Більшість з онлайн-ресурсів, на яких було розміщено публікації в рамках дискредитаційної кампанії проти журналістки Олени Мудрої, не зареєстровані як медіа, а дані про власників сайтів відсутні або приховані. Про це повідомила ГО «Жінки в медіа».

Директорка з юридичних питань ГО «Платформа прав людини» Ольга Вдовенко, яка надає юридичну підтримку у справі Олени Мудрої, направила запити на електронні адреси, зазначені на сайтах з дискредитаційними матеріалами, а також звернулася до реєстраторів доменних імен з проханням надати інформацію про власників доменів. Однак, за її словами, лише за одним з понад 20 запитів повідомили про того, хто зареєстрував ресурс. У більшості випадків сайти зареєстровані на американських або британських доменних ресурсах.

Вона пояснила, що в разі потреби отримати непублічну інформацію про реєстранта слід подати запит з обґрунтуванням, чому це не суперечить вимогам Загального регламенту про захист даних (GDPR) та оцінці легітимних інтересів (LIA). Це ускладнює можливість захисту прав, адже людині важко зрозуміти, до кого подавати позов. Крім того, імена авторів публікацій часто вигадані або відсутні.

«Це яскраво демонструє, наскільки важливою є вимога прозорості для онлайн-медіа. Якщо сайт позиціює себе як медіа, він зобов’язаний відкрито повідомляти про власника, кінцевого бенефіціарного власника, а також надати засоби для зворотного зв’язку. Інакше це нечесна гра, яка суперечить як журналістським стандартам, так і вимогам до публічної відповідальності медіа», — сказала Вдовенко. 

Член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін також пояснив, що наразі в Україні недостатньо правових механізмів, щоби притягнути до відповідальності анонімні ресурси за розповсюдження дезінформації. У законі «Про медіа» існує процедура щодо реагування Нацради на порушення з боку анонімних вебсайтів у випадку поширення мови ворожнечі чи дискримінаційних матеріалів.

«Тоді Нацрада втручається і працює за виписаним алгоритмом, виносить припис, а якщо немає реагування, приймає рішення про блокування ресурсу. Чиста дезінформація, там де йдеться про захист честі й гідності, поширення недостовірної інформації, — таких інструментів вплинути на це у регулятора немає. Загалом дифамація завжди належала до цивільних правовідносин: є порушення, людина йде в суд і захищає свої права там», — сказав Бурмагін. 

Сайтами, які можуть становити загрозу національній безпеці країни, також займається Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК). Однак процедура ухвалення таких рішень закрита.

Натомість у випадку анонімних сайтів і телеграм-каналів, на яких часто поширюють дезінформацію, людина, що потерпає від таких дій, фактично є беззахисною. Бурмагін зазначив, що важливо звертатися із заявами до правоохоронців. Кримінальне провадження дозволяє проводити слідчі дії та отримувати інформацію від реєстраторів, які часто не відповідають на адвокатські запити без офіційної вимоги слідчого або ухвали суду.

«Ми закликаємо посилити законодавство щодо прозорості — щоб кожен, хто поширює інформацію, ніс публічну відповідальність. Якщо сайт позиціонує себе як медіа, суспільство має знати, хто стоїть за ним. Це не лише питання етики, а й безпеки журналістів та права людей на достовірну інформацію», — сказала голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко.

Нагадаємо, 9 червня журналістка Олена Мудра публічно заявила про атаку в мережі через її матеріал на тему збереження високогір’я українських Карпат від забудови вітровими електростанціями. У кампанії беруть участь анонімні сайти, які публікують вигадані матеріали про її доходи, сім’ю та начебто зв'язки з Росією, а також атакують експертів, дотичних до теми.

Журналістка також повідомила, що проти неї подано два судові позови з боку компанії, яка будує «Вітропарки», і вона отримує правову допомогу від Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП).

23 червня Олена Мудра стала об’єктом нової скоординованої онлайн-атаки з боку інформаційних ресурсів «Новини України — From-UA» та Bagnet, які звинуватили її в нібито роботі на Кремль і співпраці з російськими структурами, участі в «синдикаті псевдоекологів» та блокуванні розвитку зеленої енергетики на Закарпатті.

27 червня журналістка подала заяву до поліції щодо перешкоджання її законній професійній діяльності та порушення недоторканності приватного життя.

14 липня у фейсбуці поширили відео з використанням ШІ-генерованого персонажа про нібито скасоване «екологічне ЛГБТ-віче», яке мало відбутися на карпатській полонині Руна. У цьому звинуватили журналістку Олену Мудру, а також екологинь Оксану Станкевич-Волосянчук і Наталію Вишневську.

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) та Міжнародний інститут преси (IPI) засудили тиск на журналістку Олену Мудру і закликали владу розслідувати справу та притягнути винних до відповідальності.

Ілюстрація: «Жінки в медіа»