Більшість українських онлайн-медіа відповідально і критично подала ухвалення Верховною Радою законопроєкту № 12414, що змінює повноваження НАБУ та САП. Водночас медіа не ігнорували позицію влади, а намагались дотримуватися балансу думок. Про це свідчать результати дослідження Інституту масової інформації (ІМІ).

ІМІ дослідив матеріали 20 провідних українських онлайн-медіа, які були опубліковані у період від 09:00 22 липня до 16:00 23 липня. Серед видань, що переважно критично оцінювали зміст і наслідки закону, – ZN.UA, Цензор.Нет, РБК-Україна, «Еспресо», Hromadske, «Бабель», Суспільне, Укрінформ, «Українська правда», Інтерфакс-Україна, «Рубрика», ТСН, «Фокус» і «Гордон».

У публікаціях фігурували застереження міжнародної спільноти й антикорупційних організацій та офіційні заяви Офісу президента, Служби безпеки України та депутатів. Усі медіа повідомили про акції протесту, хоча частина обмежилася лише коментарями посадовців.

В ІМІ кажуть, що таке подання свідчить про збереження прагнення до балансу думок у політизованій темі.

Натомість окремі сайти, серед яких Oboz.ua, «Телеграф», РБК-Україна та «Кореспондент.net» зосередилися на офіційній позиції, подаючи закон як «нормалізацію» або «відновлення конституційного порядку».

Висвітлення протестів також варіювалося: від репортажів Суспільного чи «Бабеля» до побіжних згадок на УНІАН чи РБК-Україна. Така розбіжність демонструє не лише різницю в оцінюванні ситуації, а й редакційну стратегію щодо політичних тем, зазначають в Інституті масової інформації.

Найдетальніше висвітлили акції Суспільне, «24 канал», Hromadske, «Фокус», ТСН, «Телеграф», «Рубрика», «Бабель», «Українська правда» та «Еспресо». Ці онлайн-медіа не лише повідомили про події в Києві, Львові, Одесі, Дніпрі та інших містах, а й передали вимоги учасників, гасла, реакції суспільства та контекст закону.

«Зрештою, ситуація окреслила розподіл інформаційних ролей у медіапросторі. Одні видання фіксували події, інші їх пояснювали, треті вдавали, що нічого не сталося. На тлі суспільного резонансу така відмінність у підходах свідчить не лише про редакційні вподобання, а й про глибші особливості українського інформаційного середовища в умовах війни», – йдеться в дослідженні ІМІ.

В ході дослідження проаналізовано публікації 20 популярних онлайн-медіа України на тему закону, що змінив повноваження НАБУ та САП: «Бабель», Hromadske, Суспільне, ZN.UA, «Українська правда», «Еспресо», Укрінформ, Liga.net, NV, Цензор.Нет, ТСН, «Кореспондент.net», РБК-Україна, «Фокус», УНІАН, «24 канал», Oboz.ua, «Телеграф», «Гордон», «Рубрика».

Нагадаємо, 22 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану» з правками, згідно з якими Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) стають залежними від рішень генерального прокурора. 

Проти ухваленого Радою законопроєкту 22 липня пройшли акції в Києві, Одесі, Львові, Ужгороді, Дніпрі, Сумах та інших містах. Коаліція РПР закликала президента ветувати закон.

Однак увечері того ж дня Володимир Зеленський таки підписав закон про підпорядкування САП і НАБУ генпрокурору.

Представники українського громадянського суспільства оприлюднили заяву, в якій закликали Зеленського і Верховну Раду скасувати закон щодо НАБУ і САП. Автори заяви розцінюють нинішні події як зрив курсу на європейську інтеграцію.

23 липня протести продовжилися. Українці вийшли на мітинги в Києві, Львові, Кривому Розі, Івано-Франківську, Тернополі, Харкові, Ужгороді, Одесі, Луцьку, Миколаєві, Чернігові, Кременчуці, Чернівцях, Дніпрі та Запоріжжі.

24 липня група народних депутатів подала на реєстрацію законопроєкт, який передбачає скасування усіх норм щодо НАБУ і САП у законі №12414.

Ілюстрація: ІМІ