Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію із закликом посилити політичний, економічний і дипломатичний тиск на Росію для звільнення з полону 26 українських журналістів. Таке рішення ПАРЄ ухвалила на своїй сесії сьогодні, 1 жовтня, у Страсбурзі (Франція). За нього проголосувало 128 делегатів. 

Про це повідомила народна депутатка, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня постійної делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук.

Кравчук є авторкою резолюції «Journalists matter: the need to step up efforts to liberate Ukrainian journalists held in captivity by the Russian Federation» («Журналісти важливі: про потребу посилити заходи для звільнення українських журналістів, увʼязнених Російською Федерацією»). 

Резолюція містить перелік 26 українських журналістів, які досі перебувають у російському полоні. У  документі також вказано, що понад 800 злочинів проти журналістів і медіа зафіксовано з початку повномасштабної війни. Щонайменше 108 журналістів загинули.

ПАРЄ закликає Росію:

• Негайно звільнити всіх українських журналістів, яких незаконно утримують у російських тюрмах та на окупованих територіях.
• Надати інформацію про місце перебування та стан здоров’я полонених, а також допустити до них Міжнародний комітет Червоного Хреста.
• Припинити практику катувань, убивств та переслідувань журналістів, яка ведеться роками — спершу в окупованому Криму, а з 2022-го і на інших територіях.

Асамблея закликає держави-члени Ради Європи зокрема:

• підтримати міжнародні механізми відповідальності: Реєстр збитків, Комісію з розгляду заяв, створення Спеціального трибуналу за злочин агресії; виконання рішень ЄСПЛ;
• підтримати українських журналістів: фінансово, програмами менторства, інтеграцією тих, хто змушений був виїхати, до європейських редакцій;
• використати можливості Міжнародного кримінального суду та принцип універсальної юрисдикції, щоби притягнути до відповідальності російських посадовців;
• посилити санкційний тиск на всіх, хто причетний до злочинів проти журналістів (санкції мають застосовуватися як до високопосадовців, так і до нижчих за рангом виконавців).

Окрім того, ПАРЄ закликала розслідувати й карати за злочин підбурювання до геноциду, зокрема за hate speech, дезінформацію і пропаганду. 

Вперше резолюція Асамблеї використовує термін «громадянські журналісти». Зокрема, зазначається, що громадянські журналісти в Криму щодня ризикують, щоб висвітлювати події окупації.

Серед іншого резолюція запроваджує щорічну церемонію пам’яті в ПАРЄ — «Victory for Victoria» — «Перемога для Вікторії». Це буде окремий день під час осінньої сесії, коли вшановуватимуть журналістів та воєнних кореспондентів, які ризикують власним життям, виконуючи свій професійний обов’язок. Назва обрана на честь української журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула в російському полоні.

На дебатах і голосуванні були присутні Владислав Єсипенко і Дмитро Хилюк — українські журналісти, яких вдалося повернути з полону. 

Нагадаємо, за даними ІМІ, загалом з початку російської агресії проти України, тобто з 2014 року, в російському полоні побували 112 журналістів. Нині в російському ув’язненні перебувають щонайменше 26 цивільних українських медійників

У листопаді, після загибелі журналістки Вікторії Рощиної в російському ув’язненні, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин сказав, що Україна втратила сподівання на ефективну кулуарну адвокацію звільнення українських цивільних полонених і переводить цей процес у більш публічну форму. 

Невдовзі після цього стало відомо, що ПАРЄ до кінця 2025 року планує представити доповідь щодо ситуації з журналістами, які утримуються в російських в'язницях. За словами секретаря Комітету ПАРЄ Роберта Фасіно, доповідь готують за пришвидшеною процедурою.

• Читайте також: Залякування, викрадення родичів, тортури. Як росіяни переслідують і тримають у полоні українських журналістів

Фото: Євгенія Кравчук / фейсбук