За три роки й дев’ять місяців з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 868 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Такі дані наводить Інститут масової інформації.

За жовтень – листопад ІМІ зафіксував 10 злочинів проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Це випадки замаху на вбивство, обстріли журналістів, телевеж та редакцій медіа, а також юридичний тиск.

Протягом жовтня – листопада росіяни вбили трьох медійників, які захищали Україну від російського вторгнення:

• Вадим Підлипенський – менеджер з продажу Ligamedia, військовий. Загинув 25 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання біля Лиману Донецької області. До лав Збройних сил України долучився у 2024 році.
• Костянтин Гузенко – фотограф, учаснику команди медіапроєкту Ukraїner і військовий 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського, виконував функції пресофіцера. Загинув 2 листопада 2025 року.
• Антон Бондаренко – військовий, фіксер французьких телеканалів TF1 та LCI. Зник безвісти 15 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку. Тест ДНК підтвердив, що Антон загинув.

Загалом з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 119 медійників, серед них 15 – під час виконання своїх професійних обов’язків.

У Костянтинівці на Донеччині російський FPV-дрон намагався атакувати нідерландську журналістку Дафну Весдорп із видання Het Nederlands Dagblad, яка знімала наслідки обстрілу Свято-Успенського храму. Пресофіцер 24-ї окремої механізованої бригади Олег Петрасюк, який супроводжував репортерку, помітив дрон і збив його з автомата. 

Під час зйомки сюжету з українським підрозділом протиповітряної оборони знімальна група Die Welt потрапила під обстріл російського безпілотника «Ланцет»: троє журналістів дістали поранення різного ступеня, перебуваючи за кілька метрів від екіпажу. Вони були чітко позначені як представники медіа.

8 листопада російські військові вдарили дроном по авто гуманітарної місії «Проліска» на в’їзді до міста Костянтинівка на Донеччині. У машині перебували четверо людей — волонтери, а також двоє журналістів з Іспанії та Австрії. Усі вціліли.

20 листопада російський FPV-дрон атакував евакуаційний автомобіль під Лиманом (Донецька область), у якому перебував з волонтерами кореспондент «Радіо Свобода» Сергій Горбатенко. Журналіст не постраждав.

Внаслідок російського удару 29 жовтня у Чернігові зазнала пошкоджень телевежа у центрі міста. Пресслужба Чернігівської міської ради повідомила, що найближчим часом проводитимуться роботи зі стабілізації конструкції.

У Дніпрі унаслідок російської атаки 18 листопада було пошкоджено телевежу. Не мовили місцеві ефірні канали та радіо.

У Нікополі (Дніпропетровська область) внаслідок атаки російського FPV-дрона 28 жовтня постраждало приміщення редакції місцевої газети «Південна зоря». З медійників ніхто не постраждав.

У Дніпрі у ніч на 15 листопада під час російської дронової атаки постраждали приміщення, де розташовані редакції газети «Вісті Придніпров’я» та онлайн-медіа «Новини Підгородне». Вибуховою хвилею вибито вікна, пошкоджено рами, меблі й частину офісного обладнання.

Внаслідок російського масованого дронового обстрілу Дніпра увечері 17 листопада пошкоджено будівлю регіональної редакції Суспільного. 

Наприкінці жовтня російський суд засудив адміністраторку телеграм-каналу «Мелітополь – це Україна» Яну Суворову до 14 років ув’язнення. Її звинуватили в «тероризмі» та «шпигунстві» за публікації проукраїнського змісту. Дівчина перебуває в російському полоні із серпня 2023 року.

Нагадаємо, українські правоохоронці оголосили 17 підозр росіянам, які вчинили злочини проти журналістів. Троє росіян уже отримали вироки, ще 11 обвинувальних актів направлено до суду. З початку великої війни правоохоронці відкрили 124 кримінальні провадження щодо російських злочинів проти журналістів.

Фото: ІМІ