
Українські медіа масово поширили допис Ярмака про «криваву осінь», який згодом був видалений
Українські медіа масово поширили допис Ярмака про «криваву осінь», який згодом був видалений


Низка українських медіа й телеграм-каналів поширила нібито заяву українського репера та військового — командира роти 412-го полку Сил безпілотних систем ЗСУ Олександра Ярмака (Yarmak) про наближення «кривавої осені».
Ця емоційна заява, буцімто зроблена репером Ярмаком, збіглася з ракетними атаками Росії по українських містах.
Таку інформацію поширила низка медіа, зокрема «ТСН», «Гордон», «Фокус», «Антикор», BLIK, Informator, Telegraf.
Засновниця ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз у коментарі «Детектору медіа» пояснила, що подібні прогнози, особливо в умовах активного терору з боку Росії, можуть нести загрози для інформаційної стійкості суспільства, а тактика ворога в цьому випадку очевидна: поєднання фізичного терору з психологічним впливом, зокрема через інформаційні атаки.
«Коли росіяни демонстративно б’ють по цивільних об’єктах, це є акт залякування. Паралельно вкидається емоційна заява, яка не має під собою фактів і створює додаткову напругу в суспільстві», — пояснила Оксана Мороз.
Вона додала, що якби подібне попередження виходило, наприклад, від очільника розвідки Кирила Буданова на основі даних розвідки, це був би офіційний сигнал. Проте висловлювання індивідуального військового, хай навіть медійного, без підтверджених джерел — це інше. Це не факт, а емоційно-суб’єктивна оцінка, яка в момент напруги може викликати хвилю тривоги.
Крім того, висока довіра до військових у суспільстві робить їхні слова особливо впливовими. Якщо вони публічно висловлюють тривожні заяви, це прямо впливає на моральний стан військових і цивільних — що в умовах війни надзвичайно чутливо.
Оксана Мороз зазначає, що важливо уточнювати подібні заяви й перевіряти факти, а не просто поширювати емоційні повідомлення. Навіть якщо це була сториз, яка вже зникла, то відсутність спростування лише підсилює вплив цього меседжу. За її словами, такі випадки вже траплялися: у минулому військові публічно озвучували заяви щодо можливих наступів із Білорусі чи інших напрямків, які не справджувалися або потребували корекції. Це лише підтверджує: військові — теж люди, і вони також можуть ставати жертвами ІПСО та — свідомо чи ні — транслювати вигідні ворогу меседжі.
«Детектор медіа» звернувся по коментар до музиканта й командира роти 412-го полку Сил безпілотних систем ЗСУ Олександра Ярмака.
Нагадаємо, в ніч проти 17 червня російські війська випустили 440 дронів і 32 ракети, атакувавши Одесу, Запоріжжя, Чернігівщину, Житомирщину, Кіровоградщину, Миколаївщину та Київщину. Більшість повітряних цілей знищили, однак зафіксовано влучання в 10 локаціях, а падіння збитих цілей та уламків — у 34 локаціях.
У Києві загинули 14 людей. Росіяни поцілили, зокрема, по житлових будинках у Солом’янському, Дарницькому та Шевченківському районах.
В Одесі внаслідок атаки загинула 60-річна жінка і були поранені 17 людей. Руйнувань зазнали житлові будинки, інклюзивний центр, дошкільний заклад, гаражі тощо.
Журналістка й головна редакторка херсонського видання «Кавун.City» Євгенія Вірлич повідомила, що її тимчасове помешкання в Києві зазнало ушкоджень внаслідок нічного російського обстрілу. Вона також розповіла про можливу контузію та порізи від скла.
Також унаслідок вибухової хвилі під час російської атаки на Київ у ніч на 17 червня зазнала пошкоджень квартира правозахисника, координатора з політики та законодавства Національного ЛГБТІ-консорціуму #LGBTI_PRO Святослава Шеремета.
Фото: yarmak_music / інстаграм
