Платформа Media Freedom Rapid Response (MFRR) та партнерські медіаорганізації виступили проти будь-яких пропозицій щодо надання амністії за російські воєнні злочини проти журналістів у рамках угоди про припинення війни Росії проти України. Відповідне спільне звернення оприлюднили на сайті Міжнародного інституту преси (IPI).

«Наші організації повторюють нашу вимогу, щоб відповідальні за вбивство щонайменше 16 журналістів, серйозні поранення десятків інших, а також за інші напади на медіаінфраструктуру, були виявлені та притягнуті до відповідальності за потенційні воєнні злочини згідно з міжнародним правом та відповідним національним законодавством. Розслідування повинні спиратися, серед інших джерел, на досвід українських журналістів та медіа, які вже зробили свій внесок у розкриття фактів, пов'язаних з потенційними воєнними злочинами, спрямованими проти журналістів», — ідеться в заяві.

Звернення оприлюднили у відповідь на попередній «мирний план», який запропонувала адміністрація президента США Дональда Трампа і який передбачав «повну амністію» для всіх злочинів, скоєних під час війни. Згодом медіа повідомили, що цей пункт зняли з обговорення, однак у MFRR наголосили, що будь-яка спроба запровадити повну амністію за воєнні злочини проти журналістів чи цивільних порушуватиме міжнародне гуманітарне право та зобов’язання у сфері прав людини.

«Усі ворогуючі сторони повинні захищати журналістів, як цивільних осіб, під час збройного конфлікту відповідно до міжнародного гуманітарного права. Навмисні напади на журналістів, як цивільних осіб, а також на медіаінфраструктуру, є воєнним злочином і повинні розслідуватися як такі згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (МКС) та відповідним національним законодавством. Будь-яка форма амністії за такі порушення не матиме правових підстав», — зазначили медіаорганізації.

Організації підтримали розслідування воєнних злочинів Міжнародним кримінальним судом та українськими правоохоронцями й схвалили ініціативу Ради Європи створити Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. Вони закликали країни-члени Ради Європи пришвидшити цей процес, щоб майбутній трибунал міг повноцінно розслідувати всі злочини, включно з тими, що були спрямовані проти журналістів.

Через повномасштабне вторгнення Росії щонайменше 16 працівників медіа загинули під час виконання своїх професійних обов'язків.  Станом на листопад 2025 року MFRR також задокументувало 53 випадки, коли російські військові знищили українську медіаінфраструктуру. Медіаорганізації звернули увагу на те, що мирні переговори цього місяця відбуваються після одного з найсмертельніших періодів для журналістів за весь час повномасштабної війни.

«Ми наполегливо закликаємо всі сторони, залучені до переговорів щодо мирних угод, включаючи США та ЄС, не погоджуватися на будь-які заходи щодо амністії за воєнні злочини, скоєні проти журналістів як цивільних осіб. Будь-які такі поступки суттєво підірвуть міжнародні договори та міжнародне гуманітарне право, створять небезпечний правовий прецедент та надішлють сигнал світові, що напади на журналістів та цивільних осіб можуть залишатися безкарними», — резюмували медіаорганізації.

Спільне звернення підписали Міжнародний інститут преси (IPI), ARTICLE 19 Europe, Європейський центр свободи преси та ЗМІ (ECPMF), Європейська федерація журналістів (EFJ), Free Press Unlimited (FPU), Інститут масової інформації (IMI), Національна спілка журналістів України, Osservatorio Balcani Caucaso Transeuropa (OBCT), «Репортери без кордонів» (RSF).

Нагадаємо, 4 грудня Верховна Рада створила Тимчасову слідчу комісію з питань розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями Росії проти журналістів та інших працівників суб’єктів у сфері медіа. 

Серед основних завдань комісії — перевірка фактів убивств, тілесних ушкоджень, викрадень, катувань, ув'язнень та інших злочинів Росії проти журналістів і працівників медіа та взаємодія з державними органами, неурядовим сектором та міжнародними інституціями для розслідування й притягнення винних до відповідальності.

5 листопада Верховна Рада ухвалила постанову-звернення №14175 до парламентів та урядів держав-членів ЄС та НАТО, ООН, парламентських асамблей Ради Європи та ОБСЄ, а також міжнародних організацій із закликом посилити тиск на Росію через злочини проти журналістів. 

За даними Інституту масової інформації, за три роки й вісім місяців з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 858 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. 120 журналістів загинули від початку повномасштабного вторгнення Росії, з них 15 — під час виконання професійних обов’язків. Також 26 журналістів перебувають у російському полоні.

Фото: ArmyInform