Станом на 23 вересня 2025 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення зареєструвала трохи більш як 3 тисячі суб’єктів, які мають близько 6,5 тисяч медіа. Про це в інтервʼю для сайту «Жінки в медіа» розповів член Нацради Максим Онопрієнко. 

Загальна кількість чинних, зокрема тимчасово призупинених ліцензій, наразі становить 797, а загальна кількість зареєстрованих медіа, сервісів та іноземних лінійних медіа — 5562. З них: друкованих медіа — 3895, онлайн-медіа — 1057, провайдерів аудіовізуальних сервісів — 312, провайдерів платформ спільного доступу до відео — 2, зареєстрованих іноземних лінійних медіа — 42. 

З 1057 зареєстрованих онлайн-медіа телеграм-каналів — усього 86. 

«В законі є чітке визначення, що таке медіа. І телеграм-канали, за своєю суттю, є ними. Питання лише у тому, що реєстрація онлайн-медіа, згідно з законом про медіа, добровільна. Тому вони не поспішають реєструватися. Але закон про рекламу змусив їх трошки рухатися», — розповів Онопрієнко.

Перша хвиля реєстрації онлайн-медіа була у 2023 році, відразу після набуття чинності закону «Про медіа». Потім відбувся невеликий спад, і зараз, у 2025 році, спостерігається нова хвиля. За дев’ять місяців 2023 року Нацрада зареєструвала 204 онлайн-медіа. У 2024-му — 412, а у 2025-му станом на зараз — 452. 

«Пояснюється це тим, що набули чинності новели закону “Про рекламу”, які регламентують рекламування азартних ігор, гемблінгу тощо. Зокрема, у законі чітко вказано, що розміщувати таку рекламу можуть лише зареєстровані онлайн-майданчики. Відповідно, чимало спортивних ресурсів почали активно реєструватися у Нацраді», — розповів Максим Онопрієнко.

Він також повідомив, що популярні телеграм-канали на кшталт «Трухи» та «Лачен пише» — не зареєстровані. 

«Але маємо реєстрацію як онлайн-медіа, наприклад, ютуб-каналу інтервʼюерки Раміни Есхакзай. Спортивні блогери Ігор Циганик, Віктор Вацко — зареєстровані. Канал Євгена Клопотенка зареєстрований як онлайн-медіа. Та, звісно, я не можу назвати це масовою тенденцією», — сказав член Нацради.

Він зауважив, що на сьогодні телеграм є поширеним засобом комунікації в Україні, а в Національної ради з питань телебачення і радіомовлення немає повноважень закрити чи заборонити наявну платформу. 

Онопрієнко вважає, що в питанні заборони телеграму в Україні має бути спільний підхід державних інституцій, щоб одночасно запропонувати аудиторії альтернативу і сформувати спільну позицію щодо цієї платформи.

«Як мінімум, мають бути шляхи й можливості для регулювання телеграму. Ми в Нацраді впевнені: правила мають бути однаковими для всіх. Як для того, що зараз називають класичними медіа — телебачення, радіо, так і для онлайн-ресурсів, як-от телеграм-канали. І якщо медіагрупи, телеканали, радіостанції повинні показувати свою структуру власності, телеграм-канали мають теж це робити», — додав Максим Онопрієнко.

Нагадаємо, керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов також вважає, що в Україні потрібно впорядкувати роботу телеграму. Зокрема, він пропонував прирівняти телеграм-канали до засобів масової інформації, щоб усі розуміли, «хто є власник і звідки походить інформація». 

Фото: Геннадій Кравченко, «Жінки в медіа»