Конференція пройде в гібридному форматі, передбачено синхронний переклад (українська/англійська).
Запрошуємо до участі експертів, журналістів, вчителів та викладачів, які опікуються темою медіаграмотності, бібліотекарів та представників громад/органів місцевого самоврядування та інших стейкхолдерів у темі медіаграмотності.
Реєстрація обов’язкова:
- Анкета учасника/ці конференції для участі офлайн/онлайн (без поселення в готель): https://forms.gle/ZnuNDwmN8mjD4BkK6
- Анкета для регіональних учасників, які потребують поселення в готель: https://forms.gle/3jAYvFNytND33hbA7
Програма
9:00–9:30 — Вітальна кава
9:30–10:00 — Вступне пленарне засідання. Програмні промови:
- Кʼяра Децці Бардескі, керівниця представництва ЮНЕСКО в Україні
- Представник/ця, Посольство Японії
- Хільде Хауг, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні (онлайн)
- Максим Рябков, керівник підрозділу «Європа» DW Akademie (онлайн)
- Діана Дуцик, виконавча директорка ГО УІМК
Модератор: Андрій Куликов, голова Комісії журналістської етики
10:00–11:30 — Панель 1. Що після медіаграмотності? Нові культурні, освітні та політичні підходи до розвитку інформаційної стійкості під час війни
Модератор: Андрій Куликов
Питання до обговорення:
- Як зміна інформаційного середовища (діджиталізація. розвиток ШІ, та масове поширення дезінформації) впливає на політику з медіаграмотності? Які підходи можуть зробити суспільство не просто «медіаграмотним», а інформаційно спроможним?
- Чи має держава координувати політику в цій сфері, чи її варто залишити громадянському суспільству?
- Які культурні та освітні практики допомагають зміцнювати довіру в умовах постправди та інформаційного шуму?
- Як перетворити «медіаграмотність» на складову національної безпеки?
Учасники:
- Ганна Красноступ, директорка департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури;
- Ольга Герасим’юк, голова Національної Ради України з питань телебачення та радіомовлення;
- Cалла Назаренко, експертка Ради Європи (онлайн)
- Марина Дорош, головна експертка проєкту “Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті”, IREX, Україна.
- Представник/ця МОН (погоджується)
11:30–12:00 — Перерва на каву
12:00–12:15 — Гість-доповідач 1.
Медіаграмотність у Великій Британії — де ми зараз?
Джуліан Макдугалл — професор, керівник докторантської програми з креативної та медійної освіти у Борнмутському університеті (Bournemouth University) у Великій Британії.
12:15–13:45 — Панель 2. Інформаційна стійкість у часи війни: як трансформація медіаландшафту змінює демократію
Модераторка: Вікторія Сидоренко, директорка з управління персоналом Суспільного
Питання до обговорення:
- Як змінюється поняття свободи слова в епоху дезінформації, маніпуляцій і онлайн-цензури?
- Що можуть протиставити медіа та суспільства впливу алгоритмів соціальних мереж? Чи можлива співпраця?
- Де проходить межа між захистом суспільства від шкідливого контенту та обмеженням свободи висловлювання?
- Якою сьогодні є роль медіа у формуванні стійкого інформаційного середовища?
- Чи здатні демократичні інститути (у тому числі медіа) адаптуватися до інформаційного середовища, яке формують великі цифрові платформи?
Учасники:
- Альбертіна Пітербах, координаторка програми ЮНЕСКО з питань комунікацій та інформації
- Олександр Бурмагін, член Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення
- Крістіна Рудь, технічна радниця суспільного інтересу IMS
- Наталя Лигачова, голова ГО «Детектор медіа»
- Ще один учасник/ця погоджується
13:45–14:45 — Обід
14:45–15:10 — Гість-доповідач 2.
Як медіа та інформаційна грамотність відновлює довіру та соціальну активність вразливих груп населення під час війни
- Діана Дуцик, Український інститут медіа та комунікації
- Учасниця/учасник навчальної програми для людей старшого віку Майстерні інформаційної стійкості
15:10–16:30 — Панель 3. Медіа та інформаційна грамотність як інструмент соціалізації вразливих груп населення в контексті війни
Модераторка: Тетяна Строй, експертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика
Питання до обговорення:
- Які соціальні бар’єри заважають вразливим групам повноцінно включатися в цифрове середовище? Чи варто говорити у цьому контексті про “інформаційну нерівність” як нову форму соціальної нерівності?
- Чи може розвиток медіа- та інформаційної грамотності бути частиною реабілітації та психологічної підтримки людей, які пережили війну, втрату чи вимушене переселення?
- Яку роль можуть відігравати місцеві медіа, бібліотеки, культурні центри та громадські організації у створенні “просторів довіри” для навчання медіа та інформаційній грамотності?
- Чи можливі і які партнерства між бізнесом, державою та громадами задля підвищення інформаційної стійкості вразливих груп?
Учасники:
- Олена Тараненко, менеджерка з розбудови потенціалу IREX in Ukraine
- Оксана Бруй, президентка Української бібліотечної асоціації
- Олександра Кондрашева, директорка Hansen Miracle Village
- Інна Єрмакова, медіатренерка, старша викладачка кафедри журналістики та соціальних комунікацій ДонНУ імені Василя Стуса
- Ще один учасник/ця погоджується
16:30–16:45 — Гість-доповідач 3.
Тема погоджується
Пол МакНеллі, консультант зі штучного інтелекту, IMS, Digital Publishing Lab
16:45–18:00 — Панель 4. Поза алгоритмом: цифровий суверенітет, штучний інтелект і майбутнє інформаційної стійкості
Модераторка: Альона Романюк, засновниця та головна редакторка фактчекінгового проєкту «НотаЄнота»
Питання до обговорення:
- Яку роль відіграє ШІ у формуванні громадської думки, і як громадяни можуть навчитися розпізнавати алгоритмічні маніпуляції?
- Ші змінює архітектуру дезінформації (від створення контенту до поширення). Які підходи до розвитку інформаційної стійкості можуть бути ефективними в цих умовах?
- Які уроки/кейси (наприклад, у протидії deepfake-кампаніям) Україна та українські організації можуть запропонувати іншим країнам в умовах наростаючих безпекових загроз?
- Як країни можуть забезпечити свій цифровий суверенітет, коли великі цифрові платформи базуються поза межами їх юрисдикцій? Чи можна це зробити без обмеження відкритості інформаційного простору?
- Чи можлива “спільна відповідальність” (держави, технологічних компаній, суспільства) за інформаційне майбутнє? Які моделі співпраці можливі?
Учасники:
- Ольга Бойчак, директорка Лабораторії комп’ютерних соціальних наук на факультеті мистецтв та соціальних наук у Сіднейському університеті (відео)
- Ольга Кравченко, керівниця Національного проєкту з медіаграмотності «ФІльтр»
- Тетяна Авдєєва, старша юристка ГО «Лабораторія цифрової безпеки»
- Ольга Петрів, юристка у сфері штучного інтелекту ЦЕДЕМ
- Ще один учасник/ця погоджується
18:00–18:10 — Заключне слово та підсумки: Довіра як стратегія
18:10–19:00 — Вечеря/нетворкінг
Громадська організація «Український інститут медіа та комунікації» проводить конференцію у партнерстві та за фінансової підтримки DW Akademie, Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ), представництва ЮНЕСКО в Україні, уряду Японії, Проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні», IMS, у партнерстві з Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення. Погляди, висловлені під час заходу чи у публікаціях про захід не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
