Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) розіслала на погодження міністерствам і відомствам законопроєкт, який вносить небезпечні зміни у закони про державну мову та «Про національні меншини України». Про це йдеться в заяві низки громадських організацій, яку опублікували на Порталі мовної політики. 

«Законопроєкт грубо втручається у закон про державну мову, штучно вносячи в нього зміни про захист національних меншин, передбачає застосування замість української – мови меншин у сферах надання послуг, спортивних змагань, у наукових виданнях та конференціях. Причому йдеться аж ніяк не про угорську, румунську чи польську мови, а про інші, передусім російську», — кажуть представники громадськості.

Також законопроєкт вносить зміни до закону «Про національні меншини (спільноти) України», зокрема робить необов’язковим застосування державної мови під час виступів на засіданнях місцевих рад або інших офіційних заходах влади. 

Крім того, в місцях традиційного проживання національних меншин «акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативного характеру дублюються мовою відповідної національної меншини (спільноти)». Ідеться не про переклад цих актів, а про запровадження елементів офіційної багатомовності, що не відповідає Конституції й законам України.

Можливості застосування мов меншин у населених пунктах, де їх представники традиційно проживають або становлять значну частину населення, проєкт пропонує поширити на цілі райони включно з населеними пунктами, де взагалі немає представників цих нацменшин.

«Така мовна регіоналізація не має нічого спільного з реальним захистом прав меншин і є відвертим сприянням сепаратизму й фрагментації країни. З часів утечі Януковича й досі український уряд ніколи не ставав провідником цих російських ідей», — повідомляється в заяві.

Там також зазначено, що перелік запропонованих новацій є значно більшим. Автори заяви подякували Уповноваженій із захисту державної мови Олені Івановській та іншим інституціям, які відмовилися підтримати цей законопроєкт і вказали на його невідповідність національним інтересам, Конституції та законам України.

«Але сам факт його внесення на міжвідомче погодження не можна залишати без належної оцінки, тим більше, що немає жодних ознак відмови уряду від протягування цього документу», — йдеться в заяві.

З цієї причини громадські організації закликають українську владу:

• Не вносити і не ухвалювати жодних законопроєктів, що послаблюють позиції української мови в законах про державну мову, освіту та національні меншини. Врахувати застереження Уповноваженої з захисту державної мови та інших інституцій, відповідальних за мовну політику, про неприйнятність законопроєкту, який запропонувала ДЕСС.

• Припинити практику таємного погодження законопроєктів, що стосуються мовних питань, з іноземними державами за спиною українського суспільства й парламенту.

• Виконати припис Конституційного Суду і невідкладно ухвалити урядовий законопроєкт №14120 «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов» в цілому в редакції профільного комітету парламенту.

• Ухвалити законопроєкт №13072 «Про внесення змін до деяких законів щодо використання мови в освітньому процесі», який передбачає створення українськомовного освітнього середовища в школах і водночас враховує інтереси національних меншин.

• Прискорити розробку й ухвалення законодавчих змін, спрямованих на посилення захисту державної мови, протидію русифікації і підтримку створення та поширення українського культурного продукту.

«У час війни за ідентичність дієва і наступальна мовна політика – це не побажання, а нагальна потреба, без якої Україна не матиме майбутнього», — підсумували автори заяви, яку підписали 28 громадських організацій, рухів, ініціатив та платформ.

Нагадаємо, напередодні Комітет гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту прийняти за основу і в цілому законопроєкт №14120 про офіційний переклад Єврохартії регіональних або міноритарних мов. Члени комітету актуалізували список мов, які отримають спеціальний статус, та підтримали вилучення з переліку російської мови як такої, що не потребує особливого захисту.

• Читайте також: Чому Верховна Рада має без зволікань ухвалити законопроєкт 14120 про Хартію мов

Фото: «Радіо Свобода»