Українська спільнота на початку періоду критикує владу, спостерігає за світом та російськими негараздами, після обстрілу Дніпра та подальших атак увага переключається на руйнування та знеструмлення.

Хороші новини – саміт у Парижі, мирний процес, захоплення російських танкерів та Н. Мадуро, США посилять санкції проти РФ, удари по російських НПЗ та підсумки такої роботи за рік, потенційний дефолт в Росії.

Погані – обстріли, нові «шахеди», критика влади за кадрові перестановки.

Неоднозначні – таємні домовленості з партнерами, констатація, що розповідям про обстріл Валдаю ніхто (і навіть Д. Трамп) не вірить, Д. Трамп розповідає про вигоди війни в Україні для США, збори на ЗСУ, молитви за військо.

Військові комунікаційники поширюють чимало історій успіху побратимів. Фіксуємо сплеск уваги до контенту, що рекламує військову службу та розповідає про успіхи людей на різних армійських посадах – від пресслужб ДПСУ, 47 ОМБр «Маґура» та інших. Журналісти підхоплюють новини про ефективну роботу окремих бійців («Мігель» знищив перехоплювачами 24 шахеди за ніч), успішні операції (ССО полонили росіян, ГУРівці зайшли в тил ворога на Запоріжжі). Є й порція простих подяк війську за ще один прожитий день.

Удари по Росії сильно тішать українців. Радісно обговорюють удар по Москві, підкреслюють, що там закриті аеропорти, що Росія має від цього величезні збитки, цитують заяви Собяніна про те, що летять нові безпілотники, поширюють дописи з соцмереж про вибухи в російській столиці. Дуже розраджують українців і знеструмлення в Московській області попри відсутність доказів, що причиною стали саме українські дії: помітна тенденція навіть техногенні проблеми пояснювати приховуванням дронових уражень. Новини про удари по нафтобазі в Липецькій області та особливо по арсеналу ГРАУ в Неї дуже помітно і радісно розходяться по соцмережах. Користувачі жартують про «високоточні уламки», згадують удари по інших регіонах. Українці радіють повідомленням про атаки на Білгородщину, жартують про санкції проти російської енергетики. Також є радість через атаку дрона на танкер у Чорному морі. Пізніше звитяги СОУ на тлі сенсаційних новин з Західної півкулі привертають менше уваги, але теж помітно докладаються до збільшення ваги позитиву, але помітна пожежа на заводі «ОДК-Салют» у Москві.

Венесуела дає привід для міркувань про чергову втрату Росією позицій у світі. Заява П. Гегсета, що російські системи ППО не врятували Каракас від операції США та захоплення Н. Мадуро, потішили частину новинних ресурсів і викликали насмішки в бік РФ. Припускають передачу Україні зброї з Венесуели, а також здешевшання нафти, якої країна почне видобувати більше (наразі – 17% світових запасів і лише 1% на світовому ринку). Також позитивом для України вбачають посилення в трампівській адміністрації більш проукраїнського М. Рубіо, як організатора операції. Паралельно, хоч і не в контексті Венесуели, привернула увагу новина, що й Туреччина «завдала Кремлю удару, якого там точно не чекали»: підписала угоду зі США щодо співпраці в атомній енергетиці.

Водохреще додає радості і трохи життєвих сварок. Радісна хвиля іде через святкування Водохреща, багато привітань, є згадки про Томос, який дали в цей час, є привітання в контексті фронту і війни, що триває, а також життєві сварки щодо необхідності донатити на свята та «переїдання олів’є і забування про війну».

Пригодницький сюжет про танкери Марінера та Оліна неабияк потішив українців. Перші новини про супровід танкера тіньового флоту російським підводним човном розійшлися у вигляді передруку УП з посиланням на WSJ, як і про підняття в небо авіації для стеження за ним. Згодом до захоплення десантом російського танкера була пікова увага, з низкою піднесених реакцій («Д. Трамп відважив В. Путіну гучного ляща» – політолог С. Таран). Активно реагували і новинарі, й пересічні користувачі, переважно чоловіки. Дії США продовжують викликати втіху й наступного дня, коли американці почали нову операцію з затримання танкера тіньового флоту (деякі автори, як-от С. Ягодзінський, навіть стежили за його пересуванням у реальному часі), зловтішаються з росіян, які просто змовчали (або відповіли хіба що «Орєшніком» без ядерної БЧ). Дехто припустив, що опубліковані США кадри захоплення нагадують зображення з камери українського дрона Sea Baby. Увагу до теми жваво підтримують експерти-американісти (як-от О. Краєв).

Помітна хвиля міркувань щодо цілей призначення К. Буданова, водночас військова спільнота та критики влади різко проти ротації В. Малюка. Новинні спільноти кілька днів приділяли велику увагу темі головування К. Буданова в ОП, з’явилося також чимало свіжої аналітики – з акцентами на ймовірній мілітаризації країни, посиленні мобілізації, підготовці до зриву переговорів щодо закінчення війни. Є надії на проведення армійської реформи. Заразом – і застереження, щоб К. Буданов не став «А. Єрмаком 2.0». Інший вектор міркувань – про те, що це ймовірна підготовка Зеленським свого наступника. Дещо менше обговорюють інші перестановки (наприклад, з М. Федоровим на чолі МОУ пов’язують надії посилити розвиток дронової галузі). Негативне ставлення низки представників армії – до звільнення В. Малюка з СБУ: кажуть, що він на своєму місці (М. Драпатий, Д. Прокопенко, Р. Бровді, Д. Ярош тощо).

Події у Венесуелі частково спричиняють надії на повторення В. Путіним долі Н. Мадуро й гасла на кшталт «Д. Трамп, допоможи». Спецоперація США і захоплення венесуельського диктатора Н. Мадуро викликають чималу радість, сам Н. Мадуро є об’єктом гніву з нагадуваннями, що він є поплічником В. Путіна і підтримує агресію проти України. Є чимало амбітних сподівань – на відкриття нафтового ринку Венесуели, демократизацію країни, кінець «епохи безкарності» (зокрема й для інших недемократичних лідерів по всьому світу). Порівнюють швидке захоплення армією США аеродрому Каракаса («Каракас за три часа» – С. Ауслендер) та підготовку його для прийому літаків із провальним «гостомельським десантом». Також підхопили російську назву «СВО» щодо операції в Венесуелі і знущаються, що Д. Трамп зробив це скоріше, ніж Путін. Українці пропонують США так само розібратися з В. Путіним або передати Україні відповідне озброєння (Томагавки, F-16). Заяви і аналітика щодо Венесуели поширюються й пізніше, серед них є тривожні – світ тепер керується силою, а не правилами, є твердження про те, що Росія спеціально відійшла і дозволила США отримати перемогу у Венесуелі в обмін на великі поступки. Але є і аналітика з надією – пишуть про те, що війна в Венесуелі показала стрімке падіння впливу Путіна. Є жарти, що скоро біля Н. Мадуро сяде і В. Путін.

Російські акаунти продовжують демонізувати ЗСУ через Хорли. Південні новинні ресурси, підконтрольні чи лояльні до окупантів, поширюють нові деталі щодо атаки на Хорли – про збільшення кількості померлих до 27 і щонайменше 19 згорілих вщент («до окремих фрагментів») тіл людей. «Губернатора» Херсонщини В. Сальдо витягнули в ефір федерального каналу «Росія 1», щоб він поширив ці шокові свідчення.

Також є пошуки «західного сліду» в обстрілі – як-от те, що дрони ЗСУ, які атакували Хорли, були зібрані з німецьких деталей (військовий експерт у пропагандистському ТАСС).

Некрологів менше, але чималою є адресна хвиля суму за загиблою доброволицею УДА «Саті», сумують і за цивільними. Свіжі звістки про загибель військових і прощання з ними губляться на тлі поширення петицій за присвоєння звань «Герой України» та інших ретроспективних згадок. Однак варто відзначити потужну таргетовану хвилю оплакування культурної активістки та доброволиці УДА Л. Чорногорської («Саті») – у відповідних тематичних спільнотах, а також серед людей, що її знали. Надзвичайно вірусним у Facebook став допис користувача К. Ревуцького про пам’ятник дітям, яких вбила війна. Його поширило чимало і жінок, і чоловіків, і це навіть переважно не харків’яни.

Емоції українців

Гнів присутній в 34,4% на теми повʼязані з війною – на росіян знову зростає через удари по Харкову, Кривому Рогу, а особливо через нічну атаку на Київ і на Львів. Гнів у критиці влади значний, у тому числі – через справу проти Порошенка та через кадрові призначення. З гнівом проходять сварки і обурення через викриття підпільної школи у Києві. Гнів на Трампа цього тижня помітно падає, хоча ще трохи є.

Тривога – 16,9% – йде хвилями: то росте, то падає, особливо зростає перед великою російською атакою на Київ і Львів, про яку попереджали. Також постійно тримається тривога через ситуацію на фронті. Частка повідомлень про повітряні тривоги теж то зростає, то падає.

Сум – 14,2% – через російськи атаки, особливо по Харкову і Кривому Рогу, та їх наслідки, загалом через наслідки російських атак, через важку зиму, також постійно нагадують про хвилину мовчання, і є військові некрологи.

Радість – 12,0% – на початку тижня радість через атаки по російських тилах, пізніше додається нова радість через підтримку від США, нові заяви Трампа та переслідування США російських танкерів.

Надія – 6,8% – дуже багато надії в постах до свята Водохреща, в тому числі у святкових молитвах. Зростає надія на мир або завершення війни, на підтримку від США.

Вдячність – ​​3,5%.

Сміх – 1,9% – на початку тижня багато жартів про Росію і Венесуелу, а під кінець більше жартів про російські танкери, що їх захоплюють США.

Втома – 1,7% – через морози, довге тривання війни, а також після великих обстрілів.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з неокупованої частини України — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження»