Україна матиме труднощі в організації перших повоєнних виборів, адже інфраструктура зруйнована, а мільйони людей були переміщені через війну. Оновлення реєстру виборців і належна підготовка до голосування займуть багато часу, розповів Reuters голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко.

За його словами, припинення вогню та безпека виборців є обовʼязковими умовами будь-якого голосування.

«Питання виборчого законодавства в мирний час в Україні дуже складні: вони не вирішувалися швидко чи легко. Тож зараз ці питання ще більше ускладнилися, бо викликів значно більше», – сказав Діденко.

На президентських виборах 2019 року проголосували майже 19 мільйонів людей із 30 мільйонів зареєстрованих виборців. Згідно з довоєнними даними, щонайменше 20% з них проживали на територіях України, які зараз окуповані Росією.

Очільник ЦВК сказав Reuters, що голосування на окупованих територіях неможливе, але Україна забезпечить право голосу для людей, яким вдасться дістатися до контрольованої Києвом території.

Згідно з даними Агентства ООН у справах біженців, за кордоном нині перебуває близько 5,8 мільйона українських біженців, більшість з яких – у Європі. За словами Діденка, 102 виборчі дільниці в українських посольствах та консульствах є недостатньою кількістю, щоб забезпечити голосування українців за кордоном. 

Голова ЦВК додав, що найреалістичнішим рішенням є відкриття дільниць поза межами дипломатичних приміщень, оскільки онлайн-голосування та голосування поштою наражаються на ризик зовнішнього втручання та спроб дискредитації процесу.

Іншим викликом Олег Діденко назвав організацію голосування військовослужбовців. За його словами, у цьому питанні Україна може спиратись на власний досвід.

За даними Комісії, внаслідок російської агресії в Україні були зруйновані або пошкоджені майже дві тисячі з понад 30 тисяч виборчих дільниць, переважно на Сході.

Нагадаємо, 9 грудня 2025 року президент США Дональд Трамп сказав в інтерв’ю Politico, що «настав час» для того, щоб Україна провела президентські вибори. «Я думаю, що зараз важливий час для проведення виборів. Вони використовують війну, щоб не проводити вибори, але я думаю, що український народ... повинен мати цей вибір. І, можливо, Зеленський виграв би», — заявив він.

Того ж дня під час онлайн-брифінгу у вотсап-чаті Володимир Зеленський сказав, що готовий до виборів в Україні та просить США і європейських лідерів гарантувати безпеку для їх проведення. 14 грудня президент повідомив, що депутати Верховної Ради підготують пропозиції щодо можливості зміни закону про вибори під час воєнного стану найближчим часом.

18 грудня Зеленський заявив, що підтримує можливість онлайн-голосування, але консенсусу з Радою щодо цього питання поки немає

22 грудня стало відомо, що в парламенті формують робочу групу щодо проведення виборів президента під час воєнного стану. 26 грудня відбулося її перше засідання, під час якого Центральна виборча комісія назвала ключові виклики повоєнних виборів. 

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук повідомляв, що закон про проведення виборів в умовах воєнного стану застосують одноразово.

З 1 січня 2026 року ЦВК відновила функціонування автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи «Державний реєстр виборців» у частині взаємодії з виборцями. 

Голова фракції партії «Слуга народу» в парламенті Давид Арахамія розраховує, що робота над законопроєктом про вибори під час воєнного стану завершиться до кінця лютого. Голосування можливе через 90 днів після ухвалення закону.

Читайте також:

• ЦВК напрацювала пропозиції щодо законодавчого врегулювання виборів після скасування воєнного стану

• Повоєнні вибори: ЦВК вважає інтернет- і поштове голосування українців за кордоном небезпечним

• 60% українців не підтримують ідеї онлайн-голосування на виборах, — КМІС

Фото: Кирило Чуботін / Укрінформ