Голова Національної ради з електронних медіа (NEPLP) Івар Аболіньш вважає, що Латвії варто поступово припинити мовлення радіостанцій російською мовою. Про це він сказав в ефірі програми Латвійського радіо Krustpunktā, повідомляє LSM.

Аболіньш зазначив, що радіо не варто порівнювати з іншими видами медіа, оскільки для його роботи потрібний державний ресурс — частота мовлення. Нині в Латвії працюють приблизно 40 радіостанцій, з них 13 мовлять російською.

14 січня Аболіньш вніс до Сейму пропозицію про поетапне припинення російськомовного радіомовлення протягом восьми років. Ліцензії на радіомовлення російською більше не продовжуватимуть, остання з них закінчиться у 2034-му. Очільник NEPLP вважає, що це єдиний юридично коректний спосіб відмовитися від використання російської в радіомовленні.

Член підкомісії з медіаполітики Комісії з прав людини та суспільних справ Науріс Пунтуліс також нагадав в ефірі, що концепція нацбезпеки передбачає відмову суспільних медіа від російської з 1 січня, але цю вимогу не виконали, тож «Національне об’єднання» внесло до Сейму вимогу про відставку прем’єр-міністерки Евіки Сіліні.

Пунтуліс зазначив, що «Латвійське радіо 4» вже припинило мовлення, проте російську досі використовують на порталі rus.lsm.lv. Стратегія, затверджена правлінням LSM, передбачає, що з 2026-го LSM.lv працюватиме як єдина новинна платформа латвійською, контент також буде доступний англійською, українською та російською.

Водночас Пунтуліс заявив, що держфінансування мають отримувати лише медіа, які мовлять латвійською. Зокрема, на його думку, державі слід підтримувати комерційні видання, які обирають працювати виключно цією мовою. З аналогічною позицією виступив і Аболіньш, підкресливши, що «підприємець може створювати контент російською мовою, проте держава не повинна підтримувати такий зміст».

Нагадаємо, в листопаді 2025 року NEPLP ухвалила рішення обмежити доступ ще до 27 інтернет-сайтів, які поширюють російську пропаганду. На сайтах публікували однобічну і тенденційну інформацію про війну Росії проти України, повідомлення на підтримку російських військових, а також формували почуття належності та позитивне ставлення до країни-агресора.

Станом на серпень 2025 року, з 2022-го в Латвії було заблоковано понад 400 сайтів з російською пропагандою. Нацрада Латвії відстежує ресурси за допомогою звернень громадян, сигналів від державних структур та власного моніторингу.

За оцінками NEPLP, якби не було блокувань, такі сайти щомісяця могли б переглядати від 40 до 68 тисяч осіб. Водночас кількість спроб відвідати вже заблоковані сайти сягає до пів мільйона на місяць — часто той самий користувач намагається кілька разів.

Фото: Іварс Аболіньш / LSM