Індекс настроїв соцмереж піднявся до мінус 19 (був мінус 23 пунктів). А саме: хороші новини — 24%, погані — 43%, неоднозначні — 33%.

Для української спільноти тиждень в основному обертався довкола заяв Трампа і Путіна, включаючи ядерні погрози. Заяви американського президента та його оточення при цьому постійно змінюються і забезпечують весь спектр настроїв.

Хороші новини — річниця початку Курської операції, вибухи в Криму, на Рязанщині, взяття полонених, гордість за військових, сподівання на американський тиск на Росію.

Погані новини — обстріли (Дніпропетровщина, Одещина), очікування на їх посилення, ядерні погрози Медведєва, путінські ультиматуми, пропозиції територіальних поступок, істерики російської пропаганди, анонси серійного виробництва «Орешника», вдосконалення й дронів.

Неоднозначні повідомлення — ситуація під Покровськом, зняття Росією обмежень на розгортання наземних ракет, зустріч Путіна з Віткоффом, питання санкцій для Росії, заяви США постійно змінюються, можливе припинення вогню, можливий напад на Естонію і посилення там угруповання НАТО, ненависть до росіян.

Масовані атаки на Росію — звичний привід для радості. Новини виходять чи не щодня. Серед досягнень — ураження НПЗ (зокрема, Новокуйбишевського і Самарського), кількох заводів у Пензі, аеродрому для зберігання шахедів у Приморсько-Ахтарську, нафтобази в Сочі, удару по Адлеру, Ростовській області, залізничній інфраструктурі. Поширюються й новини про НПЗ в Рязані, який працює після українських атак на половину потужності. Також соцмережі обговорювали вибух у Мелітополі, що забрав життя п'яти «кадирівців» (завдяки старанням ГУР і місцевого руху опору). Фігурує й приблизна оцінка кількості БПЛА, що атакували Росії.

Різні новинні пабліки та деякі індивідуальні користувачі синхронно підхопили повідомлення СБУ щодо ураження п'яти винищувачів на аеродромі «Саки», поширюючи однакові деталі (серед яких — інформація про те, що один літак було знищено вщент).

Річниця Курської операції: день нагород для воїнів і гордості за учасників. Фіксується чимало згадок про річницю початку наступу українських військ на Курщині, з емоцією гордості й відзначенням несподіванки для всіх, у вигляді поширення заяв від Сирського та Зеленського, також — у супроводі новин про відзнаки для бійців окремих бригад, що брали участь в операції (передусім ідеться про бригади ДШВ — 80-ту та 95-ту). Офіційні меседжі ширилися різними новинними ресурсами. Проте серед пересічних користувачів згадок на тему річниці Курської операції майже не фіксується.

Серія викриттів від НАБУ і САП — показова активізація уваги до органів після відновлення їхньої незалежності. Помітна хвиля повідомлень щодо викриття схеми на закупівлях БПЛА та РЕБ: на інфопривід активно реагують численні регіональні пабліки. Згодом обговорення теми пожвавила поява конкретних імен підозрюваних — передусім ексголови Луганської ОВА Гайдая та нардепа Кузнєцова. Паралельно активізувався трек критики влади, що оберталась якраз довкола корупції у вищих ешелонах влади, із запитаннями навіть до Зеленського (цікавилися тим, скільки він сам краде). Соцмережі сповнені гніву та нагадувань про аморальність крадіжок в армії під час війни.

Конфлікт із ТЦК у Вінниці: сварки між військовими й ухилянтами, інфокриза для влади, новий інфопривід для роспропаганди. Як і в будь-яких скандальних ситуаціях, тема сповнена клікбейту та емоцій, з тезами про «геноцид», «повстання» і «концтабір» з боку Стахіва та інших йому подібних.

Водночас є незначне поширення реакції правоохоронців (затримали людину зі статусом «в розшуку»). МОУ інцидент ігнорує та помітне хіба що з комунікацією уможливлення сплати онлайн-штрафів за неявку до ТЦК. Трапляється й нейтральний переказ хронології подій і критика влади — мовляв, це «вирок» за провалену нею мобілізацію і брехню довкола цієї теми (на тлі нещодавньої заяви Шмигаля про переважання неконфліктних епізодів). Інший вектор обговорень — сором за жителів Вінниці: мовляв, поки одні на фронті воюють, інші в тилу відстоюють своє «право сховатися». Російська пропаганда звично використовує конфлікт для спекуляцій, порівнюючи Україну з «концтабором», а ТЦК називаючи «незаконною в’язницею». В українському сегменті ТЦК та владу дещо помітніше критикують чоловіки, ухилянтів — жінки.

Відлунюють ядерні погрози Трампа, Росія відповідає чутками про «Орешники» поблизу США, але згодом до українців повертається гнів на американського президента. Тримається увага до погроз Трампа, що США нібито повністю готові до ядерної війни (на тлі наказу про розміщення атомних човнів). Синхронно з цим лунають погрози у відповідь від Росії, але опосередковано — про можливе застосування ЯЗ у разі погіршення ситуації на фронті (The Telegraph), розміщення «Орешника» ближче до США (в Латинській Америці та Карибському басейні). Заяви заступниці речниці Держдепу Х'юстон про те, що США і далі стоятимуть пліч-о-пліч з Україною, мають помітне поширення в соцмережах — з надією і радістю. У російській частині їх згадують із гнівом і насмішками. Однак згодом в українському сегменті соцмереж розгортається гнів на Трампа, який знову посилає Віктоффа до Москви для переговорів із Путіним і не може зрозуміти, що переговорів вести не варто.

Помітний інтерес до чергового стратегування з боку Буданова. Помітним стає набір заяв на різні теми від очільника ГУР: про ймовірність «грузинського сценарію» в Україні (зараз ні), аполітичність самого Буданова, вдячність Зеленському за адекватну реакцію на протести. Окремо зрезонували меседжі про плани найбільшого переозброєння Росії з 1980 року і підготовки до війни з НАТО на 2030 рік.

«Стара гвардія» російської пропаганди знову лякає українців цінами на пальне. Про перспективу підвищення цін на пальне двічі (2026 і 2027 року) каже «експерт» Корольчук, який до 2022 року неодноразово озвучував російські вкиди. Його цитати одразу розганяють клікбейтні українські пабліки та російські сторінки для регіонів на кшталт «Типова Одеса». Формально про підвищення заявив НБУ, але його заяви не мають такого скандального фреймінгу. Тематика поки що обговорюється досить локально, але спрямована на послаблення мотивації українців.

Емоції українців

Гнів присутній в 39,3% дописів на теми війни знову зростає гнів на Трампа, який впав минулими тижнями, через нові його заяви про майбутні переговори з Путіним, через публікації можливих варіантів угод з Росією, на які буде згоден Трамп.

Є гнів на Лукашенка, на Китай. Найбільше ж гніву — на росіян через обстріли, через похорон журналістки Рощиної, нові докази російських звірств у Бучі. Гнів у критиці влади розрізнений: помітна тема критики ТЦК, є гнів у сварках між собою.

Тривога — 15,2%. Через Покровськ і просування росіян у тому напрямку, в кінці тижня більше тривоги через те, що росіяни можуть висадитись на лівобережжі Херсонської області, тривога через можливу нову масовану атаку росіян на українські міста та тривожне обговорення підготовки до війни в Європі.

Сум — 14,2%. Крім традиційних приводів (руйнування, тварини з прифронтових територій, постраждалі люди, згадки про полонених, хвилина мовчання і військові некрологи) є ще сум в обговоренні прощання з журналісткою Рощиною і сум на початку тижня через День жалоби в Києві.

Радість — 12,2%. Найбільша через повідомлення про удари по російських тилах, особливо по Криму, через новини про світову підтримку від європейських країн, через запланований візит Келлога в Україну.

Гордість – 9,4%.

Надія – 4,3%. На початку тижня є надія на Трампа і США, потім вона падає, лишається надія на перемогу, підтримку європейських країн.

Вдячність – 3,1%.

Втома – 1,3%.

Сміх – 1,1%.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з неокупованої частини України — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Фото згенероване Copilot