У ніч проти неділі, ми, як і багато львівʼян, прокинулися серед ночі. Росіяни влаштували найбільшу атаку на місто. Спочатку ми з Яриною сиділи в коридорі, потім — у підвалі, бо побачили, що за дронами полетять ракети.

Безумовно, наш досвід — полегшена версія порівняно з тим, що пережили інші. Або, на жаль, не пережили, як люди в Лапаївці. Але власний досвід спонукав мене з більшою зацікавленістю подивитися, чи писатимуть про російську атаку на Львів журналісти на моїй батьківщині.

Є в Киргизстані цікаве видання — Kaktus Media. Його команда навчилася поєднувати непоєднуване. З одного боку, журналісти регулярно пишуть про Україну — і за це варто їм подякувати, бо, наприклад, державні медіа війну не згадують. З іншого боку, редакція рекламує російські компанії. Зокрема, протягом 2025 року бачив в їхньому телеграмі два пости про «а-а-а-атомний конкурс» від «Росатому».

Kaktus.Media згадав про атаку РФ на Львів у ранковій загальній новині в рубриці «Події в Україні та світі. Головне до ранку 6 жовтня». Підкреслю, що це новина за 6 жовтня. Тобто варіант, що якоїсь інформації могло не бути, цілком виключений.

Ось дослівний опис:

«В ніч проти неділі Росія завдала комбінованого удару дронами і ракетами по Львівській області України. У Львові виникли пожежі, частина міста залишилася без світла. Польські збройні сили підняли в небо винищувачі і привели в стан готовності наземну оборону.

Під час візиту до Львова делегація депутатів з Німеччини, Швеції та Фінляндії була змушена перечікувати обстріл міста в захищеному підвалі».

Жодної інформації про загиблих, жодної згадки про масштаби руйнувань.

Чому я про це пишу?

Нещодавно читав матеріал журналіста з Казахстану Talgat Umarov про громадян країни, які приєдналися до окупаційних військ і загинули в Україні. Один з них мав 61 рік, але пішов на війну, бо повірив російським фейкам про українських фашистів і розіп'ятих хлопчиків.

Від того, наскільки добре центральноазійські журналісти робитимуть свою роботу, залежатиме в тому числі, що буде в головах у їхніх співвітчизників. Чи збагнуть вони, що в Україні відбувається насправді, чи наслухаються дурниць, поженуться за великими грошима і поповнять списки найманців.