Макрон нагородить 73-річного вуличного продавця газет Алі Акбара Національним орденом За заслуги перед Францією.

Ця новина не просто про людину, яка понад 50 років продавала газети. Ця новина про світ, який був повільнішим і спокійнішим. Ця новина про те, як змінився цей світ інформації, про те, як змінилась сама комунікація, і як змінились підходи до продажу інформації, чи як тепер модно говорити – контенту. Але на що б я хотіла звернути увагу.

«У мене є певний спосіб продавати газети. Я намагаюся жартувати. Щоб люди сміялися. Я намагаюся бути позитивним і створювати атмосферу… Я намагаюся дістатися до сердець людей, а не до їхніх кишень», — говорить Алі. Ця філософія у підходах до продажів тотально зникає. Бо сьогодні у нас все клікбейт. А клікбейт – це багато агресії, багато провокації на емоції… Чим більше цього всього, тим краще, тим більше охоплення… І тим легше управляти суспільствами в різних країнах, які включені в ці емоційні гойдалки (чого вартує лише інформаційний тиждень напередодні зустрічі Трампа та путіна).

Моралі не буде. Можна просто поностальгувати, якщо у когось є таке бажання, і хто ще пам’ятає, як приємно було читати на вихідних який-небудь журнал чи газету, вмостившись зручно на м’якому кріслі з чашкою кави чи чаю. І був час на подумати, нікуди не бігти, не гнатися… і світ довкола не закипав, не бурлив, а просто був…

Джерело: фейсбук-сторінка Діани Дуцик. Фото Reuters