У 2025 році емоції, які транслювали українці в соцмережах на теми дотичні до війни, трималися без значних коливань. Та відображали тренди, які були задані за півтора року до цього – восени 2024 року, коли негативні емоції поповзли вгору. Про це йдеться в результатах дослідженні громадської організації CAT-UA. Водночас якщо на початку 2025 р. кожен 16-17-й пост у соцмережах містив критику влади – 6% від усіх, то наприкінці року – вже кожен 10-й – 10%.

За півтора року український інфопростір втрачав «радість». Так, восени 2024 року 23% усіх постів у соцмережах мали радість як домінуючу емоцію. З часом відбулося падіння цієї емоції, яка у першому кварталі 2025 р. складала вже лише 14% інфопростору. З осені 2024 р. також почала зростати така емоція, як гнів, яка на початку 2025 р. стрибнула високо вгору – з 29% до 37%. 

Протягом 2025 р. зростає сум – з 11% до 15%. Надія транслюється у 5% дописів, і її рівень в інфопросторі майже не змінюється. Гордість протягом року трохи зростає – з 7% до 10%.

«На початку року гнів стрибнув, серед іншого, внаслідок розчарування в партнерах, після того, як Д. Трамп поміняв підхід до війни з боку США. Зараз гнів тримається на дуже високому рівні, зокрема через масовану критику влади, – говорить Артем Захарченко, керівник ГО CAT-UA. – Загалом можна припускати, що політична опозиція, в першу чергу «ЄС» П. Порошенка, активно почала працювати на вибори, критикуючі владу».

Водночас Індекс настроїв соцмереж, який вимірює різницю між частками хороших та поганих новин, опускається вниз так само з осені 2024 року: з мінус 10 до мінус 19 вже на початку 2025 р. Й лише трохи підійматися наприкінці року – до мінус 16.

У 2025 році продовжувалося подальше послаблення табу на критику влади попри війну та загрозу самому існуванню України. Вперше за час війни відбулися вуличні протести – «картонковий Майдан». Щільність критики під кінець року лише наростала. До опозиціонерів примикають і ноунейми, які розганяють критичні пости через соцмережі, імовірно, з російським слідом.

До критики протягом року долучилися і відомі блогери-мільйонники з волонтерського середовища, критику яких можна трактувати як умовно більш конструктивну: Лачен, Стерненко, Притула.

В 2025 р. росіяни цілеспрямовано просували меседжі про ТЦК. Їхні мережі масово продукують пости з вигаданою інформацією без привʼязки до інфоприводів та нагнітають істерію, а також забезпечують засилля своїх ботів у коментарях. При цьому коментарі здебільшого генерує штучний інтелект. Отже, це приклад того, як рашисти проблематизують і так проблемне питання.

«Відома фраза – «нам треба протриматися на один день довше, ніж вони», – думаю, має стати лейтмотивом 2026 р., – зазначає Артем Захарченко. – У РФ усе складно, хоча вони і мовчать. Тому мусимо мати більше надії. Шукати для себе приводи для радості. Гнів, який зараз переважає, – хороша емоція, і це можна продовжувати робити, якщо ми гніваємося на росіян. Коли починаємо гніватися самі на себе, на інших українців – то це нас послаблює. Коли на Трампа – це суперечливо, бо часом на нього не можна не гніватися. В цілому за ці 4 роки війни стає зрозумілим, що факт того, що для України ця війна є справедливою, дозволяє витримати навалу негативної інформації та емоцій. Хоча їхні показники і треба відстежувати для саморефлексії суспільства». 

Для довідки Згідно з методологією дослідження CAT-UA за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів щодня, за 50 ключовими пошуковими словами.

Із масиву повідомлень, написаних користувачами з України в соцмережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів – постів та перепостів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Громадська організація CAT-UA з початку повномасштабного вторгнення досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати. 

***

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження»