Громадянська мережа «Опора» презентувала рекомендації щодо забезпечення виборчих прав вразливих груп населення під час повоєнних виборів в Україні. Пропозиції стосуються жінок, військовослужбовців, переселенців, осіб з інвалідністю та національних меншин. Про це повідомила пресслужба мережі.

Рекомендації базуються на аналізі проблем, виявлених на основі глибинних інтерв’ю з представниками цих груп, а також на вивченні міжнародної практики.

За словами радника з правових питань «Опори» Павла Романюка, проблеми для жінок виникають там, де питання статі поєднується з іншими статусами, наприклад, жінка-переселенка, жінка-військовослужбовиця, жінка з інвалідністю. 

Також існують виклики в реалізації права кандидувати для жінок, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Головною перешкодою є ценз осілості, адже чинне законодавство не враховує вимушеного перебування за межами України у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії як виняток із цензу. 

Для військовослужбовців, за словами експерта, необхідно насамперед забезпечити голосування в місцях дислокації підрозділів. На думку Романюка, це дасть змогу мінімізувати потребу в створенні спеціальних виборчих дільниць і знизити ризики зловживань. 

 Павло Романюк

Як розповів експерт із виборчих питань Денис Ковриженко, в контексті внутрішньо переміщених осіб, українців за кордоном та мешканців тимчасово окупованих територій виникає дві основні проблеми: забезпечення їхнього активного виборчого права, а також питання цензу осілості для реалізації права бути обраними.

«Законопроєкт ЦВК, який оприлюднили 7 січня 2026 року та який зараз обговорюють у рамках підгруп офіційної робочої групи, створює достатньо підстав для реалізації активного виборчого права. Механізми, які в ньому закладені, за умов належної імплементації дозволять реалізувати своє право голосувати на виборах цій категорії виборців», — зазначив він.

Що стосується пасивного виборчого права, то в законопроєкті також сформульовані певні винятки з цензу осілості, але частина питань потребує подальших дискусій, додав експерт.

За словами Ковриженка, з початку повномасштабного вторгнення кількість людей з інвалідністю зросла приблизно на 10%, тому гарантування їхніх виборчих прав ще більш актуальне: «З одного боку, вже є напрацьовані пропозиції змін до Виборчого кодексу щодо активного виборчого права. З іншого боку, вони не стосуються механізмів стимулювання більшого представництва людей з інвалідністю, попри зростання їх кількості».

Європейська комісія наголошує на потребі забезпечення політичних прав національних меншин та корінних народів. Як повідомив експерт, уже існує відповідний напрацьований міжнародний досвід. 

«З іншого боку, в Україні все впирається в те, що сама ідея партій меншин не підтримується, адже це гіпотетично може призвести до сепаратистських проявів», — додав Денис Ковриженко.

Нагадаємо, раніше Центральна виборча комісія озвучила пропозиції щодо законодавчого врегулювання виборів в Україні. Серед них — встановлення 6-місячного терміну підготовчого періоду після припинення воєнного стану та перед початком виборчого процесу.

Голова ЦВК Олег Діденко також розповідав, що Комісія розглянула можливість інтернет- і поштового голосування для виборців за кордоном, однак визначила їх надто ризикованими і небезпечними для України, особливо в умовах повоєнних виборів.

Водночас голова фракції партії «Слуга народу» в парламенті Давид Арахамія розраховує, що робота над законопроєктом про вибори під час воєнного стану завершиться до кінця лютого. Голосування можливе через 90 днів після ухвалення закону.

Читайте також:

• Ольга Айвазовська: Спочатку гарантії безпеки, закон про повоєнні вибори, а потім вибори
• Зеленський: Ми маємо готуватися до виборів, але це не значить, що вони будуть
• Лише 10% опитаних українців вважають можливим проведення виборів до припинення вогню, — КМІС

Фото: «Опора»