
Не Коржем єдиним: хто перетворює Польщу на хаб для концертів улюбленців російських експатів у Європі
Не Коржем єдиним: хто перетворює Польщу на хаб для концертів улюбленців російських експатів у Європі


9 серпня на найбільшому концертному майданчику Польщі, Національному стадіоні PGE Narodowy у Варшаві, що вміщує щонайменше 58 тисяч осіб, пройшов концерт російськомовного репера білоруського походження Макса Коржа.
Одразу після концерту з’явились кадри з деякими глядачами, які пронесли на арену та показали червоно-чорний прапор, який у Польщі вважається символом Волинської трагедії. На додачу до цього, у польському інтернеті почала циркулювати інформація про те, що більшість відвідувачів дійства були українцями, що викликало коментарі від лідерів польської політичної сцени, реакцію від Посольства України у Польщі та новий виток агресії в бік українців. Більш ніж сто відвідувачів концерту було заарештовано, понад 50 із них депортовано, а ситуація стала претекстом до створення президентом Польщі Каролем Навроцьким законопроєкту про заборону червоно-чорного прапора в країні.
Концерт, що викликав такі інциденти, призвів до нової хвилі антиукраїнських коментарів у Польщі. Хоча у польських містах проводять й інші концерти виконавців, цільовою аудиторією яких є експати з України, Росії та Білорусі, без зайвих рухів із боку польської влади, а подекуди навіть за безпосередньої участі польських гравців галузі розваг.
У цьому матеріалі ми розповідаємо про те, хто був організатором не лише того самого концерту Макса Коржа, а й хто організовує регулярні концерти меншого масштабу у Польщі та країнах ЄС за участі артистів подібного штибу. Це — спроба з’ясувати, чому події 9 серпня є лише частиною проблеми та чому подібні заходи можуть мати деструктивний вплив на відносини України з європейськими партнерами й надалі.
Хто організував концерт Макса Коржа у Варшаві
Цей концерт побив певні рекорди масштабності — зокрема, він став першим подібним заходом у Польщі для російськомовних виконавців. Зазвичай, артисти такої категорії не збирають стадіонів, а отже й організація такого заходу вимагає особливого підходу та компанії з відповідним досвідом. Монополістом на ринку проведення музичних концертів на польських стадіонах, зокрема на тому ж PGE Narodowy, є польська філія американської компанії Live Nation. Вона ж і організувала виступ Коржа на головному стадіоні країни.
Live Nation є головною компанією на цьому ринку в світі. Саме вона стоїть за головними концертними турами останніх років для таких виконавців як Тейлор Свіфт, Біллі Айліш, Бейонсе тощо. Втім такий статус теж викликав певні юридичні проблеми для Live Nation у Штатах — ідеться про багатодержавний антимонопольний позов, поданий Міністерством юстиції США (DOJ) проти Live Nation Entertainment, материнської компанії Live Nation Polska. У позові йдеться, що компанія незаконно монополізувала ринок розважальних заходів за допомогою антиконкурентних практик, включаючи примус майданчиків до обрання саме Live Nation як організатора шляхом ексклюзивних контрактів, помсту конкурентам та стратегічне придбання менших конкурентних компаній.
Польська філія Live Nation теж є має досвід юридичної тяганини. Зокрема, Польське управління з питань конкуренції та захисту прав споживачів (UOKiK) висунуло проти компанії шість звинувачень, стверджуючи, що вона систематично застосовує оманливі та недобросовісні практики, які порушують права споживачів. Зокрема, на концертах Live Nation у Польщі забороняють будь-який «багаж», не даючи чіткого визначення цього терміна, що створює плутанину і дозволяє персоналу відмовляти у вході з такими звичайними предметами як гаманці або телефони.
Подібне попередження про це було й на офіційній вебсторінці того самого концерту навіть після його проведення. Політика компанії також вимагає від відвідувачів її концертів сплачувати 50 злотих (близько 500 гривень) за послугу тимчасового збереження предметів, із якими не пропускають на місце проведення самого концерту. На думку UOKiK, це є прихованими витратами, оскільки споживачі змушені користуватися цією послугою після прибуття на арену. Інакше ризикують втратити вартість квитка. Компанія залишає за собою право претендувати на право власності на предмети, залишені у схові, через 14 днів і знімає з себе відповідальність за їхню утилізацію. Live Nation вимагає від клієнтів подати заявку на повернення коштів протягом шести місяців після скасування заходу, що суперечить польському законодавству. Крім цього, компанія дозволяє собі впроваджувати невизначені «особливі правила» без попереднього повідомлення, залишаючи споживачів в невіданні щодо своїх прав після придбання квитків за кілька місяців до заходу.
На форумах на кшталт Reddit польські користувачі регулярно пишуть про суворі правила організації концертів від Live Nation. Зокрема, вони посилаються на безпекову політику компанії. Наприклад, на арену під час таких концертів забороняють проносити напої, змушуючи купувати звичайну воду за ціною близько 14 злотих (приблизно 140 гривень) за маленьку пляшку. Споживачі також критикують високі комісії за обслуговування, які додає Live Nation, ті пов’язані з нею платформи з продажу квитків, такі як Ticketmaster, не надаючи жодних додаткових гарантій безпеки та сервісу, окрім можливості купити квиток. За словами відвідувачів концертів, організованих Live Nation у Польщі, на арену також забороняють проносити сумки розміром більше за аркуш А4, конфісковують кришки від пляшок із водою та забороняють проносити біноклі попри відсутність цієї заборони в офіційних правилах.
Контраст таких суворих правил безпеки та подій 9 серпня на Національному стадіоні у Варшаві викликає сумніви щодо послідовності такої політики безпеки з боку Live Nation. Крім того, у польському інтернеті можна знайти й обвинувачення проти компанії в поганому ставленні до своїх працівників. Роботу на неї саркастично називають Live Mobbing Nation, стверджуючи, що «регулярно відбувалися зловживання, зокрема фізичні».
Те, як такі заходи безпеки та обвинувачення сумісні з перестрибуванням через огорожу на місце концерту, пронесенням прапорів, які так не люблять польські політики, бійками між глядачами й іншими порушеннями цього ж кодексу, Live Nation Polska, більшість працівників якої є поляками згідно з відкритим пошуком у LinkedIn, не коментує. Представники компанії не коментують концерт ані польським, ані іноземним медіа. Без коментарів залишилась також і бездіяльність компанії у випадку несанкціонованого зібрання фанів Коржа у варшавському районі Воля напередодні концерту, яке призвело до сутичок і блокування руху на відповідній території.
Концерт Макса Коржа є лише найбільш поміченою частиною гастролей улюблених виконавців українських, російських і білоруських експатів у Європі, для яких заплановані концерти у Росії та відсутність заяв проти Росії не є чимось проблемним. Потенційний політичний ризик тепер також містять концерти інших артистів цієї категорії, які проводять не на стадіонах, а на менших майданчиках, наприклад, у нічних клубах Варшави, Гданська, Кракова, Познані й інших європейських міст. За їх організацію вже відповідають інші юридичні особи з огляду на інший масштаб.
Хто привозить російськомовну естраду в Європу
Одним із головних гравців на ринку у цьому випадку є концертна агенція Star33, заснована білорускою Ольгою Звьоздочкіною. Агенція зареєстрована як індивідуальне підприємство Звьоздочкіної з офісом у Варшаві. Згідно з профілем жінки на LinkedIn, вона закінчила Білоруський державний університет, після чого працювала спортивною журналісткою на білоруському телеканалі СТВ. Згодом вона перейшла в галузь організації заходів, дійшовши до створення своєї концертної агенції.
Star33 займається організацією концертів таких виконавців як Noize MC, Punkfilms (нова назва гурту «Порнофильмы»), Little Big, а також коміків Слави Комісаренка та Максима Галкіна. Всі ці виконавці свого часу відкрито підтримали Україну, брали участь у благодійних концертах на підтримку ЗСУ й українських біженців у Європі, висловлювалися проти російського режиму.
Також агенція організовувала концерти згаданого раніше Макса Коржа у Празі, який хоч і засудив війну Росії, але не називав відкрито Росію агресоркою. Star33 також опікується європейським туром російського репера Kizaru, який хоч і закликав зупинити війну у перші дні повномасштабного вторгнення та критикував російську владу, однак відкрито заявляв згодом, що не займає жодної сторони у ситуації та «виступає за мир». Агенція також організовувала виступи у Празі для співачки Земфіри, яка хоч і відкрито засудила Росію та її агресію проти України, зустріла критику після інциденту з українським прапором на одному з її концертів.
А ще Star33 є організатором європейського туру російського репера Гіо Піки (Gio Pika), який майже не коментував російську агресію проти України, а на лютий 2022 року мав заплановані концерти на тимчасово окупованих територіях України, які згодом переніс. Агенція, співпрацюючи з виконавцями з таки неоднозначним реноме, має на своєму сайті англомовний напис «Ми підтримуємо Україну».
На ринку є й інша агенція — Ready Events. Її юридична особа зареєстрована у Латвії зі стартовим капіталом розміром в один євро. Згідно з реєстрами латвійських підприємств, у компанії є податковий борг більш ніж 190 євро. Інформація про людей, які заснували або працюють у компанії, не є публічно доступною з огляду на неймінг компанії.
Однією з подій, якою займається агенція, є Ready Fest, який вона провела 22 серпня у варшавському клубі Progresja. Серед його учасників були такі виконавці з антиросійською та проукраїнською позицією як Face, Nervy, Monetochka й ті ж «Порнофильмы». Водночас на ньому також можна було побачити Івана Дорна, який спочатку підтримав Україну, а згодом зайняв мовчазну позицію щодо російської агресії. На фестивалі виступав і гурт IC3PEAK, які хоч і засудили Росію за її дії проти України та закликали їх припинити вкупі з критикою путінського режиму, казали, що «Росія — не дорівнює Путін».
Серед учасників події також опинився і репер «Вышел покурить», який особливо не коментував тему війни, однак виступав на заходах на підтримку України. Такий же фестиваль 30 серпня проведуть у Ризі з тим же списком учасників, але вже з Noize MC замість Дорна.
На додачу до вищезгаданих виконавців, Ready Events опікується європейськими турами таких артистів і коміків як Руслан Бєлий, Ooes, Максим Галкін і Віра Брежнєва. Всі ці люди публічно засуджували Росію та російський уряд за антиукраїнську агресію та підтримали Україну як діями, так і заявами. Але ця ж агенція стоїть за концертами російського репера Моргенштерна у Європі, який теж засуджував агресію, не виступає у Росії з моменту початку повномасштабного вторгнення та співпрацював з українцями після 24 лютого 2022 року, хоча й розповідав у контексті війни про «гру великих дядьків». Саме Ready Events є організатором цьогорічних концертів репера у Польщі, зокрема у Варшаві, які супроводжувалися протестами української спільноти проти їх проведення. На сайті агенції немає згадок про підтримку України, на відміну від сайту Star33.
Star33 та Ready Events — не єдині концертні агенції, що організовують виступи представників російського культурного середовища у Європі, однак точно найбільш помітні з них. У Польщі й інших країнах Європи цьогоріч пройшли та ще відбудуться концерти таких виконавців як Валерій Меладзе та Loboda, втім всі афіші з них ведуть на сайт Best Tickets Europe. Це не концертна агенція, а сервіс для продажу квитків на них. Іншої інформації про ймовірних організаторів таких концертів немає.
Висновки
У висвітленні концерту Макса Коржа у Варшаві польські, українські й інші медіа було спрямували свою увагу на відвідувачів цих концертів і їхню поведінку. Хоч вони й вчинили правопорушення, але саме організатори в особі Live Nation Polska не змогли впоратися з ситуацією. На тлі мовчанки з боку агенції виникає питання — як пронесення провокативного для Польщі червоно-чорного прапора й інші висвітлені події того концерту є сумісними з жорсткими заходами безпеки на кшталт заборони «багажу» та напоїв на арені, а також системою платного зберігання речей. І як узагалі філії американської компанії, у якій працюють здебільшого поляки, спала на думку ідея організувати такий масштабний концерт для виконавця, фанати якого відомі саме таким виявом любові до його музики? Чому на жодному етапі організації цього заходу в такому масштабі не було передбачено можливість подібних провокацій та їхні наслідки? Та чому відповідні польські інституції замість того, щоб передбачити ці ризики, відреагували вже на їхні прояви? На ці питання немає відповідей, зокрема через те, що Live Nation Polska досі не дає коментарів, а польське медійне середовище традиційно зробило винними в усьому українців, забуваючи, що якби цього концерту взагалі не відбулося, то світ продовжив би обертатись та існувати далі.
Це — спроба не лише нагадати про ризики взаємодії з російськомовною культурою. Це — нагадування, чим може завершитися відвідування відповідних концертів. Українці за кордоном надалі залишаються амбасадорами своєї країни у побутовому вимірі, хай як претензійно це не звучало, а польська політика перетворилась у національну гру з пошуку проблем, в яких знову винні українці. Тому кожен подібний концерт — чи на великому стадіоні, чи у великому нічному клубі — перетворюється на поле політичної гри, в якому найменша помилка або провокація може стати приводом для нової хвилі ненависті проти людей, які навіть не знають хто всі ці виконавці. Бо, як показали події 9 серпня, на відповідні вчасні кроки з боку польських інституцій марно сподіватися.
