
Десятки засуджених журналістів, цензура в музиці та кіно: «Суспільне Крим» проаналізувало ситуацію зі свободою слова в Криму
Десятки засуджених журналістів, цензура в музиці та кіно: «Суспільне Крим» проаналізувало ситуацію зі свободою слова в Криму


Аналітичний проєкт «Pro Крим» від «Суспільне Крим» проаналізував ситуацію зі свободою слова на території тимчасово окупованого півострова. У відео під назвою «Лайк – і ти за ґратами: як Росія контролює журналістику та інформацію в тимчасово окупованому Криму» журналістка Світлана Стеценко розповідає про масштаби інформаційної окупації півострова.
З початком повномасштабного вторгнення у Криму — нова хвиля репресій. Окупаційна влада відкрила понад 1350 кримінальних справ за так звану «дискредитацію армії РФ». Йдеться про покарання за будь-який прояв українськості — від коментаря у соцмережах до участі в правозахисній діяльності. За даними представництва президента України у Криму, нині відомо про понад 130 кримських татар, які перебувають за ґратами за сфабрикованими звинуваченнями в екстремізмі чи тероризмі.
З 2014 року і до нині у Криму закрили понад тисячу українських медіа, а частину редакцій розграбували. Доступ до українських медіа на півострові блокують. Список заборонених ресурсів на території Криму більший, ніж на території Росії. Українських журналістів на півострові росіяни переслідують і незаконно арештовують. Нині відомо про щонайменше 18 українських журналістів, яких Росія протизаконно утримує за ґратами, не надаючи їм медичної допомоги.
У Криму зараз одна з найгірших ситуацій зі свободою слова у всьому світі, каже директорка Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк.
«Вони не можуть дозволити там вільнодумство, критику. Це не припустимо критикувати Путіна чи владу. Це ми тут в Україні можемо собі дозволити срачі в інтернеті й обирати на виборах того, кого нам захочеться. Ні, в них такого нема. В них суворо має бути патерналізм, сувора одна позиція і їм потрібно контролювати цей простір», — розповіла Романюк.
У травні окупаційна влада Криму підтримала зміни до законодавства у сфері культури. Йдеться про контроль за музикою, театром, кіно та будь-яким медійним контентом, що може трактуватися як види мистецтва. Так, окупаційна влада півострова зможе заборонити поширення будь-якого контенту, який нестиме «деструктивну інформацію».
Після окупації у 2014 році росіяни одразу створили на півострові філії своїх провідних медіа, як-от «Крим 24» та «РИА Новости Крим». Таким чином Кремль транслює свою пропаганду — зокрема про те, як з приходом Росії розвивається сільське господарство і молочний бізнес. Про це в ефірі «Крим 24» особисто розповідав ексміністр освіти України, колишній регіонал і держзрадник, а нині радник кримського гауляйтера Сергія Аксьонова Дмитро Табачник.
Також на цих каналах пропагується війна в Україні і служба в російській армії під гаслом «Обери місто своєї мрії». Це та інші потрібні Кремлю наративи часто просувають і у розважальному контенті — фільмах, зокрема документальних, та розважальних шоу на телебаченні. Там і про «єдиний народ», і про оспівування Радянського Союзу та імперську ідеологію.
Аналітикиня Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова каже, що частина цих сфальшованих справ — це піар-компанія по демонізації українців і кримських татар.
Ще одне із кримських медіа — телеканал «Міллет», який створили у 2015 році указом президента РФ Володимира Путіна, замість кримськотатарського каналу «ATR», щоб був вигнаний з Криму. Цей ресурс орієнтований саме на кримських татар, і там теж поширюють кремлівські наративи.
Інший підконтрольний РФ телеканал «Перший Кримський», який росіяни утворили на базі українського державного телеканалу «Крим». Одразу після окупації півострова у 2014 росіяни захопили телеканал і перейменували його. Тепер у вечірній програмі шоу відбувається обговорення радянських сімейних традицій.
Однак у кримчан є способи уникнути такого контенту. Як розповів проєкту «Pro Крим» кримський активіст міжнародного руху Liberate Crimea, місцеві можуть обходити блокування доступу до українських інформаційних ресурсів. Для цього вони використовують VPN, за допомогою якого відкриваються усі українські сайти без проблем.
Телеграм, на відміну від фейсбуку, не заблокований у Криму. Як сказав громадський активіст, тисячі кримчан підписані на телеграм-канали українських лідерів думок. Багато хто пристосувався дивитися українські телеканали, налаштовуючи супутникові антени.
«За бажання отримувати інформацію від українських інформаційних ресурсів можна. Інша справа, що багато хто боїться опинитися у так званих “списках неблагонадійних”, які ведуть російські окупанти в Криму. Це залякування підсилюється численними новинами в кримських медіа і соцмережах. Це теж один зі способів придушити спротив Криму», — йдеться у сюжеті.
Зокрема є низка телеграм-каналів, які створені для поширення новин штибу «Затримано екстреміста». Найпопулярніший з них — «Кримський смерш», в якому понад сто тисяч підписників. У дописах каналах жителів Криму закликають здавати російським силовикам усім, хто хоч якось намагається проявляти публічно лояльність до України.
Цей телеграм-канал веде Олександр Таліпов — колишній український прикордонник, який нині «поляює» на проукраїнських кримчан на території окупованого півострова. Таліпов називає всіх проукраїнських жителів Криму «ждунами» і закликає вести з ними боротьбу. А ще він часто з’являється в ефірах підконтрольних РФ кримських телеканалів.
Завдяки його телеграм-каналу окупанти відкрили десятки кримінальних справ проти кримчан, але місцеві мешканці протестують.
«Громадянська журналістика — це коли самі громадяни беруть свою мобілку, знімають це і пишуть про це в соцмережах, розуміючи що вони наражають себе на тиск, що їх або Росія може посадити або ці божевільні групи, які полюють на проукраїнських людей», — каже директорка ІМІ Оксана Романюк.
Однак саме завдяки таким людям Україна знає, що відбувається на окупованому півострові. А те, що стає відомим, фіксують українські правозахисники, аби в майбутньому притягнути винних до відповідальності на міжнародному рівні. Такі зафіксовані випадки можуть стати матеріалом справ для воєнного трибуналу російських злочинців, йдеться у матеріалі «Pro Крим».
Нагадаємо, аналітичний проєкт «Pro Крим» стартував на Суспільному у квітні 2025 року. Перший випуск проєкту присвятили темі Криму у перемовинах, які відбуваються між США й Україною та США і Росією.
Фото: «Суспільне Крим»
