Експерти Інституту масової інформації (ІМІ) зафіксували 10 випадків порушення свободи слова в Україні. Усі ці інциденти не були пов’язані з війною Росії проти України — їх вчинили саме українці. 

Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ «Барометр свободи слова».

У липні стало відомо про загибель чернігівського медійника та військовослужбовця Богдана Зайця — офіційне підтвердження його загибелі тривало кілька місяців.

• Богдан Заєць — журналіст комунального телеканалу «Новий Чернігів» та військовослужбовець ЗСУ. Він загинув 30 січня 2025 року на донецькому напрямку внаслідок російського обстрілу позицій українських захисників. Медійника мобілізували у вересні 2023 року з посади заступника завідувача редакції теленовин.

З десяти випадків порушення свободи слова по три випадки зафіксовано в категоріях «доступ до інформації» та «інтернет-тиск», в інших категоріях — по одному: перешкоджання, протиправне затримання, цензура та юридичний тиск.

«Ці 10 кейсів репрезентують увесь спектр загроз свободі преси в Україні — від цензури та затримань до юридичного й цифрового переслідування. Вони демонструють, як держава, бізнес та силові структури (прямо чи опосередковано) можуть впливати на незалежну журналістику. Проблема ускладнюється слабкістю механізмів захисту прав журналістів та недостатньою реакцією влади», — кажуть експерти ІМІ.

Про перешкоджання і спробу дискредитації заявило видання «РБК-Україна» після публікації матеріалу про активіста Назарія Гусакова та його схеми виведення коштів через гемблінгові компанії. Анонімні телеграм-канали та сайти із сумнівною репутацією почали поширювати фейки, намагаючись пов’язати редакцію з фігурантами матеріалу. Медіа подало заяву в поліцію щодо перешкоджання журналістській діяльності.

Незаконне затримання журналіста Hromadske в Києві

Поліція затримала журналіста Hromadske Максима Коцюбинського після того, як він зафіксував, що міністерка юстиції Ольга Стефанішина користується незадекларованою квартирою. Правоохоронці утримували журналіста кілька годин без складання протоколу, провели обшук і намагались отримати доступ до його телефона. За словами адвокатки, дії поліції не мали законних підстав і порушували норми закону про захист журналістів.

Спроба цензури в Кропивницькому

Редакторка медіа «Гречка» Анастасія Дзюбак заявила про спробу посадовиці з Кіровоградської ОВА змусити видалити імена ветеранів з матеріалу про вручення житлових сертифікатів. Уся інформація була публічною — її озвучили під час офіційного заходу. Юристи ІМІ підтвердили, що ця інформація є відкритою, а вимога посадовиці — безпідставна цензура.

Обмеження доступу до інформації:

• Обмеження доступу до генплану в Тернополі

Редакція «20 хвилин» змогла ознайомитися з генпланом Тернополя лише після скарги омбудсману, але міськрада заборонила його фотографувати без жодних правових підстав. Журналістка викликала поліцію та подала заяву про обмеження доступу до публічної інформації.

• Приховування інформації в Києво-Печерській лаврі

Києво-Печерська лавра відмовилася надати «Детектору медіа» інформацію про нового прессекретаря, назвавши її «непублічною», попри те що установа фінансується з держбюджету.

• Відповідь Кам’янець-Подільської міськради лише після скарги

Журналістка «ЖАР.info» Марія Турчина отримала відповідь на інформаційний запит щодо відряджень депутатів за кордон лише після втручання омбудсмана. Міськрада намагалась уникнути відповіді, вимагаючи підтвердження особи, що є незаконним. Редакція оскаржує дії посадовців як порушення права на доступ до інформації.

Три журналістки зазнали інтернет-тиску через свою діяльність

Журналістка ZN.ua Інна Ведернікова повідомила про замовну дискредитаційну кампанію проти неї та її родини в анонімних телеграм-каналах. Вона вважає, що до тиску можуть бути причетні представники влади, невдоволені критичними матеріалами видання. Кампанія охоплює понад 30 згадок з негативним контекстом упродовж кількох днів.

SMS-бомбінгу зазнали хмельницькі журналістки — Катерина Вовк з видання «Лінза» й Альона Береза з «ЖАР.info», які висвітлювали акції в Хмельницькому на підтримку НАБУ та САП. Обидві журналістки повідомили, що повідомлення надходили з однакових онлайн-сервісів, що свідчить про цілеспрямовану і скоординовану атаку.

Юридичний тиск на черкаське медіа «18000»

Журналістку видання «18000» Ірину Малюкову викликали на допит і вимагали редакційні документи після розслідування про суддю, яке вийшло понад рік тому. Поліція відкрила кримінальне провадження за «втручання в діяльність судді». Редакція вважає це формою переслідування і тиску на журналістів за викриття корупції.

Нагадаємо, у червні 2025 року ІМІ зафіксував сім випадків порушень свободи слова в Україні. Йдеться про два злочини проти медіа та журналістів, які скоїла Росія, та п'ять випадків порушення свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України.

Ілюстрація: ІМІ