Понад 60% опитаних медійниць стикалися з онлайн-насильством, але більшість не зверталася по допомогу, — «Жінки в медіа»

Понад 60% опитаних медійниць стикалися з онлайн-насильством, але більшість не зверталася по допомогу, — «Жінки в медіа»

5 Серпня 2025
0
403
5 Серпня 2025
15:35

Понад 60% опитаних медійниць стикалися з онлайн-насильством, але більшість не зверталася по допомогу, — «Жінки в медіа»

0
403
За результатами оцінки опитування «Жінки в медіа» розробили документ «Онлайн-насильство щодо українських медійниць: як це впливає, чого бракує, чого потребуємо», покликаний стати практичним інструментом для редакцій, ГО, донорів і розробників політик у сфері медіабезпеки.
Понад 60% опитаних медійниць стикалися з онлайн-насильством, але більшість не зверталася по допомогу, — «Жінки в медіа»
Понад 60% опитаних медійниць стикалися з онлайн-насильством, але більшість не зверталася по допомогу, — «Жінки в медіа»

Понад 60% опитаних журналісток стикалися з онлайн-насильством, але більшість не зверталася по допомогу. Про це свідчать результати дослідження громадської організації «Жінки в медіа».

ГО «Жінки в медіа» провела опитування серед українських журналісток для виявлення та систематизації ключових потреб у контексті протидії онлайн-насильству. Для аналізу використали 142 анкети від медійниць, які працюють у 127 редакціях по всій Україні та представляють різні типи медіа.

Більшість респонденток вказала, що стикалася з онлайн-формами насильства, а ще 11% не змогли однозначно відповісти, чи зазнавали такого досвіду. Найчастіше опитані казали про тролінг у коментарях, мізогінні висловлювання, поширення дезінформації, погрози розправою чи цькування родичів. Деякі респондентки розповіли про доксинг (публікацію персональних даних без згоди), дипфейк-маніпуляції та порнопомсту (поширення інтимного контенту без згоди).

Серед наслідків таких атак вказували зниження мотивації до роботи, погіршення психічного здоров’я, професійну тривожність і страх у робочому середовищі, тимчасову відмову від публічності й соціальних мереж, самоцензуру, зміну тематики роботи та вихід із професії. Водночас, на думку 29,6% опитаних, насильство не вплинуло на них. 

«Цей результат важливий, бо показує різноманітність досвідів. Що для одних — травматичний досвід, для інших — виклик, який не залишає сліду. Частина журналісток має стратегії захисту або витривалість, а дехто знецінює атаки як спосіб психологічної оборони. Інші взагалі не ідентифікують такі випадки як насильство — особливо коли йдеться про сексизм чи мізогінію, що стали "нормою" в медійному середовищі. Тому підтримка має бути гнучкою: важливо, щоб кожна мала вибір і ресурси», — пояснили авторки дослідження. 

Більшість опитаних журналісток (60,5%) зазначила, що після атаки не зверталася по допомогу. Серед респонденток, які просили про допомогу, найбільше звернень було до колег або керівництва, правоохоронних органів і по приватну допомогу. Деякі журналістки зверталися до психологів і юристів, громадських організацій або профспілок. До суду — лише одна жінка.

Лише 46% жінок одразу зрозуміли, що потерпіли від онлайн-атаки. Інші усвідомили це згодом або взагалі не визнали, попри наявність ознак насильства. 

Згідно з опитуванням, лише 1 із 20 журналісток працює в редакції, де є формалізована політика реагування на онлайн-атаки. Більшість або взагалі не знають, як їхні редакції діють у таких ситуаціях, або отримують символічну підтримку.

«Повноцінних механізмів захисту, юридичного супроводу чи психологічної допомоги — майже немає, особливо для фрилансерок. Частіше — діють неформальні домовленості або взагалі відсутні будь-які процедури. Редакційна реакція найчастіше зводиться до внутрішнього обговорення, словесної підтримки або постів у соцмережах. Лише окремі медіа надають юридичну чи психологічну допомогу», — розповіли «Жінки в медіа».

Більшість учасниць опитування оцінила редакційну підтримку під час онлайн-атак на середньому рівні: 30,3% поставили 3 бали, 28,2% — 4 бали за п’ятибальною шкалою.

Водночас журналістки чітко формулюють потреби. Це, зокрема, психологічна та юридична підтримка, зрозумілі алгоритми дій у разі атаки, шаблони для звернень у поліцію, знання про цифрову безпеку, тренінги з розпізнавання насильства. Багато хто наголошує на потребі в солідарності та підтримці з боку колег, редакцій і ГО.

Понад третина опитаних журналісток ніколи не проходила жодного навчання на тему онлайн-безпеки чи протидії гендерному насильству в інтернеті. Якщо такі тренінги й відбувалися, то здебільшого обмежувалися питаннями цифрової гігієни. 

Найбільш запитуваними темами для навчання серед респонденток стали стратегії реагування на онлайн-атаки (включно з юридичними аспектами), психологічне самозбереження, розпізнавання дезінформації та маніпуляцій і цифрова безпека.

«Відповіді показали, що відповідальність за захист журналісток має розподілятися — не лише на саму жінку й колектив, а й на редакцію, професійну спільноту, правозахисні організації, платформи, державу. Й поки цей ланцюг підтримки не збудовано — жодна окрема тренінгова ініціатива не буде достатньою», — зазначили в ГО «Жінки в медіа».

За результатами оцінки опитування, «Жінки в медіа» розробили документ «Онлайн-насильство щодо українських медійниць: як це впливає, чого бракує, чого потребуємо», покликаний стати практичним інструментом для редакцій, ГО, донорів і розробників політик у сфері медіабезпеки.

Авторками є експертка і тренерка з питань гендерної рівності й недискримінації для медіа, голова ГО «Жінки в медіа», членкиня Комісії з журналістської етики Ліза Кузьменко та медіааналітикиня, керівниця Дослідницького відділу Львівського медіафоруму Ольга Білоусенко.

Нагадаємо, згідно з результатами дослідження ГО «Жінки в медіа» «Її голос — мішень для них» від квітня 2025 року, 81% опитаних українських медійниць зазнавали того чи іншого виду онлайн-насильства, але лише 64% чітко ідентифікують це як насильство. У 14% випадків онлайн-атаки переходили в офлайн-простір. До правоохоронців зверталася майже кожна пʼята опитана журналістка, однак належного розслідування та покарання винних не відбулося.

ГО «Жінки в медіа» переклала українською мовою міжнародний документ під назвою «The Chilling: Рекомендації щодо заходів реагування на онлайн-насильство проти журналісток. Включно з системою оцінки реагування на онлайн-насильство». Ознайомитися з рекомендаціями можна на сайті ЮНЕСКО.

Раніше видання Texty.org та ГО «Жінки в медіа» у межах проєкту в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії також провели дослідження про онлайн-насильство щодо журналісток у коментарях в ютубі. 

Вони виділили 2300 відео на 15 ютуб-каналах, під якими нарахували 285 тисяч коментарів. 9% зі всіх проаналізованих коментарів містили щонайменше один вид гендерно зумовленого онлайн-насильства, зокрема мову ненависті, погрози фізичним насильством та мізогінію.

Фото: «Жінки в медіа»

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
403
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду