Як пробиватися до аудиторії через соцмережі так, щоб це було якісно, ефективно, і за стандартами

Як пробиватися до аудиторії через соцмережі так, щоб це було якісно, ефективно, і за стандартами

13 Жовтня 2025
0
209
13 Жовтня 2025
10:28

Як пробиватися до аудиторії через соцмережі так, щоб це було якісно, ефективно, і за стандартами

0
209
Як пробиватися до аудиторії через соцмережі так, щоб це було якісно, ефективно, і за стандартами
Як пробиватися до аудиторії через соцмережі так, щоб це було якісно, ефективно, і за стандартами

Що ж, а от і перші фото з Donbas Media Forum і коротка рефлексія про нашу панельну дискусію, взяти участь у якій запросили, і, ясна річ, я погодилась, почувши, в якій компанії експертів та експерток я буду: Віталій Улибін, Kristina Rud. Максим Віхров і Lena Shemet.

Дискутували на тему «Соціальні мережі як джерело інформації та дезінформації: чи існує баланс між трафіком для медіа та реальною небезпекою для користувачів».

Наша модераторка Альона Романюк мудро скерувала бесіду у русло: а що ж робити адекватним медіа, які дотримуються всіх стандартів та етичних принципів, щоб конкурувати з усілякими телеграм- і не тільки помийками чи недобросовісними (а може й совісними!) блогерами чи «неінституційними» медіа? Як пробиватися до аудиторії через соцмережі так, щоб це було і якісно, і ефективно, і за стандартами?

Адже, за даними цьогорічного дослідження Lviv Media Forum та IMS (International Media Support), для одержання новин українці досі обирають в основному Telegram і YouTube, а майже 40% респондентів ніколи не перевіряють достовірність інформації. Соцмережі стали головним джерелом новин і забезпечують редакціям швидкий доступ до аудиторій, нові формати та стабільний трафік. Але й самі ж платформи є одним із ключових каналів поширення дезінформації, пропаганди та маніпуляцій. Для медіа це подвійний виклик: як залишатися присутніми там, де є читач, і водночас не підсилювати небезпечні алгоритми та вірусні фейки?

Тож обговорили з колегами таке:

Що можуть зробити самі редакції, журналісти, а особливо SMM-ники/ці чи SMM-журналісти.

Тут я маю свою думку, і підходи у світових та й деяких украінських редакціях уже це підтверджують. До прикладу, для кращої конкуренції з тими ж блогерами, інфлюєнсерами, потрібно займати їхню ж нішу. Творити контент, використовуючи їхні ж інфлюєнсерські "фішки", оформлення, подачу. При цьому балансуючи і не порушуючи стандартів, не впадаючи у неприпустимий клікбейт. Або ж можна розвивати власну мережу інфлюєнсерів (в Україні це робить, наприклад, медіа «Ґрунт», а The Washington Post відкрив департамент кріейторів).

Про цей тренд для традиційних медіа уже йдеться у 2025 Digital News Report від Oxford’s Reuters Institute for the Study of Journalism (RISJ): personality-driven news content або personality-led news.

Хороший текст про те, чого можуть навчитися традиційні редакції у блогерів та інфлюєнсерів, почитати можна ось тут: https://niemanreports.org/news-influencers-content.../.

Процитую також медіаекспертку, екс журналістку та відеокріейторку BBC та Vice News Софію Сміт Галер:

«Замість того, щоб очікувати, що моя аудиторія знайде мою журналістику, я дуже наполегливо працюю над тим, щоб моя журналістика знайшла їх».

Що може робити медіаспільнота, аби вплинути на корпорації – Meta, ByteDance, інші – аби стимулювати їх якісніше модерувати контент, покращувати алгоритми і враховувати локальні контексти (війни, наприклад)?».

Тут Христина Рудь розповіла про гайд із управління ризиками для big tech платформ із рекомендаціями, як їм покращувати роботу з модерацією контенту, алгоритмами, локальними контекстами. Посібник створили українські експерти (участь брали також і Альона Романюк і я), за участі «Internews Ukraine», за підтримки ЮНЕСКО, Японії та International Media Support.

Гайд ось тут: https://www.mediasupport.org/.../guide-for-risk.../

Що може робити зі свого боку українська держава, наприклад, на рівні страткому.

Що вже роблять українські медіа та як влаштовують роботу своїх SMM-департаментів так, аби не допускати появи чи циркуляції фейків «на виході».

Про це поділилися Віталій Улибін, засновник, шеф-редактор видань «Полтавська хвиля» і «Сіль.Медіа», і Олена Шемет, голова відділу SMM Новин Донбасу.

Зійшлися на тому, що потрібно інтегровувати смм-роботу у роботу всієї редакції, а на сммників мають обовʼязково поширюватися і ж самі стандарти і кодекс журналістської етики, що і на журналістів. Тема окрема я велика, і потребує окремої дискусії (надіюсь, що на полях ще якоїсь конференції ми це обговоримо).

Це так трохи тезово і загальними мазками, більше послухаєте у відео, коли воно вийде.

Дякую Lyubov Rakovitsa, Kateryna Zhemchuzhnykova за запрошення на 10-й DMF. Подія однозначно вдалася! Ви круті.

Джерело: фейсбук-сторінка Олени Дуб

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
209
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду