Міжнародний реєстр збитків - перший у світі механізм, створений ще під час збройної агресії, щоб системно задокументувати шкоду, завдану Росією. Не в останню чергу саме медіа допомагають зробити механізм зрозумілим для широкої аудиторії, пояснюючи, як працює Реєстр та як кожен може подати заяву. Про це йшлося під час панельної дискусії «Правда і докази: роль міжнародного Реєстру збитків у майбутньому України» на Donbas Media Forum 2025.

«Реєстр збитків – це серце і фундамент механізму компенсацій для України. Іншого шляху до репарацій немає».

З такими словами до учасників форуму звернувся виконавчий директор міжнародного Реєстру збитків Маркіян Ключковський з Гааги, де розташована штаб-квартира організації.

Маркіян Ключковський (на екрані), модератор дискусії Олександр Остапа, Ірина  Мудра, Валерія Коваль, Євгенія Моторевська

«Механізм компенсацій складається з трьох компонентів. Перший – Реєстр збитків, який уже працює і збирає заяви про компенсацію шкоди, інформацію та докази. Другий – Компенсаційна комісія, яка розглядатиме заяви та визначатиме суму виплат. Ми вже на порозі її створення: у грудні очікується ухвалення конвенції про Комісію. Третій – Компенсаційний фонд, який забезпечить виплату компенсацій. Робота над цим ведеться, і ми очікуємо новин», – додав Маркіян Ключковський.

Ірина Мудра 

Під час обговорення заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра наголосила, що Україна є першою країною в історії, яка створює механізм компенсацій за завдані війною збитки ще під час війни: «Реєстр збитків у Гаазі вже працює. 16 грудня буде підписана конвенція про створення Компенсаційної комісії. Після цього у 2026 році відбудуться внутрішні державні процедури, а у 2027 році Комісія почне ухвалювати рішення про виплати».

У 2022 році 94 країни проголосували за резолюцію Генеральної Асамблеї ООН, яка стала основою для його запуску. Наразі Реєстр об’єднує 44 країни і Європейський Союз.

Олександр Остапа, Ірина Мудра 

Станом на сьогодні до Реєстру вже подано понад 63 000 заяв. Водночас це лише початок, адже на сьогодні Реєстр приймає заяви у 13 категоріях, а загалом передбачено 43 категорії. Завдання полягає в тому, щоб донести до кожного, що компенсація є реальною, а подати заяву можна всього за через веб-ресурс «Дія».

«Подання заяви через «Дію» займає до 20 хвилин – без біганини за довідками та нотаріальних копій», – підкреслила заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль.

Валерія Коваль

Роль медіа: від фіксації злочинів до залучення людей

Окремий блок дискусії був присвячений ролі журналістів. З перших днів повномасштабного вторгнення саме журналісти часто ставали першими свідками злочинів та фіксували їх для світу.

«Щоб механізм запрацював у повну силу, потрібно, щоб якомога більше постраждалих задокументували свої історії. Це єдиний реалістичний шлях до компенсацій: Реєстр → Комісія → Фонд. Журналістські матеріали підсилюють доказову базу і мотивують постраждалих подавати заяви. Ми покладаємося на медіа у донесенні важливого меседжу: компенсація реальна, механізм уже працює, і кожен може зробити свій крок», – звернувся до учасників форуму Маркіян Ключковський.

Керівниця відділу розслідувань The Kyiv Independent Євгенія Моторевська наголосила, що важливо говорити чесно: механізм компенсацій не буде швидким, але він реальний.

Євгенія Моторевська

«Правосуддя не буває швидким: процес компенсацій триватиме роками. І важливо, щоб журналісти доносили цю правду без зайвих ілюзій», – сказала вона.

Медіа як партнери механізму

Саме завдяки медіа постраждалі дізнаються про можливість подати заяву, розуміють процедури та відчувають довіру до міжнародного механізму. Donbas Media Forum зібрав журналістів, медіаменеджерів та експертів, які з перших вуст дізналися, як працює безпрецедентний міжнародний механізм компенсацій. Подібні обговорення мають ключове значення – вони зміцнюють зв’язок між медіа та інституціями, які документують злочини та готують основу для майбутнього правосуддя.

Фото: Максим Поліщук/Детектор медіа