Індекс настроїв соцмереж майже не змінився та склав мінус 19 (був мінус 18 пунктів). А саме: хороші новини – 26%, погані – 45%, неоднозначні – 29%. 

Хороші новини – удари по російському тилу (Білгород, Крим, штаби, НПЗ), ратифікація угоди про трибунал проти РФ, День державності, допомога війську, реабілітаційні ініціативи для військових, обміни полонених, зброя від США, БТР від Латвії, візит М. Рютте до США, вдячність України за американську підтримку, доля Ан-124 (модернізація в ФРН), втрати РФ. 

Погані – обстріли, США не продали Україні зброї для стримування РФ, Д. Трамп забороняє бити по Москві, хоча раніше обіцяв, В. Путін не зважає на Д. Трампа, некрологи. Обурюють підтримка Китаєм РФ, дебати про торгівлю з ЄС. КНДР уже могла надати РФ 12 млн снарядів (розвідка ПК). 

Неоднозначні повідомлення – Франція відмовилася купувати зброю у США, кадрові призначення в КМУ, зокрема відставка Д. Шмигаля, воєнний стан, візит К. Келлога до Києва, Д. Трамп розчаровується в РФ.

Загалом, в обговоренні бракує позитиву, за винятком реакцій на гучні обіцянки США нарешті дати зброю. Особливо бурхлива реакція – на обстріли на Заході України. Шириться критика влади з різних приводів. Російський сегмент багато розповідає про досягнення СВО, пишається «звільненням» Малинівки та ін. маленьких міст, радіє обстрілам інфраструктури України, звинувачує В. Зеленського в підготовці провокацій.

Нова риторика Трампа породжує і хвилі радості, і хвилі скепсису. Впливові і популярні новинні ресурси підхопили черговий блок заяв про пакет військової допомоги для України на кількасот мільйонів доларів (Politico), «рекордний» потік (Л. Грем), «історичне рішення», «важливу заяву Трампа» (знов-таки, Л. Грем, що тримає інтригу порадами стежити за заявами американського президента – про арештовані активи, продаж зброї Європі). 

Новину про приїзд Келлога також поширюють з великою надією на нову зброю, публікують фото. Частина людей просто рада зміні позиції Трампа, частина сприймає заяви скептично, але пише «можна хоч сьогодні порадіти». Частина критикує ці заяви і не сприймає їх як такі, що будуть втілені, але таких менше. Поширюються досить тверезі експертні оцінки: зброю продають, і навіть не напряму, а 50 днів на роздуми В. Путіну виглядають і загалом знайомо та смішно.

Цитують очільника НАТО: багато уваги до його меседжу про склад російської делегації в Стамбулі («історики замість дипломатів» викликають сміх українців).

Також статті західних медіа та заяви тамтешніх політиків створюють надію на постачання Україні далекобійних ракет різної номенклатури (від JASSM до дещо сакралізованих «Томагавків»). 

Особливу роль відіграють згадки першої леді Трампа – Меланії, яка несподівано виявилася союзником Зеленського в Білому домі, нагадуючи про свій досвід югославських війн та острах перед РФ.

У російському сегменті соцмереж помітні погрози США, заяви, що тепер Молдову готують до війни, обурення віроломством Трампа, але поки що немає дуже яскравих заяв у стилі полум’яної російської пропаганди – хіба що Лавров висміює дедлайни Трампа (то 50 днів, то 100, то 24 години). 

Пакет санкцій від ЄС викликає хвилю радості. Новина про те, що Словаччина зняла блокування санкцій проти Росії, поширюється спершу новинними сторінками, потім групами, регіональними медіа та просто людьми по різних соцмережах.

Атака на Москву 18 липня також тішить. Давно не було великих атак по Росії, тому до цієї – увага вища, крім того, ця атака пройшла близько до Москви, а такі завжди в Україні викликають підвищений інтерес.

Пленарний тиждень ВР з перестановками в уряді відкрив скриньку пандори для критики влади. Новини про зміни в уряді поширюються спершу по новинних пабліках, потім по регіональних групах. Більше звертають уваги на Д. Шмигаля – його нове призначення і відставку – ніж на решту призначених і звільнених. П. Порошенко гучно виступив із гаслом «Tomahawk для ЗСУ, уряд порятунку замість уряду Єрмака» в розрізі дебатів щодо нового уряду, його оточує ореол опозиційних коментаторів (С.Федина каже про боротьбу з «неугодними», але не з корупціонерами; Т. Чорновіл – про зв’язки Свириденко з А.Єрмаком і «ручне керування»), не бракує й традиційних приводів для звинувачень (ТЦК, фортифікації). Інформаційний привід для чергового сплеску критики влади – чергове засідання Верховної Ради з низкою голосувань, зокрема за продовження воєнного стану та мобілізації (про яке інформували загалом нейтрально).

Справа з обшуками у В. Шабуніна сприймається неоднозначно. У соцмережах немає однозначного схвалення чи осуду справи з обшуками В. Шабуніна. З одного боку, прихильники Європейської солідарності захищають його, з іншого – частина людей критикує його, саме згадуючи його нападки на Порошенка.

КНДР обурює великими обсягами постачання боєприпасів до РФ, помітне й обговорення її можливої участі в «меганаступі». З посиланням на розвідку Південної Кореї помітно обговорюють кількість поставлених до Росії снарядів (12 мільйонів). Без порівняння з обсягами надання Україні снарядів її партнерами ця інформація лякає, працюючи на наратив більшої рішучості авторитарних держав порівняно з демократичними. У російському сегменті Пхеньян згадують у передруках матеріалу Bild щодо підготовки російського «меганаступу» в другій половині літа, (цитують тезу про посилення ЗС РФ додатковими 30 тисячами бійців з КНДР), тоді як у проукраїнській спільноті обмежуються акцентом на самому анонсі «наступу».

Додатковий вектор напруги – сварка В. Зеленського і О. Гончаренка щодо термінів служби. Соцмережі стежили за скандалом у Верховній Раді щодо тривалості служби, але переважно без оцінок, а просто поширювали відео реплік О.Гончаренка або слова В. Зеленського у відповідь, мовляв, «військові повернуться додому після перемоги». Сам Зеленський перевів дискусію в контекст необхідності якісних ротацій та запропонував самим депутатам допомогти бійцям. Помітні й поширення закидів (без прив’язки до певної політсили), що влада уникає непопулярних рішень – посилення мобілізації й санкцій проти ухилянтів (зокрема, на цю тему висловився П.Казарін).

У українському сегменті лють на ТЦК дорівнює люті на зрадників. У проукраїнській частині соцмереж однаково сильний гнів викликають зрадниця, спіймана в Одесі, яка намагалася підірвати ТЦК за завданням росіян, і працівник ТЦК, що забив мобілізованого на смерть, і якому ДБР оголосило підозру.

Рашистські пабліки після паузи поновили увагу до мобілізації. Помітним стає їхній фреймінг армії як «скотобійні», але найбільший акцент – на «спротиві мобілізації». Пишуть про подвиг курсанта, що застрелив інструктора (мобілізували його насильно, він з 2022 року хотів поїхати до РФ), про затриману в Одесі підривницю ТЦК, їх подають як відчай та справжню волелюбність, мовляв, ці люди – саме ті, заради кого треба звільняти Україну. Разом із тим, з великою гордістю повідомляють про удари по ТЦК: в ОК та VK по групах західноукраїнських міст ідуть жахаючі повідомлення про вбивства мобілізованих, жорстокі побиття. По регіональних проросійських групах на Сході пишуть про стрілянину в Чернігівській області, заяви полонених про страшні умови в ЗСУ та повідомлення про масову здачу в полон українців.

РФ натякає на нові альянси. Звісток небагато, але ознаками можна назвати роздуми В. Путіна про міць СРСР, який міг діяти за власними правилами, підтримку Росії країнами Латинської Америки (колумбійський президент критикує НАТО, каже про «вісь зла» та натякає на протидію їй силами світла). Ймовірно, ці натяки можуть готувати до новин про допомогу партнерів Росії, нових найманців тощо. 

Вибухово зростає увага пропаганди до «зрадників Росії» та інформбезпеки. Про зрадників пропаганда почала розповідати активніше: новин більше не стає, але помітне масове поширення релізу ФСБ великою низкою пабліків на ТОТ. Нагадують і про відомих персоналій (в новині про пограбування будинку С. Ротару засуджують і її саму: «не підтримала СВО», тож навіть незрозуміло, хто з фігурантів новини зробив більше шкоди).

Додатково посилює емоційний тиск на населення раптова заборона знімати роботу ППО та військові об'єкти в Криму, яка широко розганяється місцевою владою і Z-пабліками як нова, але навіть в коментарях дивуються, невже її не існувало з початку «СВО».

Емоції українців

Гнів присутній в 36,3% постів на тему війни – на зрадників, владу, на росіян через велику атаку по Західній Україні, загиблих та руйнування, на слабку світову підтримку, з гнівом поширюють заяви Кислиці, що Стамбульські переговори вичерпали себе, а Росія вимагатиме лише капітуляції. Гнів на Трампа знизився.

Тривога – 16,3% – атаки, рух шахедів, ворожий наступ на Сході та Сумщині. 

Сум – 14,5% – некрологи, загибель цивільних, додають суму дуже багато історій про те, як тварини зреагували на велику атаку на Захід України, з великим сумом поширюють історію ураженого коня.

Гордість – 10,6% – виразно помітні історії долучення до СОУ (як-от молода пара разом на «Контракт 18-24»), за відсіч окупантам. 

Радість – 10,4% – викликають удари по тилах (Білгород, колапс в аеропортах Москви та СПб), світова підтримка (НАТО розмістить додаткові Patriot, Індія готова відмовитись від рос.нафти, Фіцо зняв санкції).

Надія – 5,7% – обережні сигнали щодо військової допомоги від Трампа.

Вдячність – 2,5% –  за відсіч, оборону та за підтримку волонтерам. 

Втома – 1,9% – зростає в дні великих атак по українських містах, особливо під ранок, коли люди збираються на роботу. Є втомлені вірші, емоційна втома і дратування, що всі кругом ниють про втому, і це втомлює.

Більше раннім ранком і пізнього вечора, після закінчення повітряних тривог та на їх початку.

Сміх – 1,6% – викликає заява Рюте про те, що на переговори від Росії приїхали історики, а не дипломати, насмішки над білоруським вертольотом, що збив дрон, над «галичанами, що так злякались шахедів, які для Києва норма».

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok. 

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Фото: Anna Keibalo / Unsplash