Єврокомісія 12 листопада представить пакет пропозицій «Щит демократії», який впроваджуватимуть протягом найближчих років для захисту від іноземного втручання та політичних маніпуляцій. Згідно з проєктом документа, Росія є головною прямою загрозою для ЄС та держав, які прагнуть приєднатися до нього. Про це повідомило «Радіо Свобода», яке ознайомилося з 30-сторінковим проєктом.

У проєкті зауважили, що паралельно з війною проти України Росія нарощує гібридні атаки, поширює оманливі наративи, іноді включно з маніпуляцією та фальсифікацією історичних фактів, намагаючись підірвати довіру до демократичних систем.

Серед основних напрямків «Щита демократії» — покращення ситуаційної обізнаності, підтримка демократичних інституцій і вільних медіа, а також посилення залучення громадян.

Головною пропозицією є створення Європейського центру демократичної стійкості, який об’єднає організації, що займаються запобіганням, виявленням, аналізом і реагуванням на загрози в інфопросторі, а також сприятиме виробленню спільних практик та обміну даними й аналітикою. Участь на добровільній основі зможуть брати інституції ЄС, держави-члени, країни-кандидати, як-от Молдова, Україна, та держави Західних Балкан. 

Серед інших ідей — запровадження наступного року «цифрового гаманця ідентичності ЄС» для громадян і резидентів, створення мережі фактчекерів для роботи над спільною базою перевірених фактів, а також добровільної мережі інфлюенсерів, які розповідатимуть про правила ЄС і ділитимуться найкращими практиками.

ЄС також пропонує посилити місії спостереження за виборами за межами блоку на тлі спроби Росії вплинути на парламентські вибори в Молдові у вересні, а також розширити мандат і надати більше фінансування Європейській обсерваторії цифрових медіа, що займається дослідженнями й аналізом дезінформаційних кампаній, для більш активної роботи під час виборів у країнах-членах ЄС та партнерських державах.

Зауважимо, що в лютому віцепрезидент США Джей Ді Венс на Мюнхенській конференції з безпеки в лютому заявив, що підхід ЄС до протидії фейкам та пропаганді «обмежує свободу слова». Критика пролунала після того, як Конституційний суд Румунії у грудні 2024-го скасував результати першого туру президентських виборів, постановивши, що Кремль проводив онлайн-кампанію на підтримку кандидата Каліна Георгеску. 

Тож зараз, на думку «Радіо Свобода», Єврокомісія «діє обережно».

«Частково це пояснюється тим, що більшість таких питань належить до компетенції окремих держав-членів. Але Брюссель також побоюється погіршення відносин із великими онлайн-платформами, особливо американськими — Google, Microsoft та Meta, — оскільки трансатлантичні відносини стали непередбачуваними через торговельні конфлікти та побоювання, що США можуть скоротити військову присутність у Європі», — вважають журналісти «Радіо Свобода».

У документі пропонується, щоб Європейська комісія закликала великі онлайн-платформи робити більше для «демонетизації дезінформації» та покращення системи виявлення і маркування контенту, створеного або зміненого за допомогою штучного інтелекту.

У документі також передбачена фінансова підтримка незалежних медіа та журналістів у країнах-сусідах ЄС, зокрема в Білорусі та Росії.

Більшість програм у межах «Щита демократії» включили до пропозиції Єврокомісії про бюджет у розмірі 2 трильйони євро у межах семирічного бюджету ЄС, який почне діяти у 2028 році.

Нагадаємо, міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) та Європейська мовна спілка (EBU) опублікували відкритий лист, у якому закликали Європейський Союз забезпечити ефективний доступ до інформації для всіх громадян, незалежно від того, який медіасервіс вони використовують. 

На думку організацій, такі заходи, як популяризація надійних джерел інформації в соцмережах або регулювання роботи чатботів зі штучним інтелектом, необхідні для того, щоб зробити інформаційний простір здоровішим та краще служити свободі думки та вираження поглядів, ідеться в заяві організацій.

Фото: Pixabay