Перший голова правління Суспільного мовлення, журналіст і медіаменеджер Зураб Аласанія навесні приєднався до команди данської міжнародної медійної організації International Media Support (IMS), обійнявши посаду медіарадника. В інтерв'ю «Жінки в медіа» він розповів про напрями діяльності організації, а також  про стан української журналістики й медіа. 

«Один з напрямків роботи IMS — це підтримка локальних медіа. IMS як донор шукає підходи щодо того, як найбільш ефективно вкласти свої кошти, аби медіа розвивалися. Зокрема це так звані news deserts, або новинні пустелі — місця, у яких через відсутність або нестачу місцевої преси є прогалини у поширенні інформації. Донорська підтримка IMS допомагає покрити такі напрямки. Також це — робота з меншинами, з різними групами населення. Це не лише ромські спільноти, або ЛГБТ+. Я, наприклад, практично не знаю медіа, які покривали б аудиторію підлітків віком від 13 до 17 років. А у них — цілі свої світи, якими особливо ніхто не займається. IMS відслідковує такі речі через проведення досліджень, з’ясовуючи, кому чого бракує і яким чином можна це покрити», — розповів Аласанія. 

Аласанія також додав, що журналістське середовище в Україні часто вражене хейтом і токсичністю, що виснажує учасників професії.

«Я у цій спільноті вже близько 30 років — і, якщо чесно, мені здається, що її просто немає. Вона розвалюється, усі давно пересварилися між собою», — зазначив Аласанія.

За його словами, формально існує певний «цех», який намагаються зберегти досвідчені журналісти, однак справжньої згуртованості немає. Причиною цього, на думку медіаменеджера, є професійна конкуренція, ревнощі та відчуття втрати ґрунту під ногами в умовах інформаційного перенасичення.

Він вважає, що в країні фактично не працює система медіасаморегуляції.

«У світі саморегуляція існує, і це дуже круто, й навіть у такі часи вона все ще є дієвою. У нас же саморегуляція зводиться от до Кодексу журналістської етики, а більше нічого немає. На противагу цьому існує більш консервативне НСЖУ», — зауважив він.

Він наголосив: якщо журналісти не здатні самі навести лад у професійному середовищі, це за них робить держава.

«А там, куди лізе держава, все стає погано — бо вона не вміє в бізнес, не вміє в регуляції, але вона вміє в бюрократію», — сказав Аласанія.

Як приклад він навів ситуацію з прескартками: «Ми так і не змогли впровадити єдині прескартки, хоч про це було багато розмов. Я здивований, що це за нас досі не зробила держава, але вона це зробить».

На його думку, влада вимушено втрутиться у сферу журналістики, оскільки інформаційний простір зміщується в онлайн, а також через вимоги з боку європейської спільноти, де саморегуляція є нормою — хоч і вона починає відставати в нових умовах.

Нагадаємо, що раніше Зураб Аласанія заявив, що українська модель медіасаморегуляції не може бути такою ж, як у Швеції чи Данії.

Фото: «Жінки в медіа»