
Як пробиватися до аудиторії через соцмережі так, щоб це було якісно, ефективно, і за стандартами
Як пробиватися до аудиторії через соцмережі так, щоб це було якісно, ефективно, і за стандартами


Що ж, а от і перші фото з Donbas Media Forum і коротка рефлексія про нашу панельну дискусію, взяти участь у якій запросили, і, ясна річ, я погодилась, почувши, в якій компанії експертів та експерток я буду: Віталій Улибін, Kristina Rud. Максим Віхров і Lena Shemet.
Дискутували на тему «Соціальні мережі як джерело інформації та дезінформації: чи існує баланс між трафіком для медіа та реальною небезпекою для користувачів».
Наша модераторка Альона Романюк мудро скерувала бесіду у русло: а що ж робити адекватним медіа, які дотримуються всіх стандартів та етичних принципів, щоб конкурувати з усілякими телеграм- і не тільки помийками чи недобросовісними (а може й совісними!) блогерами чи «неінституційними» медіа? Як пробиватися до аудиторії через соцмережі так, щоб це було і якісно, і ефективно, і за стандартами?
Адже, за даними цьогорічного дослідження Lviv Media Forum та IMS (International Media Support), для одержання новин українці досі обирають в основному Telegram і YouTube, а майже 40% респондентів ніколи не перевіряють достовірність інформації. Соцмережі стали головним джерелом новин і забезпечують редакціям швидкий доступ до аудиторій, нові формати та стабільний трафік. Але й самі ж платформи є одним із ключових каналів поширення дезінформації, пропаганди та маніпуляцій. Для медіа це подвійний виклик: як залишатися присутніми там, де є читач, і водночас не підсилювати небезпечні алгоритми та вірусні фейки?
Тож обговорили з колегами таке:
Що можуть зробити самі редакції, журналісти, а особливо SMM-ники/ці чи SMM-журналісти.
Тут я маю свою думку, і підходи у світових та й деяких украінських редакціях уже це підтверджують. До прикладу, для кращої конкуренції з тими ж блогерами, інфлюєнсерами, потрібно займати їхню ж нішу. Творити контент, використовуючи їхні ж інфлюєнсерські "фішки", оформлення, подачу. При цьому балансуючи і не порушуючи стандартів, не впадаючи у неприпустимий клікбейт. Або ж можна розвивати власну мережу інфлюєнсерів (в Україні це робить, наприклад, медіа «Ґрунт», а The Washington Post відкрив департамент кріейторів).
Про цей тренд для традиційних медіа уже йдеться у 2025 Digital News Report від Oxford’s Reuters Institute for the Study of Journalism (RISJ): personality-driven news content або personality-led news.
Хороший текст про те, чого можуть навчитися традиційні редакції у блогерів та інфлюєнсерів, почитати можна ось тут: https://niemanreports.org/news-influencers-content.../.
Процитую також медіаекспертку, екс журналістку та відеокріейторку BBC та Vice News Софію Сміт Галер:
«Замість того, щоб очікувати, що моя аудиторія знайде мою журналістику, я дуже наполегливо працюю над тим, щоб моя журналістика знайшла їх».
Що може робити медіаспільнота, аби вплинути на корпорації – Meta, ByteDance, інші – аби стимулювати їх якісніше модерувати контент, покращувати алгоритми і враховувати локальні контексти (війни, наприклад)?».
Тут Христина Рудь розповіла про гайд із управління ризиками для big tech платформ із рекомендаціями, як їм покращувати роботу з модерацією контенту, алгоритмами, локальними контекстами. Посібник створили українські експерти (участь брали також і Альона Романюк і я), за участі «Internews Ukraine», за підтримки ЮНЕСКО, Японії та International Media Support.
Гайд ось тут: https://www.mediasupport.org/.../guide-for-risk.../
Що може робити зі свого боку українська держава, наприклад, на рівні страткому.
Що вже роблять українські медіа та як влаштовують роботу своїх SMM-департаментів так, аби не допускати появи чи циркуляції фейків «на виході».
Про це поділилися Віталій Улибін, засновник, шеф-редактор видань «Полтавська хвиля» і «Сіль.Медіа», і Олена Шемет, голова відділу SMM Новин Донбасу.
Зійшлися на тому, що потрібно інтегровувати смм-роботу у роботу всієї редакції, а на сммників мають обовʼязково поширюватися і ж самі стандарти і кодекс журналістської етики, що і на журналістів. Тема окрема я велика, і потребує окремої дискусії (надіюсь, що на полях ще якоїсь конференції ми це обговоримо).
Це так трохи тезово і загальними мазками, більше послухаєте у відео, коли воно вийде.
Дякую Lyubov Rakovitsa, Kateryna Zhemchuzhnykova за запрошення на 10-й DMF. Подія однозначно вдалася! Ви круті.
Джерело: фейсбук-сторінка Олени Дуб
