Британське видання «Гардіан» опублікувало новину під заголовком «Час, проведений у соціальних мережах, не збільшує проблеми з психічним здоров’ям у підлітків». І поясненням, що цитоване в новині «дослідження не виявило жодних доказів того, що інтенсивніше використання соціальних мереж або більше ігор посилюють симптоми тривоги чи депресії».

Це дослідження подається таким, що нібито спростувало твердження про вплив цифрових технологій (наприклад, соціальних мереж, ігор) на психічне здоров’я підлітків. Мені стало цікаво і я прочитав цю роботу, вона опублікована в журналі Public Health.

Отже, що і як досліджували. Автори проаналізували тривалий вплив соціальних мереж і відеоігор на психологічний стан підлітків. Вони не самі опитували, а провели вторинний аналіз наявного масиву даних іншого проєкту за кілька років, за три хвилі. У фінальну вибірку увійшло 25 629 підлітків із Великого Манчестера (Англія).

По-перше, підлітки самі оцінювали свій стан і самі говорили про екранний час. Відомо, що часто на питання з самооцінкою дають соціально прийнятні відповіді. Про це автори самі й зауважили.

Друга вада, як на мене, полягає в розпливчастості формулювань «вплив на психічне здоров’я». В анкетах використовувалася шкала емоційних труднощів (наприклад, «Я багато хвилююся»), це було десять питань. Цей інструмент (Me and My Feelings measure) є скринінговим і вимірює лише специфічний спектр емоційних труднощів, а не «психічне здоров’я» в цілому й не є суворо клінічним, лише фіксує суб’єктивне відчуття «емоційних труднощів» на рівні скринінгу.

І найголовніше, що ми не бачимо в цьому дослідженні конкретизації іншої шкоди, наприклад, так званої цифрової деменції, тобто зниження когнітивних навичок унаслідок «залипання» в екрани гаджетів. У дослідженні йшлося саме про емоційний стан, а не когнітивний. Автори шукали кореляцію з тривогою та депресією (інтерналізованими симптомами) і не знайшли її. Але це не означає, що гаджети, соцмережі й ігри безпечні для мозку.

Поняття «цифрової деменції» — це зниження пам’яті та концентрації через надмірну екранізацію життя. Дитина, підліток (і ми з вами) може не відчувати смутку, що й показало опитування, але при цьому втрачати здатність до глибокого фокусування та запам’ятовування. Навряд чи ми з вами станемо сумнішими від того, що подивилися на котиків у тіктоку, але й розумнішими точно не станемо. Дослідження з Манчестера просто не вимірювало ці показники.

Висновок авторів — результати цього дослідження не підтверджують поширену думку про те, що використання технологій підлітками є основним причинним фактором їхніх проблем із психічним здоров’ям.

Але твердження про безпечність соцмереж — це все ж узагальнення. У дослідженні, наприклад, не йшлося про булінг, цькування, завищення стандартів і вимог до себе, дезінформацію тощо. Таким чином, механізм усе ж є, просто він складніший, ніж однозначна кореляція між екранним часом і негативними змінами психіки.

Понад те, дослідження виявило, що у дівчат ігри (gaming) призводили до зменшення часу в соцмережах, а у хлопців висока тривожність призводила до зменшення часу для відеоігор, що теж додає нелінійності висновкам. Дослідження також показало, що навіть поділ на активне та пасивне користування (скажімо, постинг чи просто скролинг) не змінив картини, проте воно не аналізувало саме зміст контенту.

Простіше кажучи, важливо не скільки часу підлітки (і ми з вами) проводимо з гаджетами, а що саме ми там робимо. Наприклад, цю роботу я читав саме зі смартфона. Ну і всіх інших негативних наслідків це дослідження не спростовує.

Натомість, як ідеться в іншій роботі (й багатьох інших, на які посилаються її автори), надмірне використання цифрових медіа впливає на розвиток мозку, особливо на когнітивний і гальмівний контроль, увагу, пам’ять і міркування. Ранній вплив швидкозмінних медіа може погіршити моторні навички, просторове уявлення, розв’язання проблем і вивчення мови. Усі ми вже бачили таких дітей і підлітків, проте це стосується і дорослих, і навіть літніх людей.

Нейровізуалізаційні дослідження зі згадуваної роботи показують, що надмірне використання екрана впливає на мережі мозку, що контролюють соціально-емоційну поведінку та виконавчі функції. Надмірна залежність від смартфонів зменшує кількість сірої речовини в ключових ділянках мозку, впливаючи на когнітивну й емоційну регуляцію.

Наостанок напишу, чому це важливо саме зараз. Бо в Австралії нещодавно повністю заборонили соцмережі для дітей і підлітків. Тепер там саме платформи мають верифікувати вік користувачів. Мотивація — негативний вплив соцмереж на когнітивні здібності та психіку. Цей досвід розглядають і пропонують запозичити в інших країнах, і Британія — серед них. Такі дослідження (але лише в контексті з іншими накопиченими знаннями) можуть дати більше аргументів за і проти такого рішення. Можливо, саме тому воно зараз і з’явилося.

Фото: freepik.com