
Українці слухають перероблену колядку про смерть Путіна та мало вірять у перемовини. Зведення з інформаційної війни за 20-26 грудня 2025 р.
Українці слухають перероблену колядку про смерть Путіна та мало вірять у перемовини. Зведення з інформаційної війни за 20-26 грудня 2025 р.


ГО CAT-UA дослідила новини та емоції щодо війни, які панували в українських соцмережах протягом минулого тижня 20-26 грудня 2025 р. Індекс настроїв соцмереж майже не змінився та склав мінус 16 пунктів (був мінус 17). А саме: хороші новини склали 27%, погані – 43%, неоднозначні – 30%.
Святкові дати формують сплески позитиву в українському сегменті. Увага до переговорного процесу триває, але в топ-теми не виходить.
Хороші новини – сподівання на військову допомогу, росіяни не поспішають мобілізуватися.
Погані – обстріли, знеструмлення, прорив кордону на Сумщині, Д. Трамп розмовляє з В. Путіним, критика влади (зокрема податкові питання).
Неоднозначні повідомлення – мирні плани, США заявляють про успіхи в переговорах, викритий зв’язок С. Уіткоффа з В. Путіним, фронтові зведення (бої на Донеччині, відхід від Сіверська, Куп’янськ), ситуація в російській економіці, Китай купує російський скраплений газ за безцінь.
Помітна нова серія успішних атак на ворожі тили, хваляться й фронтовими досягненнями. Найпомітніший блок хороших новин – про удари СБУ по двох Су-27 на аеродромі «Бельбек» у Криму (один із них із повним БК гарантовано знищений), ураження ССО нафтової платформи та патрульного корабля в Каспійському морі, ЗРК С-400 окупантів на Білгородщині (бригада «Чорний ліс»), складу боєприпасів на Брянщині, помітна інформація про займання електропідстанції в Ростовській обл. з емоційними коментарями («електрика вирішила евакуюватися»). Цитують британську розвідку про «безпрецедентну» операцію зі знищення дронами Sub Sea Baby «Варшав'янки». Звістки про діпстрайки рівною мірою поширювались чоловіками та жінками, проте більшість поширень загалом – від спільнот. Особливо раділи мешканці та пабліки Південного регіону. Чимала увага – до підтвердженого Генштабом удару по заводу синтетичного каучуку в Тульській обл.
Новинні групи поширюють повідомлення про удари по порту Темрюк, і згодом – нові подробиці цих ударів. Також тішать дані про чергове застосування ракет Storm Shadow, атаку дронів по НПЗ у Волгограді. Тішить загалом чимало різних новин з РФ щодо їхніх проблем: і про вибухи у військовій частині неподалік з КНДР і Китаєм (в Уссурійську), і про призначення командувачем військ безпілотних систем Росії людини без вищої військової освіти (торговця сантехнікою на прізвисько «Юра Унітаз»), і про використання в 2025 році коней для штурмів, як за часів Громадянської війни (окупант намагався верхи втекти від українського FPV), і про штурми позицій під наркотиками (зі слів бійців 1 ОШП ім. Д. Коцюбайла).
Багато радості спричинила й новина про підрив автівки генерал-майора Ф. Сарварова: на подію реагують різні відомі медіа та окремі журналісти. Тезово йдеться про біографію самого військового, участь його в різних конфліктах, починаючи з війни в Чечні.
Українці святкують. Спершу чоловіки та спільноти активно вітають із святом енергетиків, додають чимало супутніх контекстів «перемоги світла над темрявою», як-от відзначення в Дніпрі Хануки і виконання «Щедрика» на зруйнованій ТЕС (напередодні Різдва). Дещо меншою мірою трапляються привітання з Днем дипломатичної служби, однак у привітаннях так само відзначають важливість відстоювання позиції України у світі, поки захисники виборюють її фізичне існування на фронті.
Згодом стала вірусною переробка колядки, яку написав А. Чвартковський про смерть В. Путіна і всіх росіян. Також починаються інші вітання з Різдвом, з його наближенням, у більшості привітань – надія, але є і втома, і трохи суму, що свято – знов у війну. Зростання уваги до свята починається з другої половини 24 грудня, цьому сприяють різні події (наприклад, виконання «Щедрика» на Софійській площі Києва військовими, а також колядування в малих містах). Чимало пізнавальної комунікації про історію свята – з наголосом на відзначенні Різдва 25 грудня замість 7 січня як на відмові від російської колоніальної традиції. Увечері (зі сходженням Різдвяної зорі) ще більше помітні привітання, надії на порятунок і виживання військових, подяки їм, креативні колядки з урахуванням сучасного контексту, зокрема донатні. Традиційно велика хвиля різдвяних привітань заповнює соцмережі. В більшості з них є надія на перемогу, публікують відео і фото з Києва, з різдвяної ходи, вірші і привітання зі святами, а також велика увага до Одеси на свято – де колядують і збираються по вулицях, допомагають одне одному і святкують, незважаючи на те, що там уже кілька днів нема світла. Але є у привітаннях і сум через згадки про загиблих – дуже широко розходиться ролик, де хор «Гомін» у Львові співає скорботні колядки загиблим. Крім того, зростає частка волонтерських постів і зборів до свята.
Чинним лишається обговорення загроз для України, що подеколи переростає в критику влади. Відзначається тривога користувачів щодо Одещини (блекаути), пізніше – великі сум та гнів через наслідки удару по портовій інфраструктурі (чимало загиблих та поранених цивільних, зокрема водії зерновозів), помітна також комунікація В. Кіма та О. Сєнкевича про удари по Миколаєву (били КАБами, місто без світла).
А. Коваленко (ЦПД) спростовує фейки про «російський десант» на Одесу, але це не скасовує негативу на адресу влади через слабку відсіч ППО. Втім, фіксується й зауваження «Флеша» – про об’єктивну нестачу у ППО ресурсів. Комунікація В.Зеленського (посилення ППО на Одещині, кадрові рішення) розходиться доволі слабко, реакції на неї розрізнені (порівну схвалення та висміювання).
По регіональних групах і моніторингових каналах шириться прогноз, що Росія накопичила 2000 шахедів, і битиме по Україні, коли почнуться морози. Також є тривожні прогнози на весь 2026 рік, що він стане дуже важким, посилання – на неназваних експертів.
Локальна увага instagram – до зізнання Н. Гресько про власну мобілізацію. Про своє вже майже 2-річне перебування у війську (на небойовій посаді) блогерка вперше розповіла в інтерв’ю Е. Антонюк, подаючи зізнання крізь призму стереотипного знецінення тилової служби: це миттєво розійшлося в межах її інстаграмної «бульбашки», з переважанням у коментарях гордості, вдячності та позитивного здивування. До нашого масиву потрапив один із вірусних постів, опублікований сторінкою «Букви» (7,5 тис. лайків станом на момент підготовки звіту). Також варто відзначити дописи в Х про долучення гурту «ДК Енергетик» до війська в повному складі – раніше туди вже потрапив соліст колективу.
Українці з більшою цікавістю сприймають реалістичні прогнози, що миру не буде. Українці слідкують за переговорами між представниками Росії та США, з тривогою, і без жодної надії, трохи з гнівом. З іншого боку, новини про можливі переговори Е. Макрона і В. Путіна поширюються зі змішаними емоціями. З клікабельними заголовками поширюють заяву В. Зеленського про те, що миру може і не бути. WSJ з'ясовує, що кандидатура С. Віткоффа була обрана персонально В. Путіним: Кремль вивчав оточення Д. Трампа для визначення найзручніших для Росії кандидатів. Коментатори називають це поганим сигналом для Д. Трампа, але обурення скоріш за все триватиме недовго. Про росіян же кажуть, що Д. Трамп – знову їхній улюбленець, і всі інтереси його в Україні (копалини, енергетика тощо) несуть потенційні вигоди й для Росії.
Емоції українців
Гнів – 32,0% – на початку тижня більший гнів на Трампа через переговори. Але поступово все більше зростає гнів на росіян через атаки та їх наслідки, тримається гнів на владу, в тому числі активна комунікація Порошенка, є гнів на зрадників серед українців.
Тривога – 18,9% – через ворожий наступ, особливо на Гуляйпільському напрямку, тривожне очікування на великі російські атаки, тривожне обговорення провокацій в Європі, є й публікація повідомлень по повітряні тривоги і спостереження за атаками, коли вони тривають.
Сум – 14,4% – через наслідки російських ударів, як-от смерть дитини на Житомирщині, також є сум у святкових привітаннях, особливо щодо скорботних колядок від хору Гомін, сум у військових некрологах та згадках про хвилину мовчання.
Радість – 12,5% – через удари по російських тилах та смерть у Москві російського генерала, через успіхи ЗСУ.
Гордість – 7,7% – багато в привітаннях з Днем енергетика та Днем Дипломата, є гордість за незламну Одесу, де люди живуть попри блекаут, а також тримається гордість за ЗСУ.
Надія – 7,6% – зростає дуже помітно у передсвяткові та різдвяні дні, є надія у привітаннях, у святкових відео, в колядках, а також тримається постійно надія на світову підтримку та на перемогу.
Вдячність – 4,0%.
Втома – 1,8% – спершу причини втоми – це короткі дні, постійна відсутність світла, довгі ночі, довга війна, потім пішла хвиля передсвяткової і післясвяткової втоми, а також хвилі втоми після великих обстрілів.
Сміх – 1,3% – крім насмішок над слабкою російською армією, є й смішні переробки колядок, з побажаннями смерті Путіну і всім росіянам.
Для довідки
Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.
Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з неокупованої частини України — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.
Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження»









