19 українських об’єктів культурної спадщини внесли до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Відповідне рішення ухвалили 4 грудня під час 20-го засідання Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту, повідомив Мінкульт.

Українські об’єкти вдалася внести до списку завдяки експертній підтримці Агенції суспільно-правового моделювання, Регіонального центру прав людини, НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab та за сприяння Міноборони України. До переліку увійшли:

• Аккерманська фортеця, м. Білгород-Дністровський Одеська область; 

• Успенський собор, м. Харків; 

• Борисоглібський собор, м. Чернігів; 

• Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, м. Харків; 

• Будівля Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса; 

• Садиба Л.Є. Кеніга: Палац (Головний будинок), м. Тростянець Сумська область; 

• Мовчанський монастир, м. Путивль Сумська область; 

• Покровська церква, м. Харків; 

• Приморські сходи, м. Одеса; 

• Воскресенська церква, м. Суми; 

• Кирилівська церква, Київ; 

• Спасо-Преображенський собор, м. Суми; 

• Троїцький собор, м. Суми;

• Городище літописного міста Іскоростень, с. Коростень Житомирська область; 

• Археологічний комплекс «Острів Байда», м. Запоріжжя; 

• Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса; 

• Одеський національний художній музей, м. Одеса; 

• Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса; 

• Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ.

Загальна кількість українських об’єктів у переліку зросла 46.

«Це робить Україну однією з країн із найбільшим переліком культурної спадщини, що перебуває під найвищим міжнародно-правовим захистом у сфері гуманітарного права. Ми й надалі працюватимемо над розширенням переліку об’єктів під посиленим захистом та над зміцненням міжнародно-правових механізмів у сфері охорони культурних цінностей», — сказала міністерка культури Тетяна Бережна.

Культурні цінності з Міжнародного списку під посиленим захистом мають найвищий рівень охорони згідно з Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Порушення їхнього імунітету є грубим порушенням Другого протоколу та міжнародним злочином і тягне за собою подвійну відповідальність — держав та осіб.

Для отримання цього статусу об’єкти мають бути культурною спадщиною, що має велике значення для людства, охороняються завдяки прийняттю на національному рівні належних правових та адміністративних заходів, які визнають їхню виняткову культурну й історичну цінність і забезпечують захист на найвищому рівні, а також не використовуються для військових цілей або прикриття військових об’єктів.

«Надання об’єктам такого статусу під час активних бойових дій стало унікальним прикладом імплементації міжнародного гуманітарного права, що демонструє здатність України забезпечувати охорону культурної спадщини навіть в умовах найвищого рівня загроз. Україна демонструє, що навіть під час щоденних ракетних атак можна і потрібно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права. Наш досвід стане важливим внеском у розвиток міжнародних стандартів захисту культурних цінностей у XXI столітті», — зазначила національна координаторка з питань імплементації Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту Ліна Дорошенко.

Нагадаємо, у липні під час 47-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО була ухвалена поправка, згідно з якою ЮНЕСКО враховуватиме наслідки збройних конфліктів на об’єкти всесвітньої спадщини. Відповідну поправку ініціювала Україна.

Документ передбачає, що Центр всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у співпраці з дорадчими органами включатиме до майбутніх звітів окрему секцію, присвячену впливу збройних конфліктів на об’єкти спадщини. Це рішення має на меті посилити операційне реагування та вдосконалити механізми захисту.

Колаж: Мінкульт