Анонсована в листопаді 2024 року, з вебсайтом, що працює з квітня 2025 року, GFCN має на меті «координувати зусилля боротьби з дезінформацією, здійснюваною [...] різними країнами на світовому рівні». За цим дискурсом в дійсності ховається пропагандистський інструмент, заснований і керований підпорядкованими Кремлю структурами: «Діалог Регіони», «Школа нових медіа», російська федеральна освітня програма для «медіапрофесіоналів» і державне агентство «ТАСС». Підтримується безпосередньо російським Міністерством закордонних справ і позиціонується як альтернатива незалежним міжнародним організаціям, таким як Міжнародна фактчекінгова мережа (International Fact-Checking Network, IFCN).

«Ця нова ініціатива є частиною добре відпрацьованої стратегії Кремля: імітувати незалежні інституції для кращого поширення своєї пропаганди. Фактчекінг Росії не повинен нікого вводити в оману: Москва та її різні відомства не перевіряють факти, вони маніпулюють ними, щоб вони відповідали їньому наративу і, зокрема, щоб легітимізувати свою тотальну агресію проти України. RSF засуджують цей новий інструмент на службі російського дезінформаційного апарату», - каже Полін Мофре, регіональна менеджерка RSF з питань України. 

Інструмент, підпорядкований Кремлю 

GFCN, яка публікує англійською та російською мовами, стверджує, що в її складі 55 експертів з 37 країн. У середині червня на її вебсайті з’явилися п'ять організацій та імена 36 «учасників» мережі. Серед них члени дезінформаційного вебсайту International Reporters, зокрема француженка Крістель Неан, яка протягом десяти років поширювала російську пропаганду з окупованих територій України, прокремлівський італієць Андреа Лучіді та нідерландка Соня ван ден Енде, яка супроводжувала російську армію на окупованих територіях України.

Мережа GFCN також отримує вигоду від активної комунікаційної кампанії російської дипломатії та поширювалася посольствами від Вірменії до Південної Африки, включаючи Єгипет, яка просувала ініціативу в соціальній мережі X та заохочувала подавати заявки, посилаючись на адресу електронної пошти, яка, схоже, належить Сергію Маклакову, керівнику аналітичного відділу організації «Діалог Регіони».

У першому запиті RSF про коментар, GFCN відкинула будь-яку приналежність до держави, запевняючи, що «жоден з її членів не представляв жодної конкретної країни» і що її діяльність керувалася виключно «любов'ю до правди». Попри систематичну присутність у своїх публічних виступах кремлівських діячів, таких як Марія Захарова, мережа стверджує, що ніколи не отримувала жодного повідомлення від влади, спрямованого на зміну її змісту.

Фальшивий фактчекінг 

Назва GFCN, майже ідентична назві незалежної Міжнародної фактчекінгової мережі (IFCN), викликає плутанину. «Це не новина: Москва створює клони авторитетних інституцій для досягнення своїх політичних цілей», – пояснює Енджі Д. Холан, директорка IFCN. Але її запуск не уникнув пильності незалежних фактчекерів. Іспанська фактчекінгова платформа Maldita, італійський сайт розслідувань Facta, а також служба верифікації німецького видання Deutsche Welle (DW) звернули увагу на її непрозорість та відсутність професійних стандартів.

Те, що GFCN представляє як фактчекінг, є таким лише за назвою. З 39 онлайн-публікацій, проаналізованих RSF в середині червня, щонайменше 15 в основному використовувалися для просування мережі та її членів, наприклад, їхньої участі в різних форумах у Росії. Так, у статті «Чи схильний ChatGPT до російської пропаганди?», дешифрованій, наприклад, DW, замість того, щоб аналізувати ризики пропаганди, це так зване спростування лише захищає російське державне агентство ТАСС та ігнорує дослідження, наприклад, організації NewsGuard, які свідчать про роль інструментів штучного інтелекту (ШІ) в поширенні російської дезінформації. «Вони зберігають лише ті факти, які служать їхньому наративу. Це те, що відрізняє справжніх фактчекерів від інструментів, які претендують на фактчекінг, але лише просувають власну пропаганду», − пояснює Енджі Д. Холан.

В іншому випадку вебсайт GFCN опублікував спотворені дані «Євробарометра 2024» щодо підтримки України Румунією. Спочатку там зазначалося, що лише «22%» румунів «готові підтримати біженців” з Україні. В дійсності, опитування Євробарометра показало, що в той час як 22% опитаних заявили, що вони «повністю згодні» з гуманітарною допомогою «людям, які постраждали від війни», 69% висловили загальну згоду, порівняно з 27%, які не погодилися. Таким чином, було виділено другорядний відсоток, тоді як інший, більш репрезентативний, був проігнорований. Після запиту RSF про роз’яснення, «щоб уникнути непорозумінь», на їхньому сайті було зроблено уточнення щодо цього відсотка – він стосується людей, які «повністю згодні» – і додано посилання на дослідження, без прямої згадки про зміну.

У статті про Україну, опублікованій наприкінці травня, Крістель Неан представила захоплення окупаційними військами житла цивільних осіб у Маріуполі, місті на сході України, як «законний» захід, ігноруючи російську окупацію та примусове переміщення цивільного населення. Також на запитання RSF про цю публікацію, GFCN відповіла, що вона «не втручається в особисту позицію авторки», ототожнюючи таким чином думку і перевірку фактів, і «не бажає обговорювати термінологію». На завершення вона запропонувала RSF «приїхати та побачити все на власні очі» на українських територіях, окупованих Росією. Однак на цих підконтрольних Росії територіях незалежних журналістів, які відмовляються поширювати кремлівську пропаганду, заарештовують перед тим, як кинути до в'язниці, як-от українську журналістку-фрілансерку Вікторію Рощину, яка була ув'язнена в 2023 році і померла в ув'язненні в 2024 році.

Якщо професійних фактчекерів не обдурити, маніпуляції з журналістськими стандартами та кодексами можуть заплутати громадськість. «В умовах такого типу ініціатив медіаосвіта важлива як ніколи «, – попереджає Олена Чуранова, журналістка української фактчекінгової організації StopFake, яка також є викладачкою та дослідницею Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Подібні ініціативи в інших країнах 

Одночасно із запуском GFCN подібні ініціативи з'явилися в інших країнах. У Вірменії Face-check.am з'явився в жовтні 2024 року, який позиціонує себе як вебсайт фактчекінгу, не розкриваючи ні своїх власників, ні редакційної команди. З моменту свого запуску він систематично переслідує осіб та організації, що фінансуються за рахунок міжнародних грантів, зокрема американської Фундації «Відкрите суспільство», і працює над дискредитацією суб'єктів громадянського суспільства, зайнятих правами людей, звинувачених у послабленні Вірменії.