,3% – дуже зростає перед великими російськими атаками по Києву і по Заходу України. Постійно тривожно обговорюють можливу підготовку Росією нападу на Європу, тривожно спостерігають за фронтом. Постійно публікуються повідомлення про повітряні тривоги.

Сум – 13,8% – найбільше через обстріли пологового в Запоріжжі та, пізніше, повідомлення про молоду пару, що загинула в тому ж місті. Також є сум через наслідки атаки по Києву і відсутність тепла в оселях. Є публікації військових некрологів.

Радість – 11,9% – зростає до кінця тижня через радісні новини щодо удару по Капустиному Яру, відключення росіянам Starlink, а особливо багато радості яка тримається два дні, - через обмін полоненими.

Гордість – 8,4%

Надія – 5,0% – на світову підтримку, особливо після візиту М. Рютте, після удару по Капустиному Яру знову сподіваються на удари по Москві, є надія на переговори, також є надія в постах-молитвах і життєвих постах.

Вдячність – 3,1%.

Втома – 2,1% – зростає в день великого обстрілу та тримається кілька наступних днів.

Сміх – 1,2% – найбільше жартів через відключення Starlink росіянам та їхню реакцію на це. 

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів щодня, за 50 ключовими пошуковими словами.

Із масиву повідомлень, написаних користувачами з України в соцмережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів – постів та перепостів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Громадська організація CAT-UA з початку повномасштабного вторгнення досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.