Влітку 2024 року в українському ТікТоці завірусився щемливий тренд. Через підхід росіян до околиць Покровська його мешканки, здебільшого молоді жінки, знімали відео, як вони прощаються зі своїми містом, квартирами, його улюбленими місцями. Сьогодні про той тренд уже й забули, адже кілометри до міста росіяни йшли понад рік.

Після того, як Путін заявив про оточення українських військ, якого не було, та запропонував зупинити війну на кілька годин, щоб привести туди світові медіа, стало ще більш помітно, що Росія проводить навколо Покровська не лише військову, а й інформаційну операцію.

Як повідомляв Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, понад 150 представників західних ЗМІ офіційно відповіли Кремлю на цю пропозицію відмовою. Ще кілька сотень – просто не відповіли на запрошення. Але ж так чи інакше, медіа звернули увагу на бої за Покровськ.

Яка ж мета цих заяв? Очевидно, Путін розкручує тему Покровська, щоб продемонструвати свої військові успіхи.

І перетворити його окупацію – з повільного та «мʼясного проповзання» російської армії – у блискучу перемогу і болючу поразку України для іноземних та російських медіа. Це б символізувало непереможність російської армії. Та її «успішний успіх».

Про «ганьбу котлів» та «необхідність скласти зброю на Донбасі для уникнення непотрібних жертв» витягнули робити заяву навіть Медведчука.

Говорити про оточення, якого немає, стало типовою практикою росіян. Можна пригадати, як Путін у березні 2025 року говорив про це щодо Курської області. Тоді Москва поширила історію про «оточення» 10 тисяч бійців ЗСУ. Так само на зустрічі з Лукашенко в серпні 2025 року Путін заявляв про взяття Часового Яру.

Військовий експерт, який дав коментар на умовах анонімності, пригадав й історію часів боїв навколо Дебальцеве у 2015 році, коли Путін говорив про «Дебальцівський котел». Експерт припускає, що таким чином Путін намагався тоді і намагається зараз психологічно дотискати, щоб Україна передчасно змирилася з поразкою та почалася «зрада» – чому війська не були виведені раніше. Схожа інформаційна тактика «українці в котлі» застосовувалася і під час боїв за Бахмут та Суджу.

В Україні як у природно демократичному суспільстві, хай ця демократичність і обмежена війною, кожне захоплення великого міста викликає певну інформаційну кризу. Виникає внутрішня дискусія – як правильно чи неправильно робити. Є, зокрема, пул критиків головкома Сирського. А поруч – росіяни, які задають свою рамку через інструменти впливу на українське суспільство з меседжами про «непотрібний котел і злочинне зволікання».

«Так є й цього разу з Покровськом. Росіяни цю кризу роздувають, – говорить керівник ГО СAT-UA Артем Захарченко. – Спочатку, як завжди, у нас у влади була офіційна «хороша міна». Потім почалася критика в медіа від звичайних військових, це підсилювали і росіяни. В цей раз пан Сирський і президент пішли на відкриття інформації та почали більше комунікувати тему Покровська. Президентом було визнано складне положення та необхідність чесних звітів офіцерів про стан справ на місцях».

Захарченко згадує, що десь із кінця серпня минулого 2024 року росіяни почали просувати меседж, мовляв, які недолугі українці, що пішли на Курщину, а не захищають Покровськ. Можна припустити, що Курська операція («курская трагедия», як каже Соловйов) дуже дошкуляла рашистам, тож вони часто намагалися поширити наратив про її непотрібність. Але з тих пір пройшов понад рік, і Покровськ досі стоїть, а наступ ЗСУ на Курщині виконав кілька своїх функцій – і військових, і інформаційних.

Отже, традиційна мета для росіян – виставити українське керівництво некомпетентним, посіяти зневіру серед громадян та бійців, що їх «безтолково посилають у воронки» та гублять «у котлах». А слова Путіна про тимчасове перемирʼя мають показувати Росію для світової та російської аудиторії не як неадекватного агресора, а як «конструктивну силу».

«Важливе зауваження: помилки керівництва, в тому числі військового, критикують і самі українці. Але треба вміти відрізняти нашу власну, бажано конструктивну, критику, коли люди добиваються кращих управлінських рішень, від російської пропаганди, яка все зводить до висновку, що нам нібито пора здаватися», – додає Артем Захарченко.

Є ще один момент. Шаблонна подача іноземними медіа теми боїв за Покровськ, як і попередніх міст,  виглядає так: «Росіяни говорять, що вони контролюють місто, а українці – що вони». Тому потім, якщо українська армія вийде, росіяни будуть виглядати як ті, хто був правий, навіть якщо перед цим це було неправдою.

Отже, Росія намагається змінити фреймінг подачі інформації з «піррова перемога-2025, коли за півтора року й з великими втратами досі не змогли захопити районний центр» на твердження, що «Росія переможно наступає, а некомпетентна українська влада губить людей».

В 2025 році росіянам потрібна була гучна перемога. Натомість четвертий рік повномасштабної війни закінчується мемними заявами Путіна «ми взяли Юнаківку» – село в Сумській області, яке ще й досі, за півтора місяця, залишається наполовину під контролем Сил оборони. А також «взяттям» ще не взятого Покровська.

Денис Самигін, експерт з комунікацій ГО CAT-UA 

Колонка підготовлена в рамках проєкту ГО CAT-UA за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».