Стримування Росії чи відтягування поразки більше не працює, а створює нові загрози для існування Європи . Єдиний реалістичний сценарій завершення війни — системне виснаження агресора до рівня, за якого він втратить здатність продовжувати війну. Саме цю зміну логіки — від управління ризиками до управління поразкою Росії — обговорили учасники публічної дискусії «Українська стратегія хижака: кроки України та Європи до поразки Росії», що відбулася в Українському кризовому медіацентрі. У центрі розмови — де Росія є найбільш уразливою, чому міжнародний контекст дедалі більше стає трансакційним, і які політичні, економічні, військові та енергетичні рішення мають перетворити ресурсну перевагу Європи та стійкість України на незворотну поразку РФ, а не чергову паузу у війні. Модераторка події, голова правління Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ганна Гопко наголосила: український стратегічний порядок денний зосереджений на гарантіях безпеки. Водночас мир неможливий без перемоги України та поразки Росії.

«Наша спільнота не вірить, що можна досягти миру без перемоги України — і без поразки Російської Федерації. Це має стати початком деімперіалізації й деколонізації Росії», — сказала Ганна Гопко.

Вона також звернула увагу на зміну міжнародної атмосфери: «17 грудня, виступаючи в Європарламенті, Урсула фон дер Ляєн сказала, що світ став дуже трансакційним і Європа оточена хижаками… У цьому контексті для України надзвичайно важливо мати власні стратегічні ініціативи — щоб не бути здобиччю. І ті карти, які ми вже продемонстрували світу, використати для зміцнення обороноздатності».

Доходи росії скорочуються, а видатки ростуть

Російська економіка дедалі чіткіше демонструє ключову вразливість війни — структурний розрив між падаючими доходами та зростаючими військовими витратами. На цьому наголосив директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза», голова комітету з питань промислової модернізації ТПП України Володимир Власюк, підкреслюючи, що ресурсна перевага Європи над Росією є колосальною, однак досі не підкріплена політичною рішучістю.

«Якщо порівняти ресурси, якими володіє Європа, з ресурсами Росії — це незрівнянні величини. Валовий внутрішній продукт однієї лише Італії перевищує ВВП Росії. Прийшов час навчитися захищати свої цінності і свій спосіб життя», — зазначив Власюк.

Ключовим економічним індикатором війни він назвав баланс доходів і видатків РФ, який з початку повномасштабного вторгнення стрімко погіршується. За його словами, Росія системно втрачає доходи від енергетичного експорту, водночас збільшуючи витрати на війну.

«У 2022 році Росія отримала від експорту нафти та нафтопродуктів близько 230 мільярдів доларів. Цього року — вже лише 162 мільярди», — наголосив експерт.

Власюк також звернув увагу на вичерпування Фонду національного добробуту, який фактично був сформований як фінансовий резерв для війни: «У 2022 році його максимальний обсяг становив 148 мільярдів доларів. Сьогодні — близько 48 мільярдів, і значна частина цих коштів — це золото та юані, тобто малоліквідні активи». Показовою є й динаміка щоденних надходжень від експорту енергоресурсів: «У 2022 році Росія отримувала близько 910 мільйонів доларів щодня. Цього року — приблизно 529 мільйонів. Це колосальна різниця. При цьому 45% цих доходів формуються за рахунок нафти та нафтопродуктів», — зазначив Власюк.

За оцінкою експерта, Росія поступово заходить у макроекономічну пастку стагфляції — поєднання високої інфляції з відсутністю економічного зростання. Така модель різко ускладнює здатність Кремля продовжувати війну без ухвалення дедалі болючіших рішень для власного населення та соціальної стабільності.

Санкції мають стати «пекельними»: потрібна зміна “когнітивної картини”

Експертка з міжнародної політики Олена Трегуб зазначила, що Росія є найбільш санкціонованою країною світу за кількістю обмежень, однак санкційного тиску недостатньо, аби змусити Москву змінити стратегічні цілі.

«Ці санкції вплинули на погіршення економіки, але не вплинули на те, щоб Росія змінила свої цілі щодо України й Європи… Нам потрібно працювати над зміною когнітивної картини — як Європа бачить Росію і як бачить дії Заходу щодо неї», — сказала Трегуб.

Вона підкреслила: страх перед «червоними лініями» Росії часто є результатом нав’язаного блефу. «Європа не знає чітко, де є червоні лінії Росії - Україна має своїм прикладом показувати, що дуже часто Росія блефує, і що вона набагато слабша, ніж здається», — зазначила експертка.

Трегуб також наголосила на важливості розвитку українського ОПК і позиціонування України як посилення стратегічної автономії Європи: «Україна може посилити стратегічну автономію ЄС. І коли ми це почнемо так позиціонувати, тоді у них з’явиться більше рішучості до більш серйозних санкцій».

Енергія — паливо війни: ЄС все ще купує російське

Директорка Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Оксана Іщук акцентувала на енергетиці як «кровоносній системі» російської воєнної машини та на проблемі непослідовності санкцій.

«Санкційна політика Збройних сил України є найбільш ефективною з усіх санкцій. Ми бачимо удари по НПЗ, які вивели близько 40% нафтопереробки Росії», — зазначила Іщук.

Вона нагадала, що у 2025 році імпорт товарів з Росії до ЄС перевищив 30 млрд євро, з яких близько 20 млрд євро - енергоносії. Окремо експертка звернула увагу на зростання закупівель російського СПГ: попри політичні заяви про майбутню відмову, імпорт цього ресурсу сягнув 7,2 млрд євро.

«Було імпортовано російський скраплений газ на суму 7,5 млрд євро. Кожен євро, сплачений за ці енергоресурси, фактично сприяє нарощуванню спроможностей Росії з виробництва ракетного озброєння», — сказала Іщук.

​Банки як слабка ланка і “практичні наслідки” статусу спонсора тероризму

Керівник аналітичного відділу Мережі «АНТС» Ілля Несходовський підкреслив, що падіння нафтових доходів РФ — результат не лише санкцій, а й дій українських сил оборони. Водночас він виокремив банківський сектор як одну з найвразливіших точок російської економіки.

«Найслабша галузь — банківський сектор. У них катастрофічне падіння ліквідності. Більше 3 млн банківських карток було заблоковано за два тижні 2026 року. Для підтримки банків фактично залили емісією трильйони рублів», — сказав Несходовський.

Експерт також наголосив, що політичні рішення Заходу мають отримувати практичне продовження: «Нам не треба моральної сатисфакції. Ми хочемо практичних наслідків. Будь-яка транзакція має трактуватися як співучасть із терористичними структурами — це дало б ефект справді пекельних санкцій».

Єдність і культурна дипломатія як “м’яка сила” перемоги

Виконавча директорка Мережі «АНТС» Люсьєна Шум підкреслила символічність цієї розмови напередодні Дня Соборності України та наголосила на критичній важливості єдності — як всередині країни, так і у взаємодії з міжнародними партнерами. За її словами, в умовах затяжної війни саме солідарність і послідовна спільна позиція є ключовими для протидії російській агресії. Окремо Люсьєна Шум акцентувала на ролі культурної дипломатії та українців за кордоном як носіїв правди про війну та адвокатів санкційного тиску на Росію.

«Наше завдання — системно й переконливо доносити світу щоденну правду про війну, говорити не лише про руйнування міст, а й про знищення українців та культурний геноцид. Ми маємо не допустити, щоб Росія залишалася учасником міжнародних професійних інституцій на рівних із демократичними державами», — зазначила Шум.