В Україні зросла кількість повідомлень про замінування об’єктів критичної інфраструктури, некритичних об’єктів і медіа. Такі повідомлення зазвичай надходять телефоном або на електронну пошту. Розсилки часто здійснюються з однієї й тієї самої адреси.

Про це в інтерв’ю «Детектору медіа» розповів голова Національної поліції Іван Вигівський.

«Пам’ятаю, торік було одне масштабне мінування — десь до 5 000 об’єктів за добу. Усе це потрібно було оперативно відпрацювати. Звісно, кіберполіція намагається встановити поштові скриньки, з яких надсилаються такі повідомлення. Взагалі, це один із методів ведення гібридної війни Росією», — зазначив очільник Нацполіції.

Вигівський пригадав, що на початку війни спостерігалася велика кількість повідомлень про мінування, DDoS-атак — таким чином росіяни намагалися, окрім військових дій, дестабілізувати ситуацію всередині країни.

«Торік була масова розсилка про мінування, зокрема з погрозами представникам медіа. Кіберполіція зафіксувала 2,5 тисячі таких повідомлень. 70% з них надходять, як правило, або з Росії, або з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей і мають фіктивний характер. Дуже часто ми встановлюємо власників цих акаунтів, але зазвичай це зламані російськими спецслужбами акаунти громадян. Повідомлення надсилаються від їхнього імені. Звісно, ці люди до цього не причетні», — наголосив Вигівський.

Він уточнив, що за 2024 рік було отримано 21 106 повідомлень про замінування 95 277 об’єктів. А з початку 2025 року вже надійшло 11 106 повідомлень про замінування 58 106 об’єктів критичної та некритичної інфраструктури.

Нагадаємо, що в лютому цього року на електронну пошту Інституту масової інформації та «Детектора медіа»  надійшли листи  про «замінування» будівлі, де розміщені офіси організацій.

Вперше «Детектор медіа» та низка інших українських медіа отримали листи з погрозами про замінування14 жовтня 2024 року. Аналогічні чи схожі листи надійшли також редакціям Liga.Net, «Української правди», «Радіо Свобода», деяким філіям Суспільного, «Мультимедійній платформі іномовлення України» та низці інших. Цього ж дня хвиля повідомлень про замінування прокотилася по всій країні.

Тоді винними в замінуванні так званий терорист назвав журналісток «Радіо Свобода» Валерію Єгошину, Ірину Сисак та Юлію Химерик, які недавно випустили матеріал про те, як російське ГРУ вербує українських громадян та за невелику плату просить їх підривати військові автомобілі.

Відповідальною за замінування автор листа, який представився Олександром Ассаулюком, просив вважати «терористичну групу Fire Cells Group». Згодом журналісти «Схем» з’ясували, що особа з такими установчими даними проживає в окупованому Росією Криму та має російський паспорт. За даними журналістів, група, яка взяла на себе відповідальність за «мінування», поширює заклики палити авто та переслідувати українських військових, а її представники пропонували «вбивство за винагороду» топпосадовців та публічних осіб.

Згодом Нацполіція повідомила, що перевірила всі будівлі, про замінування яких 14 жовтня масово надходили листи, — всі повідомлення виявились хибними. Переважна більшість цих листів надійшла з російських IP-адрес.

Вдруге «Детектор медіа» отримав листи з повідомленням про нібито замінування офісу редакції та низки інших об’єктів 26 листопада. Ці листи також були практично ідентичного змісту, відправлені з одного домену, але підписані різними іменами.

Аналогічні листи отримали й кілька українських медіа, зокрема Speka, The Page, «1+1», Суспільне про свою ужгородську філію, кілька працівників «Громадського радіо», «МПІУ» та низка інших. Загалом того дня повідомлення про нібито замінування держустанов, адмінбудівель, лікарень, торгових центрів тощо надійшли щонайменше у 13 областях України.

Фото: ілюстративне / Нацполіція