Індекс настроїв соцмереж знизився до мінус 20 (був мінус 14 пунктів). Хороші новини склали 23% усіх постів, погані – 43%, неоднозначні – 34%. 

Хороші новини – запрошення Зеленського до Папи, до саміту G-7, удари в тилу у ворога, перемога проєвропейських сил на виборах в Румунії.  

Погані новини – масовані атаки на українські міста, вагання європейських держав щодо розміщення військ НАТО в Україні, обережність Мерца, хвилювання щодо виборів у Польщі, шкідливості переговорів з Росією, є критика дій влади, яка носить характер локальних корупційних скандалів і розслідування схем закупівель. Помітне повернення до вимог щодо забезпечення вразливих груп ліками, щодо добудов, які були призупинені через повномасштабне вторгнення. 

Зростає критика влади, об’єктами якої стають Зеленський (мовляв, так і не став головнокомандувачем), Єрмак, що нівелює діяльність Залужного, Умєров з безладом в армії, триває сторітелінг про ТЦК (в Харкові чоловік вистрибнув з вікна ТЦК), комбат 47 бригади «Магура» розкритикував командування, Н.Южаніна нарахувала дефіцит бюджету в 1 трлн. грн. Протягом періоду поширюють петиції про загиблих захисників, некрологи, проводи в останню путь. З пересторогою цитують Мерца, спостерігають за Польщею, де піднімають голоси праві націоналісти, незадоволені відсутністю жорсткого тиску на Путіна, зокрема з боку Трампа. Менше закликів – на збори для оборони, більше – про відсіч окупанту: знищення дронів та бойових підрозділів (кадирівці під Скадовськом). Наголошують на шкідливості переговорів з РФ як Зеленський, так і опозиція (Порошенко).  

Масована атака по регіонах РФ і ліквідація кадирівців у Скадовську – серед класичних приводів для радісного клікбейту. Новинарі стежать за цими подіями й рефлексують щодо них. Сам факт атаки – пожива для новинних агрегаторів, багато емоційно заряджених заголовків («Путіна ЗАКРИЛИ в бункері»). Тішить черговий план «Ковьор» у російських аеропортах. Так само це стосується підриву «УАЗ» із кадирівцями в окупованому Скадовську, про що звітує ГУР. 

День героїв – один зі стабільних генераторів гордості та вдячності. Помітно чимало привітань зі святом від жінок та офіційних чи партійних спільнот, пишуть про урочисті заходи в регіонах (відкриття пам’ятних дошок, вшанування). У привітаннях – акценти на різних героїчних епохах: Київської Русі, козаччини, УСС, УНР, ОУН-УПА, дисидентства, Небесної Сотні, учасників нинішньої війни. Окремо є згадки про День морської піхоти, не настільки добре «розкручений». 

Обмін полоненими започаткував триденний марафон значної радості. Масово ширяться фото та подробиці про обміняних. Помітна, зокрема, увага від регіональних спільнот, найбільше – на Заході України, деталізують кількість повернених бранців за областями, акцентують, що обмін триватиме три дні, нагадують, що це результат Стамбульських переговорів. Про виїзд з України 70 колаборантів пишуть менше. 

Марафон світової підтримки триває. Соцмережі одночасно сповнені різними звістками про світову підтримку: про допомогу від Данії ($600 млн), 20 бельгійських систем ППО Cerber (в межах їхнього пакета підтримки), італійські ракети до SAMP-T тощо. Помітна така інформація здебільшого на безособових ресурсах, як і новини про можливі санкції США в разі провалу на перемовинах через непоступливість РФ (М. Рубіо), перемогу прихильних до України кандидатів на виборах у Польщі та Румунії. Детально пишуть про 17 пакет санкцій ЄС (тіньовий флот РФ, В. Медведчук, розробники хімзброї). В. Зеленський та ЄС транслюють впевненість у подальших обмеженнях у 18 пакеті. Про нові санкції оголосила й Британія, що додатково посилює частку позитиву.  

Переговори: українці не зауважили «вимог росіян» як чогось вартого уваги. В обговоренні переговорів у Стамбулі українці не дуже розчаровані, бо не мали надій, але є помітне зростання гніву на росіян, мовляв, ті затягують час, бо підготували наступ. Мединський, ймовірно, навмисне обурив українців своїми залякуваннями, і це вдалося. Попри глобальну безсенсовність перемовин, українські експерти відзначають стійку позицію В. Зеленського (був достатньо гнучким, але не погодився на зустріч з делегацією не свого рівня). 

Удар по полігону там само викликає гостру критику влади. Перші повідомлення з посиланням на РФ про знищення «Іскандером» нібито до 70 українських бійців на Сумщині викликають обурення: мовляв, скільки можна ще допускати подібні помилки. 

Гнів і тривога – через нові заяви Путіна, згодом їх викликає Лавров, що підвищує ставки на переговорах. Нова хвиля тривоги та гніву на Путіна розгортається через його наміри замість припинення вогню захопити до кінця року цілком 4 українські області (Bloomberg), напасти на Європу (Фінляндія, Балтія). Чергова заява Путіна про створення «зони безпеки» вздовж кордону України та Росії тлумачиться як мета захопити прикордоння на Півночі. З іншого боку, згадують, що Путін таке казав уже не вперше, а щонайменше з 2023. 

Наприкінці тижня цитують заяву очільника російського МЗС щодо «першопричин» війни і недопущення, щоб українці жили за своїми законами. Він декларує наміри знищити «хунту Зеленського» в межах «звільнення» України. Ці слова тлумачать як намір знищити українську державність і як привід критикувати ухилянтів («Хто ще там думає, що війна його мине?»). Інший акцент – позиція Лаврова щодо виборів і легітимності влади в Україні (спочатку вибори, потім угода). Звучать візії майбутнього й від інших російських політиків, серед бажаного – «Україна має долучитися третім членом союзної держави РФ та РБ» (депутат Держдуми). 

Розмова Трампа і Путіна – росіяни радіють, українці стримані і сердиті. В Україні зі змішаними емоціями поширюють новину про наміри Трампа поговорити з Путіним і пізніше – про саму розмову. Надії і очікувань немає, натомість є гнів та певний сарказм щодо заяв після розмови політиків про «недоцільність санкцій», «великі торгівельні можливості» Росії тощо. І новинарі, й блогери розчаровані позицією президента США, цитують опозиційні Трампу медіа (CNN, The Times): пишуть про загравання з РФ, новий пакт Молотова-Ріббентропа, жертвоприношення України. У російському сегменті розмову Путіна і Трампа сприймають з радістю, знущаються з ультиматумів ЄС; помітні горді заяви, що жодного перемир’я найближчим часом не буде. 

Вбивство Портнова: росіяни просувають узгоджену версію, що буває, коли вони готувалися до комунікації наперед. Цей інфопривід став дуже хорошою новиною для українців: відразу ж починаються обговорення, жарти, дуже багато розповідей про відомі і невідомі справи Портнова, аналіз, кому це вигідно, багато версій щодо вбивства. Їх шукають навіть у постах О. Дубінського (діяльність спецслужб РФ, бізнесові інтереси, ліквідація свідків). Також критикували владу за співпрацю з юристом після 2019 року. 

А от у російському сегменті соцмереж новина не дуже активно обговорюється. Відразу ж висувається версія, що Портнов мав великий компромат на Зеленського і ця смерть – справа Офісу Президента. 

Емоції українців 

Гнів присутній в 35,5% постів на тему війни – щодо переговорів тримається на Путіна, Трампа за нерішучість, за висловлювання «Зеленський – найкращий продавець».  

Тривога – 18,7% – через новини про посилення російської армії в регіонах, нові шахеди, навчання школярів у мілітарному дусі, заяви Мерца, що нема ознак, що війна скоро закінчиться.  

Сум – 12,4% – через загибель військових та цивільних, оголошення днів жалоби, зокрема в Білопіллі.  

Радість – 11,8% – через удари в тилу у ворога: влучання під Москвою, поява першої мотоциклетної роти, вибори в Румунії.  

Гордість – 10,3% – через появу українських військових в Каннах на червоній доріжці, збиття ворожих БПЛА, підписання петицій.  

Надія – 5,1% – тримається на новинах про падіння економіки РФ, про «сильний мирний план» США, на посилення Європейських санкцій та створення оборонного фонду.  

Вдячність – 2,9% – проявляється у життєвих історіях локального порядку, до військових – у День морської піхоти, у зверненні до міжнародних партнерів, що надають допомогу, і навіть до Ю. Луценка в клікбейтних публікаціях.  

Сміх – 1,6% – Трампове висловлювання про «російські танки, що зав’язли в багнюці під Києвом» викликає хвилю мемів, додаються і історії про незграбних окупантів – одного вбив тигр. Втома проявляється у проєктуванні важкого майбутнього через військові руйнування, через неможливість насолоджуватися весною. 

Втома – 1,5%. 

Для довідки 

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.  

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент. 

Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати. 

Фото: Sanket Mishra / Unsplash