У 2025 році Інститут масової інформації зафіксував в Україні 130 порушень свободи слова. З них 67 злочинів скоїла РФ внаслідок свого повномасштабного вторгнення в Україну. Такими є річні підсумки моніторингового дослідження ІМІ «Барометр свободи слова».

Як зауважив ІМІ, у 2024 році в Україні було зафіксовано 268 порушень свободи слова. З них 155 злочинів скоїла Росія унаслідок повномасштабного вторгнення. Попри зменшення кількості російських злочинів у 2025 році помітною стала тенденція цілеспрямованих атак на журналістів дронами типу «Ланцет» та FPV у прифронтових регіонах.

У 2025-му внаслідок російської агресії проти України загинуло 26 медійників (у 2024 році – 24), з них троє — внаслідок російських дронових атак під час виконання професійної журналістської діяльності: Антоні Лаллікан, Альона Грамова (Губанова), Євген Кармазін.

22 медійники загинули як учасники бойових дій. Деякі з них вважалися довгий час зниклими безвісти, і їхня загибель підтвердилася лише у 2025 році. Як цивільна особа торік загинула журналістка Укрінформу Тетяна Кулик (російський дрон влучив у її будинок у Бучанському районі).

У 2025 році російські обстріли зруйнували або пошкодили щонайменше 16 редакцій медіа в шести регіонах – як тилових, так і прифронтових. Також росіяни обстріляли телевежі в Чернігові та Дніпрі, внаслідок чого в цих регіонах зникало мовлення.

Протягом січня-березня 2025 році ІМІ зафіксував анонімні погрози про мінування щонайменше 13 редакцій у різних регіонах країни. Також було зафіксовано низку російських кібератак на українські медіа – як національні, так і регіональні.

Росія продовжила карати українських медійників за проукраїнську позицію та роботу на ТОТ. Торік російські суди ухвалили вироки від 14 до 16 років позбавлення волі адміністраторам телеграм-каналів «РІА Мелітополь» та «Мелітополь – це Україна» Георгію Левченку, Владиславу Гершону та Яні Суворовій і громадянському журналісту з Криму Вілену Темер’янову. 

Злочини проти медіа та журналістів, скоєні Росією, експерти Інституту масової інформації зафіксували в 13 регіонах України. Це як прифронтові регіони, так і тилові. Крім того, ситуація з кримськотатарськими журналістками в Криму демонструє системний тиск на них росіян.

У 2025 році ІМІ зафіксував 63 випадки порушення свободи слова, за які відповідальні українські громадяни (у 2024-му було 113 таких порушень, у 2023-му — 83, а у 2022-му — 97).

Основними категоріями порушень, відповідальність за які лежить на українцях, 2025 року стали: кібератаки (15 випадків), перешкоджання законній журналістській діяльності (13), обмеження доступу до публічної інформації (11), непрямий тиск (9), погрози та юридичний тиск (по 5 випадків), побиття (3).

Найчастіше у 2025 році право журналістів на професію порушували приватні особи, органи місцевого самоврядування, представники органів державної влади та правоохоронці. Найгучнішими кейсами року стали ті, які стосувалися стеження та переслідування журналістів-розслідувачів – Hromadske, Bihus.Info, Kyiv Independent.

ІМІ зафіксував порушення у 20 регіонах України. За кількістю порушень лідирує Київ з областю (26 випадків). Друге місце посіли Полтавщина та Хмельниччина (по чотири випадки), третє – Дніпропетровщина, Кіровоградщина та Рівненщина (по три випадки відповідно).

Нагадаємо, згідно з нещодавнім опитуванням ІМІ, 44% медійників оцінюють стан свободи слова в Україні як стабільний. Вважають, що ситуація зі свободою слова погіршилася, 37% респондентів.

Головне фото: Поліна Куліш / Ґвара Медіа