Індекс настроїв соцмереж помітно впав до мінус 18 пунктів (був мінус 9). А саме: хороші новини склали 27%, погані – 45%, неоднозначні – 28%.

Увага і далі сфокусована на ударах по містах України, але позитив щодо відновлення інфраструктури, підтримки війська та вдалих законодавчих рішень все ж не дозволяє негативу опанувати половину публікацій.

Хоча критика влади в українському сегменті й надалі зростає. Російська спільнота передбачувано радіє: є увага до обстрілів та зосередженість на критиці української влади та «примусової» мобілізації.

Хороші новини – фронтові відео, атаки по РФ (Білгород, Ленінградщина, Феодосія), аварія МіГ-31 в РФ, занепад російської економіки, Німеччина забезпечуватиме Україну зброєю, створення Кіберсил, виплати звільненим з полону для лікування, удари по тилу РФ, застосування «Рути», «Нептунів» і «Фламінго», невидача Вірменією добровольця РФ, допомога Словаччини, пожежа на нафтобазі в Феодосії, обстріл Білгорода, ураження російського катера в Карелії, НПЗ в Кірішах, оточення росіян під Добропіллям, ДТЕК оперативно повертає світло.

Погані – обстріли (Київщина, Запоріжжя, Дніпропетровщина), знеструмлення, зупинка транспорту, загибель цивільних, дітей, плани РФ щодо провокації з Калінінграда.

Неоднозначні – збори на ЗСУ, петиції, звіти ППО, номінація Трампа на Нобелівську премію, ліквідація підрозділів, день народження Путіна, держбюджет, меседжі О.Арестовича, «літній наступ» росіян, очікування на складний зимовий сезон.

Досить обмежену увагу, але все ж привертає презентація власної зброї. Великі новинні пабліки (на кшталт «Трухи») поширюють комунікацію Д.Шмигаля на тему демонстрації власних оборонних спроможностей, передусім далекобійної версії «Нептуна», «Пекла» та Magura V7.

Також позитивна увага – до заяви В.Зеленського, що росіяни мають відчути наслідки війни, зокрема удари по власній енергетиці.

Гордість – через спогади про ураження Кримського мосту три роки тому. В соцмережах помітні згадки по підрив Кримського мосту три роки тому, є спогади деяких подробиць того часу та загальна радість через успішну роботу України 8 жовтня 2022.

Верховна Рада – один із помітних генераторів позитиву. Концентрована увага новинних ресурсів – до низки законодавчих позитивів, як-от створення Кіберсил ЗСУ, виплати звільненим з полону (по 150 тис. грн), спрощення бронювання. Новинарі не конкретизують зазвичай мети створення нового роду військ, лише подекуди згадують про необхідність роботи в кіберпросторі (зокрема, цитують Я. Железняка).

Брак свіжих та яскравих ударів по РФ частково компенсується клікбейтом. Актуальні удари по РФ, як-от по Куйбишевському НПЗ в Самарі, багато уваги не отримують. Натомість фігурує чимало різного клікбейту на кшталт «СРОЧНО СОТНИ TAURUS ударили по МОСКВЕ» чи «Наші ЗАЙШЛИ НА ТАЄМНИЙ АРСЕНАЛ У БРЯНСЬКУ!»

А. Меркель викликає обурення в Україні і радість у російському сегменті. Обговорення інтерв’ю Меркель в українських соцмережах дуже емоційне і гнівне: з сарказмом питають, чому в неї винні всі – і Польща, і країни Балтії, і ковід – тільки не Путін, також іронічно пишуть, що «їй просто не дали вчасно поговорити з Путіним», роздумують, чому вона дала інтерв’ю саме зараз, і що це означає (в тому числі будують конспірологічні теорії). Ну а російські акаунти цитують її заяву про те, що війна в Україні розпочалася з провини країн Балтії, які зірвали переговори з Росією в 2021 році.

Інтерв’ю Арестовича викликає гнів і на нього, і на ОП, яке свого часу дала йому посаду. Пересічні українці в соцмережах із деякою затримкою почали обговорювати крайнє інтерв’ю Арестовича для К. Собчак, його висловлювання про наміри віддати 5 регіонів, відмовитись від НАТО та навіть ЄС, ще й помолитися спільно з Путіним за всіх загиблих у війні. При цьому критика Арестовича проєктується і на А. Єрмака – через те, що саме він колись його призначив своїм позаштатним радником, і саме ОП «зробив із нього зірку».

Відзначають і те, що риторика самого Арестовича стає вже неприховано проросійською, що він подає себе як «майбутнього президента Малоросії» (за О. Голобуцьким).

В сегменті фігурує хвиля емоційних міркувань про наміри США передати Tomahawk і потенційну «точку неповернення», але з застереженнями, що Захід не надто вміє тримати слово, і тому навіть у цьому питанні не можна бути певним, чи це не є просто блефом Д. Трампа («то продам, то не продам»). Є вже оцінки гіпотетичної небезпеки для РФ у разі, якщо ракети надійдуть, зокрема якщо для їх запуску використовуватимуться наземні установки, а не платформи морського базування.

Шостка, Суми і Львів – удари обговорювалися з різними настроями. В соцмережах обговорювали помітні удари росіян по Шостці, а також по Львівщині. При цьому про Львів йдеться більш трагічно і сумно, цитується історія про батька загиблої дівчинки, що приїхав на її похорон, з гнівом. Про Шостку – після первісного шоку – писали вже більш оптимістично, зокрема про те, що електропостачання відновлюється, волонтери роздають дітям та старим людям гаряче харчування, українці відновлюють життя після російських ударів. Новина про ураження пологового в Сумах викликала багато обговорень та коментарів від офіційних осіб.

Критика влади – передусім від прихильників «ЄС», але кейс Касьянова значною мірою підхоплюють й інші, він виходить за звичні межі. Помітно обговорюють ситуацію з Ю. Касьяновим, багато поширюють його власні меседжі, як-от цитату "Ми вмираємо, щоб вони збагачувалися". За межами вибірки фігурують поодинокі негативні згадки Ю. Касьянова від людей, що з ним раніше співпрацювали. В поширеннях часто помітні живі люди (як прихильники «Євросолідарності», так і просто затяті критики влади, які не пишуть нічого про Порошенка). І лише пізніше хтось підключає бот-мережі. Поступово дискусія переводиться з проблем одного підрозділу до проблем війська і розформування підрозділів загалом.

Крім того, помітна критика влади на традиційніші теми, де вже саме «ЄС» лідирує. В. Зеленського та його партію критикують за популізм (при підвищенні зарплати вчителів навіть актуальні суми виплат не відповідають написаному), за відсутність можливості вкластися навіть в наявний бюджет країни. Б. Береза нагадує про обрання В. Зеленського в 2019 році, каже про небажання українців відповідати за свій вибір. Помітний тренд на написання пісень та віршів про корупцію у владі, їх пишуть або поширюють жінки.

Російська пропаганда прагне показати, що українці успішні в протестах проти влади. Пропагандисти розповідають і про протест жінок-родичок в Одесі (намагалися зупинити бусик), і про окремі вигуки до ТЦК, після яких ті «чомусь поїхали», чоловік в Одесі ж прогнав «людолова» складаним стільцем. Паралельно розганяється історія про відбиття вірянами від СБУ Почаївської лаври – його також висвітлюють у контексті «влада відступила». Загалом багато помітних історій успішного спротиву «режиму», метою яких скоріш за все додати українцям сміливості об'єднуватися та протестувати. Далі російська пропаганда може поширювати відео про «злочини проти простого народу», тож будь-який результат ворога влаштує. При цьому заклик Київського обласного ТЦК не поширювати контент про «бусифікацію», не допомагати росіянам, берегти ТЦК – сприймається іронічно, помічається й проросійськими авторами (як-от А. Шарій). Посилюють гнів на ТЦК й окремі нетипові інциденти (на Львівщині військовий ТЦК нібито забрав нагороду загиблого батька у власного племінника, ТЦК нібито «саджають у підвал з бусифікованими» навіть добровольців тощо). Адвокат С. Костира оголосив голодування «проти свавілля ТЦК» і також згадує жінку-прокурора, яка нібито боїться його захистити, бо має фейкову інвалідність.

Велика атака по Україні – знову багато гніву, який знову переходить у гордість. Проукраїнські спільноти зосереджені переважно на обстрілі Києва (зупинка транспорту, відсутність світла й води, фото руйнування будинку на Звіринецькій) та Запоріжжя (історія про загиблого хлопця, батько якого нещодавно повернувся з полону). Багато емоцій та трансляції того, що відбувається, моніторингу засобів ураження в реальному часі. Зростає гнів на росіян, багато прокльонів. Також є спогади про те, що це річниця першого великого удару росіян по Києву в 2022. Помітна втома, пов’язана з ударом. Але, як після минулого удару, є й несподівана хвиля гордості, що українці відновлюються після великої атаки, повертають світло, воду, йдуть на роботу.

Емоції українців

Гнів присутній в 31,7% постів – на росіян за знеструмлення, удари по цивільних, тортури (РФ вийшла з конвенції); на викритих СБУ зрадників; на нові заяви Трампа, на Індію, на Швейцарію, що більш не даватиме захисту біженцям із західних областей. У критиці влади знову згадують Єрмака.

Тривога – 17,5% – російські провокації в Європі, ситуація на фронті, особливо на Покровському напрямку і в самому Покровську. Тривожно обговорюють майбутню зиму, цитують Терехова.

Сум – 16,2% – через загиблих, російські удари, смерть цивільних, передусім за родиною на Львівщині з 15-річною дівчиною, через загибель хлопчика в Запоріжжі; жінки зі Сходу з сумом пишуть про страждання тварин.

Радість – 10,3% – удари по РФ, поширення радісних роликів з обміну полоненими, успіхи ЗСУ. аналіз шкоди для Росії від українських ударів.

Гордість – 10,1% – у вітаннях до свят; в історіях бійців та підрозділів, у звістках про нагородження, збиття Мі-8 дроном, знищення/полон окупантів.

Надія – 5,5% – на перемогу, на світову підтримку, є аналітичні прогнози про стан російської економіки, на передачу Д. Трампом Томагавків, на стійкість українців, особливо у постах до Дня психічного здоров’я.

Вдячність – 4,3% – у вітаннях до свят (вдячність вчителям, пишаються воїнами ТРО); вдячність волонтерам, вчителям; гордість у історіях бійців та підрозділів, у звістках про нагородження.

Сміх – 2,4% – російський солдат і дикий кабан у тунелі під Куп’янськом; відповідь Київського ТЦК на відео з «мобілізацією кота». Сміються, що, на фоні постійного повторення про відсутність втрат, росіяни будують найбільший в Європі крематорій, сміються з бажання Д. Трампа отримати Нобелівку.

Втома – 2,1% – зростає у волонтерських постах, люди підкреслюють тривалість війни, адже 10 жовтня була річниця удару по енергетиці 2022 року.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з неокупованої частини України — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Зображення згенероване штучним інтелектом Gemini