Телеграм-канали і ютуб випереджають традиційні медіа у питанні довіри. Їм довіряють 29% і 24% українців відповідно. Водночас найнижчий рівень довіри мають газети, журнали, новини та дописи у TikTok, телеканали, що не входять до телемарафону, та радіо.

Такими є результати опитування, яке провела соціологічна група «Рейтинг» на замовлення громадської організації «Львівський медіафорум» та International Media Support. Про це з місця презентації дослідження повідомив кореспондент «Детектора медіа».

Telegram залишається одним із небагатьох джерел, якому жителі Сходу та Києва довіряють дещо більше, ніж мешканці інших регіонів, хоча загальний рівень довіри до джерел інформації в цих регіонах є нижчим. 

Молодь у віці 18–29 років надає перевагу телеграм-каналам, вважаючи їх надійним джерелом, як і респонденти з вищим рівнем освіти та заможніші громадяни, для яких це одне з основних джерел отримання інформації.

Instagram, як джерело новин і дописів, має більшу довіру серед молоді, а також серед заможніших людей. YouTube є більш авторитетним джерелом інформації для освіченої аудиторії. 

TikTok викликає довіру переважно серед менш освічених респондентів. Його користувачі найчастіше обирають новини та дописи в цьому додатку як доступний і звичний формат отримання інформації.

Фото: «Детектор медіа»

Онлайн-медіа, зокрема українські загальнонаціональні, регіональні та міжнародні ресурси, викликають більше довіри у мешканців Заходу та Центру, у заможніших та більш освічених респондентів.

Телебачення, зокрема спільний телемарафон «Єдині новини», лишається ключовим джерелом інформації для старших людей, особливо тих, кому понад 60 років. Саме вони найчастіше довіряють як телемарафону, так і телеканалам, що не входять до нього, а також регіональним телекомпаніям.

До телемарафону виявляють вищу довіру також мешканці Заходу й Центру України та менш освічені респонденти. Водночас спільний телемарафон має найвищий рівень висловленої недовіри (30% не довіряють і 9% — скоріше не довіряють).

Рівень довіри до таких українських брендів як «1+1» / ТСН, Суспільне, NV, Hromadske та «24 канал» загалом є низьким. При цьому жоден із запропонованих брендів немає однозначно позитивного балансу довіру — понад 20% респондентів висловлюють недовіру до них, а велика частка опитаних взагалі не змогла сформувати ставлення.

Фото: «Детектор медіа»

Радіо та друковані видання, серед яких газети й журнали, частіше мають довіру серед мешканців сільської місцевості та людей старшого віку.

Менш заможні респонденти демонструють загалом нижчий рівень довіри до всіх джерел інформації, незалежно від їхнього формату чи походження.

Соціологічна група «Рейтинг» на замовлення громадської організації «Львівський медіафорум» та International Media Support у період із 1 по 13 квітня 2025 року методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face) провела серед мешканців України віком від 18 років (окрім окупованих територій) опитування щодо суспільних настроїв, інформаційної поведінки українців, рівня довіри до медіа тощо. Вибірка становила 2000 респондентів і є репрезентативною за віком, статтю та типом поселення, похибка репрезентативності — не більше ±2,2%.

Нагадаємо, результати соціологічного дослідження, проведеного у грудні 2024 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), засвідчили, що українським медіа довіряють 27% респондентів, не довіряють — 42%. У грудні 2023-го, медіа довіряли 29% опитаних, не довіряли — 40%. 

• Читайте також: Українці довіряють телеграму і ютубу більше, ніж традиційним медіа

Частка тих, хто позитивно ставиться до формату телемарафону, знизилась за два роки з 45% у 2022 році до 17% у 2024-му. Про це свідчать результати п'ятої хвилі щорічного дослідження «Індекс медіаграмотності українців: 2020–2024», проведеного «Детектором медіа».

Фото: Unsplash