47% українських компаній витрачають на комунікації до 50 тисяч гривень у той час, як 10% готові вкладати понад 500 тисяч гривень. Кожна пʼята компанія (18%) закладає на комунікації 10 тисяч гривень бюджету. Про це свідчить дослідження, яке провели піар-агенція Znamy та спілка комунікаційників Piarity, повідомила пресслужба агенції.

Головні труднощі при інвестиції в комунікації становлять переважно внутрішні проблеми. Зокрема, ресурсні вкладення (57,8% — брак бюджету,  31,4% — фахівців) та складність вимірювання (43,1%). Зовнішній фактор, такий як війна / невизначеність (29,4%) поступається трьом внутрішнім проблемам, ідеться в дослідженні.

Найбільша частина витрат бізнесу — реклама в медіа та у блогерів (40–50%), далі — оплата агентств і фрилансерів (20–25%). На виробництво контенту компанії витрачають значно менше (15–20%), часто закриваючи ці потреби власними силами. Заходи залишаються нішевим інструментом (10–15%): більшість їх не використовує, але ті, хто використовує, інвестують значні суми.

Водночас у розрізі розподілу коштів на канали переважає диджитал (реклама з оплатою за клік, пошукова оптимізація, соцмережі), оскільки ті пропонують зрозумілі ключові показники ефективності (кліки, охоплення тощо). «Класичний PR» отримує лише 15–20% бюджету через складність вимірювання.

Більшість (72%) сприймає комунікації як допоміжну, сервісну функцію. 48% компаній виокремлюють PR як частину маркетингу, 34% — як окрему функцію. Ця модель характерна для великого бізнесу та найбільш просунутої частини середнього (переважно ІТ).

Згідно з дослідженням, 52% бізнесів планують збільшувати бюджет на комунікації. На тому ж рівні планує спрямовувати кошти 12%, а зменшувати — 2%. Показник «Важко сказати» (34%) є критично високим, що корелює з викликами «брак фахівців» (31%) та «війна / невизначеність» (29%). 

За даними дослідників, це свідчить про те, що третина бізнесу перебуває в режимі оперативного виживання і не може собі дозволити стратегічне планування.

Дослідження охоплює 102 компанії, які активно займаються PR та комунікаціями. Вибірка є репрезентативною саме для піар-ринку, а не для всього бізнесу України — і це ключова відмінність. Найбільшою групою респондентів став малий бізнес (33%). Разом із середнім (24%) вони формують понад половину вибірки (57%). 

• Читайте також: ШІ, соцмережі та бюджети: як працювали та на що витрачали гроші українські комунікаційники й маркетологи

Головне фото: Freepik