Медіаринок, порівняно з 2024 роком і довоєнним періодом загалом, демонструє тенденцію до падіння.  

Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв під час засідання Керівного комітету проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні — Фаза ІІ».

Захід проводився за підтримки Ради Європи, а також участі Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики і Комітету Верховної Ради з питань свободи слова.

«Очевидно, що треба вдосконалювати та лібералізувати регуляцію рекламного ринку, який втратив, за моїми даними, три чверті, в порівнянні з довоєнним часом, — сказав Потураєв. — Дані однакові для всіх медійних сегментів і навіть для зовнішньої реклами.

Переходячи до питання захисту і забезпечення прав журналістів, мене більше всього турбує на сьогодні, щоби нам було кого захищати. Багато колег зараз боронять Україну на фронтах. Через економічну ситуацію скорочення в медіа в середньому складають третину від складу працівників перед початком повномасштабного вторгнення. І це найкращі результати, бо деякі медіаскорочення перевищили 50%».

Тезу Потураєва підтвердив і голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

Він додав, що втрата реклами сталася не лише через війну, а тому що реклама пішла туди, де є споживач, — у соцмережі, зокрема в телеграм, який ніяк не оподатковується.

«Погано це чи добре? Це просто нова реальність, з якою треба вміти працювати. Дивна ситуація, коли в реальному житті нашим дітям та підліткам заборонений доступ до тютюну, алкоголю, "ігорки", а у віртуальному — ні. Достатньо просто клацнути кнопочку, що тобі є 18, — і отримуєш доступ. Ми дуже часто відкладаємо певні рішення, як, наприклад, обмеження телеграму, поки це не зроблено в Європі», — каже Ярослав Юрчишин.

Нагадаємо, в рамках цієї зустрічі Микита Потураєв повідомив, що з боку деяких країн є блокування процесу початку переговорів про повноцінне членство в Європейському Союзі, що може гальмувати проєвропейські реформи, зокрема медійні.

Фото: Світлана Остапа