Подружжя Зеленських формує порядок денний поїздкою до США. Критика влади часто невмотивована та емоційна, з ознаками бот-атаки. Зведення з інформаційної війни 20—26 вересня 2025 року
Подружжя Зеленських формує порядок денний поїздкою до США. Критика влади часто невмотивована та емоційна, з ознаками бот-атаки. Зведення з інформаційної війни 20—26 вересня 2025 року
Індекс настроїв соцмереж опустився до мінус 15 пунктів (був мінус 10). А саме: хороші новини склали 27%, погані – 42%, неоднозначні – 31%.
Хороші новини – удар по Афіпському НПЗ (вже не вперше), збиття Су-34, ураження РЛС, Ан-26 (Крим), заводу міндобрив (Краснодарський край); світ закликає В. Путіна зупинитися, північні країни НАТО формують бойові групи, наміри Польщі одноосібно збивати дрони над Україною, успіхи ЗСУ на Сумщині (ворога відкинули до кордону), удари по російському тилу (будівля ФСБ на Брянщині, Кінбурнська коса), роботизовані платформи в ЗСУ, візит В. Зеленського до ООН.
Погані новини – некрологи, активність підозрілих дронів, Росія активізує мобілізацію, ворог просувається на Запоріжжі (може підійти до Степового).
Неоднозначні – чутки про контрнаступ ЗСУ, зустріч Д. Трампа і В. Зеленського.
Радість від удару по Форосу. Хоча були повідомлення про атаку на Москву, про ураження літаків-амфібій, але радість через удари по Форосу в соцмережах – найбільша. Публікуються подробиці удару, поширюються дві найпомітніші версії: в Форосі вбили або В. Путіна, або В. Сальдо.
Проросійські пабліки багато приділяють уваги обстрілам, при цьому деталі їх досить хаотичні – кажуть про загибель та поранення цивільних, згадують лише про цивільну інфраструктуру, багато меседжів про терористичність України.
Збиття СУ-34 підіймає настрій. Зранку 25 вересня в новинних соцмережевих ресурсах – велике піднесення, до якого найбільше доклалася звістка Повітряних сил про збиття Су-34 на Запорізькому напрямку. Уточнюють, що цей літак бив КАБами по Запоріжжю. Деякі коментарі дуже емоційні, як-от «Філігранно вичепили говнольот», «русня вкрай знахабніла з приводу дистанцій». Ще одна хвиля радості спричинена повідомленнями від ГУР щодо спалення літаків Ан-26 та ураження берегових РЛС у Криму.
Помітна невелика хвиля радості через смерть російського пропагандиста. Проходить невеличка хвиля радості через смерть російського пропагандиста Т. Кеосаяна через вісім місяців коми, при цьому згадують з гнівом усі його антиукраїнські заяви.
Тривожне очікування на війну в Європі триває. Порушення російськими літаками повітряного простору Естонії додає тривожного обговорення і чекання на нові російські атаки. Помітним стає меседж П. Павела: крім прямого заклику збивати російські літаки над європейською територією, він пояснює, що з Росією треба поводитися суворо, бо РФ буде випробувати гнучкість Європи, поки не отримає відсіч. Звучать меседжі про "перехід допустимих меж", "безвідповідальну поведінку". Далі стежать за діями європейської та натівської авіації. Резонує порівняння з кейсом Туреччини, яка 2015 року без вагань збила літак РФ. Цитують У. фон дер Ляєн із пафосними тезами про готовність захищати кожен дюйм кордонів Європи. Така ж жвава реакція потім – на нові випадки порушення повітряного простору Данії, Норвегії та Франції; з міркуваннями про здатність БПЛА діставати аж до Іспанії.
З іншого боку, з надією і радістю поширюють заяву Р. Сікорського, що Польща збиватиме російські літаки та ракети над своєю територією; надалі фігурують передруки інсайдів (Gazeta Wyborcza, Euractiv) про розробку законопроєкту, який дозволить збивати ворожі цілі без погодження з НАТО. Тішать заяви про готовність з боку Швеції та Литви відповідати на провокації. Також певним джерелом оптимізму слугують повідомлення про сигнали, які передає Європа Кремлю, щодо намірів збивати російські літаки та дрони. Але загалом світові ініціативи з приводу реагування на російські провокації поки що переважно на стадії обговорень: всі коментують ситуацію як навмисно створену та виробляють протоколи протистояння, Румунія називає збройну відсіч крайнім заходом.
Критика влади здебільшого невмотивована чи емоційна, з ознаками бот-атаки. Хоча в критиці влади помітні певні хвилі – як-от розслідування ЦПК щодо Умєрова, але більшість критики складається з емоційних і невмотивованих звинувачень, часто з додаванням непідтвердженої інформації. Критикують «зелену владу», Порошенка, Тимошенко; Ющенка, який «відправив синів за кордон»; Залужного, який «здав Херсон»; критикують владу за корупцію, без фактів, наприклад: «яка різниця, яка мова, коли влада краде»; звинувачують (без фактів) у тому, що владі вигідна війна, і вона її підтримує (російський меседж з самого початку війни), і такої критики дуже багато – більше по акаунтах, що складаються з одних перепостів. Згодом, окрім старих тем, розвиваються і нові: атака по Чернігову провокує розгін «чому не закупили дрони?», що йде по бот-акаунтах та підхоплюється реальними людьми, а також звинувачення до місцевої влади за погану підготовку. Сам П. Порошенко і акаунти його політсили розганяють звинувачення в продовженні транзиту російської нафти через Україну, що продовжує генерувати для ворога доходи.
Заяви Трампа спершу дивують і обнадіюють, пізніше скептики їх обговорюють неоднозначно. Заяви Трампа спершу обнадіюють українські соцмережі (мовляв, США знов на боці України): їх поширюють зі здивуванням і деякою радістю, коментують причини його віри в здатність України відбити території. Але пізніше скептики (серед них багато цитують М. Княжицького) переважають: зокрема, нагадують, що заяви американського президента частіше за все не призводять до змін. Проросійські групи і сторінки насміхаються над Трампом, говорять про назрівання війни в Європі.
Захоплення дитини в заручники викликає шок і лють. Новину про розстріл родини та захоплення в заручники дівчинки поширює 3-й АК, в зоні відповідальності якого стався злочин. Кажуть про радіоперехоплення ворога, який говорив про плани знищення цивільного населення ще до початку штурму. Помітні заклики до світової спільноти звернути увагу на те, що роблять росіяни.
Подружжя Зеленських активно формує порядок денний в ООН. Як сам виступ В. Зеленського в ООН та подальші інтерв’ю, так і його оцінки позиції Трампа широко цитуються в медіа. Окремий блок, популярний на Півдні – цитування розповідей Зеленської у Нью-Йорку щодо викрадених дітей Херсонщини.
Чутки про створення Космічних військ в Україні привертають певну увагу. Наміри створення космічних військ в Україні до кінця 2025 року зацікавили кілька новинних акаунтів, але без посилання на верифіковані джерела. За межами масиву джерелом новини є повідомлення УНН, що апелює до плану дій Кабміну. Реакція на цю тему змішана: хтось на тлі обстрілів України звинувачує «зелених гандонів» у польотах до космосу (себто відірваності від реальності), інші жартують про ТЦК, які відтепер забиратимуть чоловіків у космічну подорож – тож варто взяти собі скафандр.
Стаття В. Залужного частково використана для критики влади. Стаття В. Залужного поширюється і обговорюється в соцмережах з різними емоціями: є гордість за українську зброю та її використання, є поширення окремих цитат з цікавістю до минулих подій та їхніх оцінок, є тривожні поширення з обговоренням ворожого наступу, але є і хвиля критики влади з використанням тези зі статті: «Залужний розкритикував Курську операцію», помітний розгін цієї тези через акаунти, що складаються виключно з перепостів, більше поширення через Фейсбук.
Угорські дрони викликають гнів. Новини про те, що угорські дрони порушили кордон України над Закарпаттям, викликають велику хвилю гніву: групи, канали і люди поширюють новину, деякі додають пояснення від офіційних осіб. Також з гнівом поширюють заяву П. Сіярто з цього приводу.
Емоції українців
Гнів присутній в 27,6% постів щодо війни – через угорські дрони, які порушили повітряний простір України, на росіян через атаки на українські міста та їх наслідки, на О. Арестовича за фейковий збір на 158 ОМБр, на Індію та Китай за підтримку РФ; є гнів на РПЦ, на зрадників, викритих спецслужбами.
Тривога – 20,1% – загальне зростання через повітряні загрози; також тривожить просочування росіян у Куп’янську, наступ на Дніпровщину (В. Трегубов), з тривогою обговорюють провокації росіян щодо Польщі і Естонії, можливу підготовку наступу Росії на Європу.
Сум – 14,1% – переважно у некрологах захисників; також помітні сумні дописи зі згадками полонених, зниклих безвісті.
Радість – 13,4% – через удари українських дронів по Саратову і Самарі, через новини про світову підтримку, європейські санкції, через зростання ворожих втрат, через успіхи ЗСУ.
Гордість – 9,9% – дні міста (Чернігів, Переяслав); у частині некрологів; історії військових, підрозділів (зокрема, у закликах до мобілізації).
Надія – 8,2% – на світову підтримку, зберігається надія на перемогу, на те, що в Росії не все добре, надія на нові спільні санкції Європи та США (обіцяє Д. Трамп); на рішучу відповідь партнерів на повітряні провокації; на загибель В. Сальдо під час удару по Криму.
Вдячність – 2,8% – транслює Порошенко на адресу Дж. Девіс, з якою мав розмову. Також вдячність ЗСУ та донаторам.
Сміх – 2,2% – насмішки над росіянами, над їхньою армією, а також над слабким НАТО; жарти про Космічні війська – мовляв, саме туди відправлятимуть тих, кого ловитимуть ТЦК.
Втома – 1,4% – загальний настрій, переважно у дописах від жінок, з поточними обстрілами емоція здебільшого не пов’язана.
Для довідки
Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.
Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з неокупованої частини України — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.
Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.
